ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» листопада 2009 року Справа № 2-а-665/08/1570
о16год.30хв. м.Одеса
У залі судових засідань №8
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Ісайко Л.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 28.12.1998р.)
Від відповідача: не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та підвищення пенсії за вислугу років з урахуванням змін граничних розмірів премії, починаючи з 1 квітня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи частини 3 статті 63 та частини 2 статті 51 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в редакції від 04.04.2006 року та наголошує, що у зв’язку з прийняттям 28.03.2007 року Кабінетом Міністрів України Постанови №594 та видачею Міністром оборони України Наказу №175 від 14.04.2007року, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної премії.
Відповідач – Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області з позовом не погоджується, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (залучених до матеріалів справи у попередньому судовому засіданні 16.10.2007р.), наголошуючи, зокрема на тому, що Постанова Кабінету Міністрів України та Наказ Міністра оборони, на які посилається позивач, як на правову підставу своїх позовних вимог, мають тимчасовий характер, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, та у зв’язку з їх прийняттям не були внесені відповідні зміни до інших законодавчих актів, що є свідченням розповсюдження їх дії лише на військовослужбовців, які проходять службу на теперішній час.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2007р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 16.10.2007р. та запропоновано відповідачу у 3-денний термін з дня отримання ухвали подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 16.10.2007р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 12.11.2007р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2007р. провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії було зупинено до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №12/224. за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністра оборони України, третьої особи на стороні відповідача – Пенсійного фонду України про бездіяльність посадової особи та визнання незаконним Наказу Міністра оборони України «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України» від 14.04.2007р. №175.
Ухвалою суду від 14.04.2009р. поновлено провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009р. по справі №22а-20624/08 скаргу ОСОБА_6 на Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.02.2008р. по справі №12/224 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністра оборони України, третьої особи на стороні відповідача – Пенсійного фонду України про бездіяльність посадової особи та визнання незаконним Наказу Міністра оборони України «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України» від 14.04.2007р. №175 повернуто відповідно до приписів ст.108 КАС України, у зв»язку з відсутністю у скаржника адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідач у судове засідання 04.11.2009р.не з'явився, не зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є полковником запасу Збройних сил України та пенсіонером Міністерства Оборони України .
ОСОБА_1 з 17.04.1990 року Міністерством оборони України, а з 01.01.2007 року Пенсійним фондом України сплачується пенсія з грошового забезпечення, яка складається, зокрема, з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, 100%-відсоткової надбавки, роботу з таємними виробами, надбавки за безперервну військову службу та премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції від 4 квітня 2006 року (далі у тексті Закон України), передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 43 вказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
-відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
-щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, означеними приписами визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається з основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби), а також премії.
Постановою Кабінету Міністрів України №594 від 28 березня 2007 року „Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" встановлено право Міністерству оборони України здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців осіб начальницького та рядового складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання вказаної Постанови Міністерством оборони України 14.04.2007року було прийнято Наказ „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України” №175 щодо якого з 1 квітня 2007року грошове забезпечення діючих військовослужбовців було підвищено за рахунок введення в дію граничних розмірів премії діючим військовослужбовцям у відсотках від грошового забезпечення, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної служби.
Разом з тим, незважаючи на прийняття означених Постанови Кабінету Міністрів України та Наказу Міністерства Оборони, будь-які зміни з урахуванням визначених ними приписів до відповідних законодавчих актів не вносились.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача на Наказ Міністра оборони України №175 від 14 квітня 2007 року, Постанову Кабінету Міністрів України №594 від 28 березня 2007 року „Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" як на правову підставу позовних вимог та відповідно підставу необхідності здійснення перерахунку призначеної пенсії, оскільки означені Постанова та Наказ мають тимчасовий характер, що підтверджується, зокрема, пунктом 4 Наказу „…в межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік”, а також назвою та змістом самої Постанови Кабінету Міністрів України..
Крім того, Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 29.05.2007 року № 248/6П426-Д у зв'язку з численними зверненнями пенсіонерів - колишніх військовослужбовців та членів їхніх сімей щодо проведення перерахунку пенсії, проінформував про опрацювання Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством економіки України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України та Пенсійним фондом питання щодо наявності правових підстав для проведення перерахунку пенсій, у зв'язку з підвищенням з 1 квітня 2007 року граничних розмірів премій військовослужбовцям, за наслідками розгляду якого означені органи дійшли висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям та членам їхніх сімей, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 594 не вносить відповідних змін до інших правових актів в частині розміру фонду преміювання.
Крім того, згідно Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 « Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, зокрема державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України та набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено більш тривалого строку набрання чинності. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України» у Міністерстві юстиції України зареєстрований не був, що у тому числі унеможливлює застосування його органами Пенсійного фонду України, оскільки відповідно до ч.2 Положення про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають вимогам чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною бездіяльність Г неправомірною та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та підвищення пенсії за вислугу років з урахуванням змін граничних розмірів премії, починаючи з 1 квітня 2007 року відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений
Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано «09» листопада 2009р.
Суддя Харченко Ю.В.
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14
«09» листопада 2009р. По справі № 2а-665/08/1570
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам засвідчену копію постанови від «04» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 3 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Харченко Ю.В.
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14
«09» листопада 2009р. По справі № 2а-665/08/1570
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам засвідчену копію постанови від «04» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 3 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Харченко Ю.В.