КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року № 810/1093/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області (відповідач-1), Бородянської районної державної адміністрації (відповідач-2) Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (відповідач-3), Київської обласної державної адміністрації (відповідач-4), у якому просить визнати протиправними дії відповідачів, що полягають у відмовах щодо встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є особою, яка проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому має право на встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Відповідач-3 проти позову заперечував. Подав до суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76 VІІІ виключено абзац п`ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а тому вважає, що даний позов задоволенню не підлягає.

Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-4 своїм правом, наданим їм статтею 162 КАС України, не скористались, жодних заяв по суті справи до суду не надавали.

Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає на території зони посиленого контролю, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 31.03.1993 (а.с. 13).

Позивачу встановлена друга група інвалідності, захворювання пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 20.02.2018 серії АВ № 0770727 у зв'язку із хворобою, яка виникла внаслідок роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАСЕ (а.с. 12).

Згідно із експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 17.01.2018 №7521, захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11).

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту Бородянської районної державної адміністрації Київської області із заявою щодо встановлення статусу інваліда війни першої категорії та видачі відповідного посвідчення.

Розглянувши вказану заяву, відповідач-1 листом від 27.02.2018 №789/08 відмовив у встановленні позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, посилаючись на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 10).

Таким чином, Управління соціального захисту Бородянської РДА вважає, що з 01.01.2015 позивач не проживає на території забрудненої зони і тому відсутні правові підстави для видачі їй посвідчення 1 категорії.

Позивач, вважаючи дії відповідачів такими, що порушують його законні права та інтереси звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За приписами пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.02.1989 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України НОМЕР_3, який видано Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області 10.01.1999 (а.с. 6).

Зважаючи на те, що позивач більше 4 років проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю, йому було видано посвідчення потерпілого категорії 4 серії НОМЕР_2 від 31.01.1993 (а.с.13).

За змістом статей 14 і 65 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорії 4 видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №51).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Частиною третьою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Положення статті 15 Закону №796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку №51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).

Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом №796-XII.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII, до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

З приводу доводів відповідача-1 та відповідача-3 щодо посилання на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю, в тому числі Обухівський район Київської області, виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, з приводу чого суд зазначає.

Необхідною умовою реалізації пільг і компенсацій, передбачених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є встановлення відповідній особі статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 4, яке видається на підставі довідки про період проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

З огляду на зміни у законодавстві, зокрема, внесені Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", суд прийшов до висновку про те, що виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015.

У той же час висновки, до яких дійшов відповідач, пов'язуючи виключення такої зони як зона посиленого радіоекологічного контролю із наявністю у особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, - є безперечно помилковими, адже жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відбулось.

Крім того, суд вважає, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 10.01.1997 №51, посвідчення видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Таким чином, відмова саме Управління соціального захисту населення Бородянської РДА, як суб`єкту подання, оформлена листом від 27.02.2018 №789/08 у прийнятті від ОСОБА_1 документів для подальшого їх направлення до Київської обласної державної адміністрації є протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

А тому, належним та допустимим захистом порушеного права, суд вважає визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Бородянської РДА у неприйнятті документів від позивача та зобов`язання останнього прийняти документи, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Щодо позовних вимог до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації, суд зазначає.

Завданням адміністративного судочинства, згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цьому контексті, суд звертає увагу позивача, що спірне в рамках даного провадження оформлення та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації ще не здійснено, а отже порушення щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи може мати місце лише у подальшому, тому вимога до Київської обласної державної адміністрації є передчасною.

Аналогічну позицію закріпив Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові №7 від 20 травня 2013 року, зазначивши, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частин 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

За вищевказаних обставин та враховуючи норми права, які їх регулюють, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача-1, оскільки відмова у оформленні та направленні подання для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 є протиправною. Проте, таке подання має бути адресоване до Київської обласної державної адміністрації, а не до Бородянської районної державної адміністрації, як зазначено у позовних вимогах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 139, 241 - 246, 257, 262, 263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті документів від ОСОБА_1 для оформлення та направлення до Київської обласної державної адміністрації подання щодо надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категрії-1 та видачі відповідного посвідчення.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області (вул. Центральна, 230, смт Бородянка, код ЄДРПОУ 03193784) прийняти документи від ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) для оформлення та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації щодо надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.