ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №2а-12422/12/2670

адміністративне провадження №К/9901/5956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-12422/12/2670

за позовом Академії муніципального управління до Київської міської ради, треті особи - Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України, Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство "Київблагоустрій", Головне управління комунальної власності міста Києва, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Академії муніципального управління на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 13 серпня 2015 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Бистрик Г.М., суддів: Борисюк Л.П., Межевича М.В.,

в с т а н о в и в :

Академія муніципального управління звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 238/7575 "Про закріплення за КП "Благоустрій" нежилих приміщень";

- зобов'язати КП "Благоустрій" негайно звільнити та повернути нежилі приміщення на вулиці Дегтярівській, 31, корпус 2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Як встановлено, 09 липня 1997 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 725, відповідно до якої створено Академію муніципального управління та включено її до переліку вищих навчальних закладів.

Київська міська рада є власником нежилого будинку в м. Києві по вулиці Дегтярівській, 31, корпус 2 площею 1122,7 кв. м., будівлі майстерні площею 105,0 кв. м.

Рішенням Київської міської ради від 27 жовтня 2005 року № 270/3731 вирішено передати Академії муніципального управління в оперативне управління нежитловий будинок на вулиці Дегтярівській, 31, корпус 2, загальною площею 1180 м2.

Згідно акта прийому-передачі від 29 листопада 2005 року № 54 навчально-виробничий центр "Професіонал" передав позивачеві вказане приміщення.

Рішенням Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 238/7575 "Про закріплення за КП "Київблагоустрій" нежилих приміщень", яке є спірним у цій справі, вирішено закріпити на праві господарського відання за КП "Київблагоустрій" нежилі приміщення на вулиці Дегтярівській, 31, а саме - корпус 2 площею 1122,7 м2, та будівлю майстерні площею 105 м2.

Як вбачається з листа виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 липня 2012 року № 015-1342, підставою для прийняття Київською міською радою рішення від 15 березня 2012 року № 238/7575 стало обстеження будівлі відділом контролю за використанням житлового фонду, під час якого було встановлено, що будівлі тривалий час Академією під учбовий процес чи інші цілі не використовується.

На підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 20 січня 2012 року № 32 проводилась перевірка стану збереження та цільового використання нежитлового майна територіальної громади м. Києва, а саме - будівлі № 31 К.2 на вул. Дегтярівській.

За результатами перевірки складена інформація щодо використання нежитлової будівлі №31 К.2 по вул. Дегтярівська (Академія муніципального управління). Перевіркою встановлено, що станом на момент її проведення приміщення не використовується Академією муніципального управління.

Суди при прийнятті рішень виходили з того, що законодавством власнику майна надано право на вилучення у суб'єкта господарювання майна, що не використовується, та майна, що використовується ним не за призначенням.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечень на касаційну скаргу не надано.

Суд, переглянувши судове рішення, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширювалася на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується оскарження рішення ради про передачу у господарське відання КП "Благоустрій" (з подальшим укладанням договорів) комунального майна, яке перебувало в оперативному управлінні позивача.

Колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу майна в господарське відання з подальшим укладанням договорів (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року № 816/814/15-а.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За правилами абзацу першого частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За змістом абзацу другого частини першої статті 354 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Академії муніципального управління задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 13 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 жовтня 2015 року у справі № 2а-12422/12/2670 скасувати.

Провадження у справі № 2а-12422/12/2670 за позовом Академії муніципального управління до Київської міської ради, треті особи - Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України, Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство "Київблагоустрій", Головне управління комунальної власності міста Києва, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду