Справа № 450/1186/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/6722/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника позивачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4-ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_5, представника ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду міста Львова від 15 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2016 року позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом, в якому просять суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 40462 грн. відшкодування за завдану майнову шкоду та 15000 грн. відшкодування за завдану моральну шкоду; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 15000 грн. відшкодування за завдану моральну шкоду. Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що 06.09.2015 року о 22:40 год. на автодорозі Львів-Тернопіль, 12 км. + 300 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки " Volkswagen Passat ", державний номерний знак НОМЕР_1, пасажиром якого був ОСОБА_7, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки " Peugeot Bipper ", державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2015 року у справі № 450/2386/15-п ОСОБА_4 визнано винним у ДТП.

Позивач ОСОБА_6 вказує, що внаслідок ДТП йому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, оскільки фактично знищено його автомобіль - "Фольксваген Пассат", державний номерний знак НОМЕР_1 та завдано ушкоджень здоров'ю. Позивачу ОСОБА_7 було заподіяно моральну шкоду, оскільки він отримав легкі тілесні ушкодження.

На дату ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована страховиком - ПрАТ СК "ПЗУ Україна", згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5978613 від 21.01.2015 року ліміт відповідальності ПрАТ СК "ПЗУ Україна" за шкоду заподіяну майну третім особам становить 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю і здоров"ю 100 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_8 вказує, що з метою встановлення розміру заподіяної відповідачем майнової шкоди, він замовив у Оцінювача Фізичної особи підприємця - ОСОБА_9 послугу по визначенню вартості матеріального збитку. За надання послуг сплачено 450.00 грн.

Також, на замовлення третьої особи ПрАТ СК "ПЗУ Україна" оцінювачем ФОП - ОСОБА_10 було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням ТЗ.

18.09.2015 року ФОП - ОСОБА_10 та ФОП - ОСОБА_9 було проведено огляд автомобіля із фіксуванням пошкоджень. Відповідач ОСОБА_4 на місце огляду автомобіля не з'явився.

За результатами огляду оцінювачами складено звіти, а саме у Звіті № PZU/1835/15 від 21.09.2015 року ФОП - ОСОБА_10 визначив ринкову вартість автомобіля ОСОБА_6 до ДТП у розмірі 93 506,76 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 451 325,77 грн., а оскільки ця сума перевищує вартість автомобіля до ДТП вартість відновлювального ремонту автомобіля було визначено у розмірі вартості автомобіля - 93 506,76 грн. Залишкову вартість автомобіля після ДТП ФОП - ОСОБА_10 не визначив.

На основі Звіту № PZU/1835/15 від 21.09.2015 року ПрАТ СК "ПЗУ Україна" сплатила ОСОБА_6 50000,00 грн. в порядку виплати страхового відшкодування за заподіяну майнову шкоду.

За результатами проведеної експертизи ФОП - ОСОБА_9 було складено Звіт № Ю-00545 вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 15.10.2015 року, згідно якого: Ринкової вартості автомобіля до пошкодження становила 129 085,99 грн.; Вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 511 190,50 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини); Вартість матеріального збитку становить 129 085,99 грн.; Вартість автомобіля в пошкодженому стані складає 40 100,00 грн.;

Позивач ОСОБА_6, вказує, що різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП, згідно Звіту № Ю-00545 від 15.10.2015 року, складає 88 985,99 грн. (129 085,99 грн. - 40 100,00 грн.). Дана сума є розміром заподіяної йому матеріальної шкоди з вини Відповідача. Фактично його автомобіль є фізично знищеним, оскільки витрати на відновлювальний ремонт автомобіля - 511 190,50 грн. перевищують його вартість до ДТП -129 085,99 грн. Також завдана йому матеріальна шкода полягає у витратах на евакуацію автомобіля з місця ДТП, які склали 900,00 грн. Плата за послуги стоянки автомобіля -126,00гри.

Отже, загальний розмір матеріальної шкоди завданої ОСОБА_6 внаслідок ДТП становить 90011,99 грн. (88 985,99 грн. + 550,00 грн. + 350,00 грн. + 126,00 грн.).

Таким чином, позивач ОСОБА_8 вказує, що враховуючи сплату на його користь ПрАТ СК "ПЗУ Україна" 50000,00 грн. сума відшкодування, яка підлягає до відшкодування відповідачем ОСОБА_4 становить 40 011,99 грн. Крім того, Відповідач повинен сплатити на його користь витрати по проведенню експертизи у розмірі 450,00 грн. Позивач ОСОБА_8 вказує, що двічі звертався до відповідача ОСОБА_4 з заявою про відшкодування завданої шкоди, однак такі відповідачем були проігноровані.

Окрім завданої матеріальної шкоди йому завдано моральну шкоду, яка виразилась загострення хвороби (остеохондроз), що зумовлено механічним впливом на хребці шиї (при зіткненні автомобілів). Проявом загострення хвороби є постійні болі в районні шиї, голови та лівої руки, що зумовлює утруднення у повертанні шиї, постійний дискомфорт та чуття "жару". Внаслідок цього в ОСОБА_6 порушився сон та появилась підвищена дратівливість, ускладнює спілкування із оточуючими його людьми. У зв'язку з наведеним Позивач був змушений звернутися до лікаря. До лікаря звертається з жовтня 2015 по даний час. Також фізичним знищенням автомобіля, він позбавлений права пересування, що створює йому незручності у повсякденному житті, порушився, сон, звичний ритм життя, обмежились можливості у пересуванні, зокрема : змушений затрачати двічі більше часу для добирання до роботи та повернення додому.

Завдану моральну шкоду, яку пов"язує із фізичним знищенням автомобіля та ушкодженням здоров"я, позивач ОСОБА_6 оцінює у 15000 грн. та просить стягнути з відповідача ОСОБА_4

В обгрунтування завданої моральної шкоди, позивач ОСОБА_7 пасажир автомобіля НОМЕР_1, покликається на те, що внаслідок ДТП йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в отриманих ним легких тілесних ушкодженнях, забій м'яких тканин правої сторони обличчя, забій лівого колінного суглобу, садини, забій м'яких тканин. Від отриманих ушкоджень у нього порушився сон, постійні головні болі, підвищився тиск у вісках, виникла слабість, нудота, зменшився зір правого ока. Після проведення МРТ голови виявлено: ознаки поодиноких дрібновогнищевих змін головного мозку, наслідки нейроінфекції, Гіпоплазія правої півкулі мозку.

Пройшовши стаціонарне лікування у Комунальній 8-й міській клінічній лікарні з 24.09.2015 року по 28.09.2015 року, під час проходження якого у нього виявили: болі голови та остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений нестабільністю в сегментах СЗ,С4, С6, що зумовлено механічних впливом на шийні хребці в момент ДТП.

Позивач ОСОБА_7 вказує, що протягом двох місяців після ДТП не працював, а лише лікувався. Був позбавлений заробітку. Не зважаючи на вжиті заходи лікування у нього залишилися головні болі та біль в лівому колінному суглобі, що обмежує можливість комфортно жити та вільно пересуватися. Тепер йому потрібно більш пильно слідкувати за станом свого здоров'я, що супроводжується матеріальними витратами.

ПрАТ СК "ПЗУ Україна" на підставі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № А1/5978613 від 21.01.2015 року сплатила йому 2464,51 грн., як страхове відшкодування пов'язане із матеріальними витратами на лікування згідно фіскальних чеків та документів підтверджуючих витрати на лікування.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданої моральної шкоди, в тому числі письмово, однак відповідач ігнорує отримання даних вимог.

Завдану моральну шкоду ОСОБА_7 оцінює у 15000,00 грн. та просить стягнути з відповідача ОСОБА_4

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2017 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку через свого адвоката ОСОБА_5 оскаржив відповідач - ОСОБА_4, а також через свого представника ОСОБА_3 оскаржив позивач - ОСОБА_6.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вважають рішення суду частково незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду такими, що не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі просять скасувати рішення суду в частині відмови позову про стягнення 40462 грн. в порядку відшкодування майнової шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Також просять змінити рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача - ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди, збільшивши розмір відшкодування до 15000 грн.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважають рішення суду в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вважають, що позивач не надав суду належних доказів щодо спричинення йому моральної шкоди. Вважають позовні вимоги ОСОБА_6 безпідставними, а вимоги ОСОБА_7І такими, які б підлягають до часткового задоволення в розмірі 3000 грн. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення Пустомитівського районного суду міста Львова від 15 вересня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн. і стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 15000 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі і зменшити суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_7 до 3000 грн. В решті рішення суду просять залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_5, представника ОСОБА_4 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 06.09.2015 року о 22.40 год. на автодорозі Львів-Тернопіль, 12 км. + 300 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки " Volkswagen Passat ", державний номерний знак НОМЕР_1, пасажиром якого був ОСОБА_7, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки "Peugeot Bipper ", державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2015 року у справі № 450/2386/15-п, відповідача ОСОБА_4 визнано винним у ДТП.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 06.09.2015 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована страховиком - ПрАТ СК "ПЗУ Україна", згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5978613 від 21.01.2015 року ліміт відповідальності ПрАТ СК "ПЗУ Україна" за шкоду заподіяну майну третім особам становить 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 100 000,00 грн.

Після ДТП на замовлення ПрАТ СК "ПЗУ Україна" оцінювачем ФОП - ОСОБА_10 було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням ТЗ.

Також, з метою встановлення розміру заподіяної відповідачем майнової шкоди позивач ОСОБА_6 замовив у оцінювача Фізичної особи підприємця - ОСОБА_9 послугу по визначенню вартості матеріального збитку.

15.09.2015 року між позивачем ОСОБА_6 та ФОП - ОСОБА_9 було укладено договір про проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу. За надання послуг ОСОБА_6 сплатив 450,00 грн.

18.09.2015 року за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168/2 (Антикорсервіс) ФОП - ОСОБА_10 та ФОП - ОСОБА_9 провели огляд автомобіля із фіксуванням пошкоджень.

У Звіті № PZU/1835/15 від 21.09.2015 року ФОП - ОСОБА_10 визначив ринкову вартість автомобіля позивача ОСОБА_6 до ДТП у розмірі 93 506,76 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача ОСОБА_6 у розмірі 451 325,77 грн., а оскільки ця сума перевищує вартість автомобіля до ДТП вартість відновлювального ремонту автомобіля було визначено у розмірі вартості автомобіля 93 506,76 грн. Автомобіль визнано фізично знищеним.

З метою визначення розміру залишків транспортного засобу марки " Volkswagen Passat", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ПрАТ СК "ПЗУ Україна" звернулось до ТОВ "Сател Груп" для проведення незалежного автотоварознавчого дослідження. За результатами дослідження ТОВ "Сател Груп" складено Звіт № 4881/10/15 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого вартість пошкодженого автомобіля склала 40 770,00 грн.

Враховуючи Звіт № 4881/10/15 про оцінку транспортного засобу автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 від 15.10.2015 року та Звіт № PZU/1835/15 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням КТЗ від 06.09.2015 року ПрАТ СК "ПЗУ Україна" складено страховий акт № UA2015090700001 /L01/02 від 17.11.2015 року та розрахунок страхового відшкодування до нього на підставі якого було проведено виплату страхового відшкодування позивачу ОСОБА_6 у розмірі 50 000,00 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення, судом взято до уваги неповноту та суперечливість висновків спеціалістів ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ТОВ "Сател Груп" та неналежність таких як доказ, в частині визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля і його вартості до ДТП з урахуванням його зносу, а також відсутність звернення з клопотанням від сторін про призначення судово-товарознавчої експертизи з метою визначення вартості спричиненої матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, в зв"язку з чим суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди за недоведеністю розміру такої шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, судом враховано глибину моральної шкоди, факт отримання тілесних ушкодження, а також саму можливість відповідача здійснити відшкодування завданої моральної шкоди позивачам.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел ) підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 30.1. 30.2. ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт ввжається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки": Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог чинного законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Надаючи правову оцінку представленим суду доказам на підтвердження розміру завданих позивачу ОСОБА_6 збитків, спричиненої шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, а саме:

У звіті № PZU/1835/15 від 21.09.2015 року ФОП - ОСОБА_10 визначив ринкову вартість автомобіля ОСОБА_6 до ДТП у розмірі 93 506,76 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 451 325,77 грн. Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту вища за ринкову, то вартість ТЗ до ДТП транспортного засобу " марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано фізично знищеним. Для визначення розміру залишків транспортних засобів ТОВ "Сател Груп" складно звіт № 4881/10/15 про транспортного засобу легкового автомобіля марки" Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого вартість пошкодженого ТЗ склала 40 770,00 грн.

Водночас, за результатами проведеної експертизи ФОП - ОСОБА_9 на замовлення позивача ОСОБА_6 Звіт № Ю-00545 визначено ринкову вартість автомобіля до пошкодження у розмірі 129 085,99 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 511 190,50 грн. (включаючи СДВ на матеріали фарбування та запасні частини), вартість матеріального збитку визначено у розмірі 129 085,99 грн.; вартість автомобіля в пошкодженому стані у розмірі 40 100,00 грн.

Згідно ст. 52 Національного стандарту № 1 "Загальні положення оцінки майна і майнових прав" оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Досліджуючи вищенаведені звіти судом першої інстанції встановлено, з чим повністю погоджується колегія суддів, що в частині визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля і його вартості до ДТП з урахуванням його зносу звіти суперечать один одному. В ході проведення досліджень експертами взято до уваги різні комплектації досліджуваного автомобіля, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, пробіг, інші показники на момент технічного огляду необхідні для оцінки майна. Різниця між визначеними експертами ринковими вартостями транспортного засобу марки " Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 35579,23 грн., що становить близько 1/3 від середньої вартості, що є суттєвим та потребує додаткового дослідження.

Дані обставини унеможливлюють встановлення дійсної вартості завданої ОСОБА_6 майнової шкоди.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача завданої майнової шкоди в розмірі 40462 грн. за недоведеністю розміру.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди. завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової 1 ти. яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі - правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності ї вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, яка виразилась у негативних наслідках, як наслідок пошкодження належного йому транспортного засобу та неможливість тривалий час користуватися, що в свою чергу призвело до порушення звичного для нього ритму життя, істотних вимушених змін, а також моральних переживань після дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_7 завдано моральну шкоду, яка виразилась у отриманні ним легких тілесних ушкоджень.

Згідно з правилами ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п. п. 3. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з врахуванням конституційної значимості життя і здоров"я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, положень ст. 23 ЦК України, роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" висновки суду щодо розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 - 5000 грн., ОСОБА_7 - 15000 грн., в повній мірі відповідають обставинам справи, є обґрунтованими, а тому, на думку судової колегії, є правильними.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_5, представника ОСОБА_4 жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, такі апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_6 та ОСОБА_5, представника ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 07 травня 2018 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк