Справа №1-32/2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року                                                Буринський районний суд Сумської області

в складі:           головуючого судді   Куцан В.М.

при секретарі Калина Т.М. з участю прокурора Бокатової С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Курськ Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, пІНФОРМАЦІЯ_2 «Більярд - Сервіс», мешкаючого в м. Київ, АДРЕСА_1 раніше не судимого (згідно ст.89 КК України),

в скоєнні злочину передбаченого ст. 198 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року),

встановив:

В ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 та іншими особами, які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, угоду займу відповідно до якої ці особи передали йому 1500 доларів США, а підсудний ОСОБА_1 - 200 доларів США, при цьому ОСОБА_2 пообіцяв їм повернути отримані грошові кошти до кінця ІНФОРМАЦІЯ_4 року. До вказаного строку ОСОБА_2 умов угоди не виконав і грошей не повернув, у зв'язку з чим вони стали вимагати повернення наданих коштів до ІНФОРМАЦІЯ_5 року, але і до цього строку він їх не повернув.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року підсудний ОСОБА_1 разом з особами, які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3. приїхали в с Червона Слобода Буринського району до господарства ОСОБА_4., де в той час мешкав ОСОБА_2, з метою повернути борг.

Дочекавшись, коли за місцем проживання з'явиться ОСОБА_2, відчуваючи до нього неприязнь за невиконання зобов'язань, маючи на меті понудити його до повернення боргу, ОСОБА_1 спільно з особами, які засуджені вироком Буринського районного суду, посадили його в автомобіль, де стали виказувати на його адресу погрози фізичної розправи та вимагати терміново повернути отримані від них кошти. Та як потерпілий ОСОБА_2 грошей для повернення боргу не мав, вони стали вимагати від нього позичити їх у своїх знайомих і рідних, у зв'язку з чим, посадивши його в машину поїхали до м. Путивль Сумської області. По дорозі, переїхавши міст через ріку Сейм, з метою залякування потерпілого, вони заїхали до лісу, де прив'язали  його   тросом  до   автомобіля,   погрожуючи   буксируванням   його   за  машиною.   В

2

подальшому,    ОСОБА_1   та    особи,    які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, відвели потерпілого в глибину лісу, де побили його, шляхом населення ударів руками та ногами по спині, грудній клітині та ногам.

Впевнившись, що ОСОБА_2 сильно заляканий і не сумнівається у справжності виказаних погроз, вони поїхали в м. Путивль, де потерпілий намагався отримати в борг гроші від своєї знайомої ОСОБА_5, але це йому не вдалося, після чого вони повернулися до м. Буринь, де ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_6. 140 грн., 1340 рублів РФ та у ОСОБА_4. 200 доларів США, які передав підсудному ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості. В подальшому, вони поїхали до м. Конотоп, де по дорозі ОСОБА_1 та особи, які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, примушували потерпілого повернути борг, всіляко принижуючи останнього, зупиняючись для нанесення побоїв.

Перебуваючи в м. Конотоп, підсудний ОСОБА_1 та особи, які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, продовжували нагадувати ОСОБА_2 про необхідність термінового повернення боргу, а в разі не виконання їх вимог, погрожували піддати його більш жорстокому насильству.

Усвідомивши реальність заявлених погроз та відчуваючи небезпеку з їх боку для свого життя та здоров'я ОСОБА_2, при поверненні вранці наступного дня до м. Буринь приймав міри для погашення боргу, намагаючись отримати позики грошових коштів у своїх знайомих, але отримати їх не зміг, у зв'язку з чим вони знову приїхали в с Червона Слобода Буринського району до ОСОБА_4., який заклавши телевізор та відеомагнітофон, передав потерпілому грошові кошти в сумі еквівалентній 200 доларів США, які він віддав підсудному ОСОБА_1..

Після цього, коли ОСОБА_2 попросив відстрочку в поверненні решти боргу, а ОСОБА_4. виступив гарантом продовження розрахунку, ОСОБА_1 та особи, які засуджені і вирок відносно яких набрав законної сили, відпустили його, поїхавши у своїх справах.

В результаті завданого насильства потерпілий ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, які не потягли короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у скоєнні злочину визнав повністю і показав, що він дійсно спільно з ОСОБА_7. та ОСОБА_8. в ІНФОРМАЦІЯ_7року примушували ОСОБА_2., повернути їм борг, після того як у встановлений строк він не віддав надані ними кошти і хотів втекти до Москви. Вони возили його в автомобілі ОСОБА_3., їздили в м. Путивль, м. Буринь, де ОСОБА_2 позичив незначну частину грошових коштів, які віддав їм. З метою отримання боргу вони почали залякувати його, заїхали до лісу де погрожували і нанесли декілька ударів в різні частини тіла. Всі їхні дії були направлені тільки на повернення боргу. У скоєному розкаюється і просить застосувати до нього амністію, так як на момент скоєння злочину мав неповнолітнього сина відносно якого не позбавлений батьківських прав.

Потерпілий ОСОБА_2 на досудовому слідстві показав (а.с.38-45, 47-49, 50-56,70-71), що в ІНФОРМАЦІЯ_3 року він взяв у борг в ОСОБА_1. 200 доларів США, а в ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1500 доларів США у кожного, які повинен був повернути в ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Але в цей строк борг не повернув, у зв'язку з чим вони ІНФОРМАЦІЯ_6 року приїхали до нього і стали вимагати повернути його. Коли їхали до м. Путивль, заїхали в ліс, де вони почали погрожувати спричинити тілесні ушкодження, а потім побили його. Він намагався позичити гроші у своїх знайомих, але зібраної суми не вистачало і тільки на другий день його відпустили, коли ОСОБА_4. дав йому 200 доларів США, які він повернув в рахунок погашення боргу.

Таким чином, впевнившись в добровільності та істинності позиції підсудного ОСОБА_1 та інших учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про те, що він скоїв злочин за обставин зазначених в описовій частині вироку.

Його дії суд кваліфікує за ст. 198² ч.2 КК України, так як він, за попереднім зговором групою осіб, під погрозою вбивства чи спричинення тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, примушував потерпілого ОСОБА_2 до виконання цивільно - правових зобов'язань.

3

При призначенні покарання для підсудного суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 свою вину та щиро розкаявся, характеризується позитивно, раніше не судимий (згідно ст.89 КК України), працює.

Як обставину, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи всі ці обставини, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, що ОСОБА_1. потрібно призначити передбачене Законом покарання у виді позбавлення волі, яке і буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Але враховуючи, що на момент скоєння злочину підсудний мав на утриманні неповнолітню дитину - сина Ігоря 26.04.1988 року народження, вчинив злочин , що не є тяжким, суд вважає, що він підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі ст.1 п. «б» ЗУ «Про амністію» №1713-111 від 11.05.2000 року.

Керуючись ст. 321-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 198² ч.2 КК України ( в редакції 1960 року) і призначити йому покарання за цим Законом у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.1 п. «б» Закону України №1713-111 від 11.05.2000 року «Про амністію» ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше встановлений -підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення