АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/9255/16-ц

Провадження № 22-ц/787/500/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів:- Хилевича С.В., Бондаренко Н. В.,

секретар судового засідання - Вихотень Я. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Злагода»;

третя особа - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року у складі судді Бердія М.А., ухвалене у м. Рівне, відомості про дату виготовлення повного тексту рішення відсутні,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» к справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ПСП «Злагода» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля в розмірі 66890,00 грн.. Після здійснення відшкодування матеріальної шкоди ПСП «Злагода» ОСОБА_1 автомобіль «Renault Kangoo», д.н.з НОМЕР_4 у пошкодженому стані та право власності на нього передати ПСП «Злагода». В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовлено. Стягнуто з ПСП «Злагода» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1221,00 грн., по сплаті за експертну оцінку пошкодженого автомобіля в розмірі 1200,00 грн., по сплаті витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн..

Рішення суду першої інстанції вмотивовано передбаченим законом обов'язком винної особи відшкодувати в повному обсязі завдану нею шкоду майну потерпілої фізичної та юридичної особи та принципом відшкодування шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, на загальних підставах. Суд виходив з того, що вина третьої особи, яка перебуває у трудових відносинах із відповідачем, встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, а також врахував факт виплати позивачу страхового відшкодування та взяв до уваги висновок експертизи про економічну недоцільність ремонту пошкодженого автомобіля з передачею його та права власності на нього відповідачу після виплати останнім відшкодування позивачу. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження як самого факту заподіяння моральної шкоди, обставин, які визначають її характер та обсяг, так і міркувань щодо визначення її розміру.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржене, а тому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин справи, ПСП «Злагода» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на порушення судом процесуальних норм, що знайшло своє відображення у неналежній оцінці доказів, зокрема звіту про оцінку автомобіля № 275П, який покладено в основу рішення, адже такий висновок хоча й підписаний експертом, проте не затверджений керівником експертної установи ПП «Експерт-Сервіс-Альянс», що є прямим порушенням п. 59 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ № 1440 від 10.09.2003р.. Стверджує, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: не враховано, що перед проведенням експертизи пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_4, розібрано на деталі, і в такому стані він і знаходиться на даний час. Зауважує, що звітом про оцінку транспортного засобу визнано недоцільність ремонту автомобіля у зв'язку з перевищенням вартості ремонту над вартістю транспортного засобу. Вважає, що оскільки автомобіль вважається знищеним, то розмір матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню, становить: 4 193,00 грн. = 116 890 грн. (матеріальний збиток згідно звіту про оцінку автомобіля) - 50 000 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 62 696,60 грн. (ринкова вартість транспортного засобу після ДТП). Заперечує проти стягнення витрат на проведення експертних робіт в сумі 1200 грн., оскільки стягнення таких витрат, відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає із страховика, тобто з ПрАТ «СК «Провідна». Додає, що оплата за проведений звіт підтверджена неналежним документом, адже видана невідомою третьою особою, тоді як мала б видаватися особою, котра безпосередньо складала такий звіт - ПП «Експерт-Сервіс-Альянс». Вважає неправомірним стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вони не підтверджені детальним описом робіт (наданих послуг), не є співмірними із складністю справи та часом, потраченим на виконання таких робіт адвокатом. Заперечує і покладення судового збору виключно на відповідача, так як це суперечить ст. 141 ЦПК України щодо несення судових витрат обома сторонами пропорційного до задоволених позовних вимог. З наведених міркувань просить скасувати рішення суд першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 15 грудня 2015 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 по вул Дубенська-Макарова в м. Рівне, керуючи автомобілем Renault, д.н.з ВК5347ВЕ, на нерегульованому перехресті повертаючи ліворуч, не дав дорогу та здійснив зіткнення з автомобілем Renault Kangoo, д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.5, 16.13 Правил дорожнього руху, за що згідно ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2016 року у справі №570/1304/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15 грудня 2015 року на перехресті вулиць Дубенська-Макарова в м. Рівне (а.с. 4).

Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок вищевказаної ДТП, що сталася з вини ОСОБА_3, належний на праві власності позивачу ОСОБА_1 автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_4, зазнав значних механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту №275П про оцінку автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_4 складеного 02.06.2016 року ПП «Експерт-Сервіс-Альфа», матеріальний збиток завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 116 890,00 грн.. Окрім цього, у висновку експертом вказано про економічну недоцільність відновлення вищевказаного автомобіля з огляду на те, що витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з Висновку судової автотоварознавчої експертизи №33 складеного 25 лютого 2017 року судовим експертом ОСОБА_5, ринкова вартість транспортного засобу Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_4, 2007 року випуску, після ДТП від 15.12.2015 року, станом на 23.12.2015 року складає 62 696,60 грн. (а.с. 74 зв.).

ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. від ПрАТ «СК «Провідна», згідно заяви від 24.05.2016р..

З огляду на наведене, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 66 890,00 грн. та обраховується шляхом віднімання від визначеного експертом розміру збитку - 116 890,00 грн. розміру виплаченого страхового відшкодування - 50 000,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом також встановлено, що на час скоєння ДТП від 15.12.2015р. ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ПСП «Злагода», працюючи у ньому водієм.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За нормами цивільного законодавства при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, враховуються положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Не заслуговують на увагу суду покликання апеляційної скарги на те, що звіт про оцінку автомобіля № 275П не є належним доказом, оскільки не затверджений керівником експертної установи ПП «Експерт-Сервіс-Альянс». Як вбачається із матеріалів справи, звіт № 275П скріплений печаткою установи - ПП «Експерт-Сервіс-Альянс».

Покликання апелянта на те, що перед проведенням експертизи автомобіль «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_4, розібраний на деталі і в такому стані перебуває на даний час, апеляційним судом до уваги не беруться як такі, що не підтверджені жодними доказами.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги повинні бути зменшені на вартість залишків автомобіля після ДТП, оскільки позивач погодився із висновком про фізичне знищення автомобіля, а відповідач просив передати йому залишки на суму 62 696,60 грн..

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та були предметом його дослідження.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, в розмірі 66 890,00 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими і доведеними. Апеляційний суд підтримує висновок місцевого суду щодо обов'язку позивача, після здійснення відшкодування матеріальної шкоди відповідачем, передати пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_4, у пошкодженому стані та право власності на нього відповідачу.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2018 року.

Головуючий суддя Ковальчук Н. М.

Судді: Бондаренко Н. В.

Хилевич С. В.