Справа 2-107/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року м.Кодима
Колимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сопільника О.М.
при секретарі Гурі С.А.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної допомоги на навчання повнолітньої дитини,
встановив:
ОСОБА_1 22 грудня 2006 року звернулась до Колимського районного суду з позовами до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в сумі по 180 грн. на місяць в зв'язку з навчанням її доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1та стягнення половини вартості її навчання в сумі 5600 грн.
03 січня 2007 року ухвалою суду вказані позови відповідно до ст. 126 ЦПК України були об'єднані в одне провадження, оскільки заявлені позивачкою вимоги є однорідними і стосувались стягнення витрат, пов'язаних з навчання дитини.
В судовому засідання позивачка свої вимоги підтримала та пояснила, що її донька ОСОБА_4 з 2004 року навчається в Харківському національному університеті внутрішніх справ на денному відділенні. Загальна вартість навчання згідно контракту складає 11200 грн., половину з яких вона просить стягнути з відповідача, оскільки він також повинен Приймати участь у додаткових витратах на дитину. Вимоги в цій частині обґрунтовує положеннями ст. 185 СК України. Крім цього, сам процес навчання тягне за собою необхідність витрат на проїзд, проживання, харчування, придбання підручників та інше. Вимоги в цій частині обґрунтовує положеннями ст. 199 СК України.
Просить одноразово стягнути з відповідача на її користь 5600 грн., тобто половину вартості навчання доньки та стягувати по 180 грн. щомісяця до закінчення нею навчання у вказаному навчальному закладі.
Представник позивачки ОСОБА_2, який діє відповідно до ч.б ст.42 ЦПК України на підставі усної заяви позивачки, занесеної до протоколу судового засідання, вважає вимоги позивачки обґрунтованими та просить їх задовольнити, оскільки відповідач, як батько повнолітньої дитини, повинен приймати участь у додаткових витратах на дитину, пов'язаних з розвитком її здібностей, до яких відносить навчання у вищому учбовому закладі. Крім цього, відповідно до ст. 199 СК України відповідач зобов'язаний утримувати свою повнолітню дитину, оскільки вона продовжує навчання, тому зобов'язаний приймати участь у витратах, пов'язаних з навчанням, тобто на проїзд, проживання, харчування, придбання підручників та інше.
Відповідач позов визнав частково та пояснив, що дійсно ОСОБА_4 є його донькою і в даний час навчається на 3 курсі зазначеного учбового закладу. її
навчання за контрактом протягом всього періоду оплачував він спільно з позивачкою (що в судовому засіданні підтвердила і позивачка). Надалі буде оплачувати навчання на період, що залишився до його закінчення, з розрахунку половини його вартості, оскільки позивачка також повинна приймати участь у цьому. В даний час не відмовляється від вказаного обов'язку, тому не розуміє, що змусило позивачку звертатись до суду. Стосовно іншої частини позову про стягнення щомісяця по 180 грн. на витрати, пов'язані з навчанням дитини, то свій обов'язок в цій частині визнав, проте через відсутність постійної роботи та заробітку, оскільки існує тільки за рахунок утримання власного господарства, не має змоги сплачувати аліменти у такому розмірі, через що просить його дещо зменшити, врахувавши, при цьому, його матеріальне становище.
Заслухавши позивачку, її представника та відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на З курсі денного відділення Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується копією договору про надання платної освітньої послуги від 28 липня 2004 року та довідкою вказаного навчального закладу НОМЕР_1 від 04 грудня 2006 року.
Правові відносини щодо утримання батьками своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, регулюються нормами ст.ст. 199 та 200 СК України.
Згідно ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними 23-х років, за умови, що вони (батьки) можуть надавати таку допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має сама дитина, або той з батьків, з ким ця дитина проживає.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину у твердій грошовій сумі або у частці від доходу платника з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища сторін, необхідності додаткового утримання на навчання, зокрема витрат на оплату навчання, придбання підручників, проїзду до місця навчання дитини, проживання, харчування тощо.
Окреме заявления позивачкою вимог про стягнення вартості самого навчання та витрат, пов'язаних з процесом навчання, є помилковим, через що вказані позови були об'єднані в одне провадження і розглядаються як одне ціле.
Позивачка самостійно забезпечити дитину всім необхідним не має змоги, оскільки ніде не працює, а вказане навчання потребує значних коштів.
Відповідач також ніде не працює, постійного заробітку та доходу не має, існує за рахунок утримання власного господарства, має у власності земельну ділянку, яка перебуває в користуванні СТОВ «Обрій» Колимського району, проте орендної плати за це не отримує через скрутне становище підприємства, яке перебуває на межі банкрутства. Тому, зважаючи на його скрутне матеріальне становище суд приходить до висновку про його неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, який вважає необхідним зменшити.
Стосовно розгляду позову в частині стягнення половини вартості навчання, яка відповідно до вищевказаного договору про надання платної освітньої послуги складає 11200 грн. (п.3.1 договору) суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що оплату вказаного навчання протягом 2004, 2005 та 2006 p.p. позивачі проводили спільно в рівних долях, що в судовому
засіданні підтвердили обоє. В судовому засіданні відповідач пояснив, що і надалі буде приймати участь у оплаті вартості навчання дитини.
Крім цього, свої вимоги позивачка обґрунтовує положеннями ст. 185 СК України, яка є загальною нормою по відношенні до ст. 199 СК України і може застосовуватись одночасно з утриманням батьком неповнолітньої дитині при наявності додаткових витрат на дитину. Разом з цим, норма ст. 199 СК України є спеціальною нормою і регулює правовідносини, які безпосередньо стосуються обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання. При цьому, розмежування вартості навчання та інших витрат, пов'язаних з навчанням, на думку суду, є помилковим, оскільки, як було зазначено вище, вказані поняття є спільними.
Тому, суд об'єднавши вказані позовні вимоги в одне ціле, зваживши на матеріальне становище відповідача, вважає необхідним визначити аліменти у твердій грошовій формі у сумі по 150 грн. на місяць до закінчення дитиною навчання у вказаному навчальному закладі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 199, 200 СК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с.Загнітків, Колимського району Одеської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає там же, аліменти на навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народження, без урахування часу на канікули, у розмірі по 150 (сто п'ятдесят) грн. щомісяця до закінчення нею навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Аліменти стягувати починаючи з дня подачі позову, тобто з 22 грудня 2006 року.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до
апеляційного суду Одеської області через Колимський районний суд протягом
десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду може
бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.