копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-6901/08/0470
Категорія статобліку 2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Зибало Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
24 липня 2008 року суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому позивач просить:
- визнати недійсними видані Державною податковою інспекцією в м. Дніпродзержинську повідомлення-рішення від 10.01.2008 р. № 000061701/0/459 та № 0000071701/0/460;
- визнати недійсним виданий Державною податковою інспекцією в м. Дніпродзержинську акт від 29.12.2007р. за № 757/17-320/2578906612 перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 на предмет додержання податкового законодавства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року закрито провадження у справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську в частині позовних вимог про визнання недійсним виданий Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську акт від 29.12.2007 р. за №757/17-320/2578906612 перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет додержання податкового законодавства України.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 10.01.2008 р. № 000061701/0/459 та № 0000071701/0/460 став акт перевірки від 29.12.2007 р. № 757/17-320/2578906612 фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 на предмет додержання податкового законодавства України, який оформлено з порушенням діючого законодавства і в якому, на думку позивача, викладено недостовірні факти та зроблені донарахування податків з порушенням діючого податкового законодавства. Позивач стверджує, що ні акт перевірки, ні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_3 на руки не видавались. Також позивач зазначив, що ствердження працівників податкової, що здійснювали перевірку фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3, про відсутність у нього права на віднесення до валових витрат і на податковий кредит по ПДВ витрат, підтверджених лише видатковою та податковою накладними, за відсутності товарно-транспортної накладної, не відповідає діючому податковому законодавству.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що в порушення ст. 13, ст. 14 р. ІV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями) та абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-BP, з усіма змінами і доповненнями, в т.ч. внесеними Законом України від 24.12.2002 №349-IV, та згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форма первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.1995 №488/346 позивачем віднесено до валових витрат - витрати в розмірі 2785701,00 грн. без підтверджуючих документів, а саме за відсутністі товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення ТМЦ. Підставою для списання ТМЦ у продавця і оприбуткуванні їх у покупця являється товарно-транспортна накладна типової форма №1- ТН (ТТН), яка була встановлена наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форма первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.1995 №488/346. Згідно п. 11.1 вищевказаного наказу основним документом на перевезення вантажів являється ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожнього листа. Вантажовідправник повинен оформляти ТТН окремо на кожне перевезення автомобіля і для кожного вантажоотримувача. ТТН виписують на кожну партію вантажу у чотирьох екземплярах. Один з них, а саме другий, водій віддає вантажоотримувачу. Цей екземпляр являється основою для оприбуткування ТМЦ, які у позивача були відсутні. В порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з усіма змінами й доповненнями, підприємцем ОСОБА_3 віднесено до податкового кредиту вартість товарів, які не відносяться до складу валових витрат виробництва на суму в розмірі 2780453,0 грн., ПДВ 556090,0 грн., так як дані товари не призначались для їх використання в господарській діяльності суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно плану - графіку документальних перевірок фізичних осіб, відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Дніпродзержинську була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2006 р. по 30.09.2007 р. Суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_3 повідомлений про проведення планової виїзної перевірки, про що свідчить повідомлення від 20.11.2007 року за №39866/V/17-3.
За результатами перевірки було складено акт №757/17-320/НОМЕР_1 від 29.12.2007 р., на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення №0000061701/0/459 від 10.01.2008 р. та №0000071701/0/460 від 10.01.2008 р., які вручені позивачу під підпис 10.01.2008 р. в приміщенні ДПІ у м. Дніпродзержинську.
Для підписання акту перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 було запрошено до ДПІ у м. Дніпродзержинську листом від 28.12.2007 №44230/V/173, який отриманий позивачем.
Акт перевірки №757/17-320/2578906612 був підписаний позивачем особисто 29.12.2007 р. у приміщенні ДПІ у м. Дніпродзержинську, про що свідчить підпис на стор. 19 акту перевірки.
Оцінюючи доводи сторін щодо дотримання вимог закону відносно порядку проведення планових документальних перевірок платників податку, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був попереджений про проведення у нього планової виїзної перевірки у спосіб, передбачений Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 4 квартал 2006 у розмірі 527983,0 грн. (без ПДВ), за 9 місяців 2007 у розмірі 2257718,0 грн. (без ПДВ).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями), оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 р. ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями), до складу витрат належать витрати, які безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
19.12.2007 року позивач надав до ДПІ у м. Дніпродзержинську пояснення, що за період з 19.08.2006 по теперішній час він не займався оптовим продажем металовиробів, не складав угоди щодо купівлі-продажу товару (зокрема договір з ПП «Оксамит-Плюс» на поставку товару позивач не заключав), не використовував кошти з розрахункового рахунку, не видавав накладні, рахунки, податкові накладні, не складав та не підписував звітність та інші документи, які стосуються підприємницької діяльності. Офісу, складських приміщень та транспортних засобів не має.
Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 довіреністю ВЕА №545600, виданою 27.09.2006 року уповноважив громадянина ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) бути його представником у всіх установах та організаціях з усіх питань, пов'язаних з одержанням та здачею будь-яких документів, в банківських установах при одержанні довідок, звітів, свідоцтв, ліцензій, патентів, повідомлень, дозволів на виготовлення печаток та штампів та інші, надав право здавати декларації, звіти та документи, бути представником у відповідних установах та організаціях, подавати від його імені заяви, розписуватись за нього, здійснювати належні розрахунки чи вносити обов'язкові платежі та інші збори, передбачені законодавством при здійсненні підприємницької діяльності, а також виконувати усі будь-які юридично значимі дії пов'язані з цією довіреністю.
ОСОБА_4 надав до ДПІ у м. Дніпродзержинську пояснення, що йому було надано довіреність ВЕА №545600 від 27.09.2006 року, згідно з якою він представляв інтереси суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а саме ведення документації, відкриття рахунків у установах банку, підпис документів, допомога в наданні звітності до органів ДПІ, але відвантаженням товару не займався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та допитаний в якості свідка ОСОБА_4 фактично підтвердили ті пояснення, які надавали в ДПІ у м. Дніпродзержинську, однак стверджували, що займалися відвантаженням товару, але не мали власних транспортних засобів.
Суд не приймає свідчення позивача та ОСОБА_4, надані ними в судовому засіданні щодо їхньої особистої участі у відвантаженні товару, так як вони протирічать поясненням, які надавалися останніми ДПІ у м. Дніпродзержинську під час проведення перевірки та матеріалам справи.
Згідно накладних, наданих суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 для перевірки, ПП «Оксамит Плюс» (код 33247175) - єдиний постачальник даного приватного підприємця, відвантажило позивачу за перевіряємий період, а саме з 19.08.2006 року по 30.09.2007 р. товарно-матеріальних цінностей на суму 2780453,63 грн., ПДВ - 556090,73 грн., зокрема: накладна №04/10 від 04.10.2006 р. на суму 31961,63 грн. ПДВ-6392,33 грн.; накладна №25/10 від 25.10.2006 р. на суму 198880,0 грн., ПДВ-39776,0 грн.; накладна № 12/12 від 12.12.2006р. на суму 28261,85 грн. ПДВ -5652,37 грн.; накладна №26/12 від 26.12.2006 р. на суму 21356,90 грн. ПДВ -4271,38 грн.; накладна №27/12 від 27.12.2006 р. на суму 242060,54 грн., ПДВ-48412, 11 грн.; накладна №28/12 від 28.12.2006р. на суму 4152,08 грн., ПДВ-830,42 грн.; накладна №17/01 від 17.01.2007р. на суму 73735,82 грн., ПДВ-14 747,16 грн.; накладна №05/О2 від 05.02.2007 р. на суму 113226,29 грн., ПДВ-22645,26 грн.; накладна №12/02-2 від 12.02.2007 р. на суму 11324,39 грн., ПДВ-2264,88 грн.; накладна №12/02-1 від 12.02.2007р. на суму 2960,5 грн. ПДВ-592,10 грн.; накладна №19/02 від 19.02.2007р. на суму 73688.92 грн., ПДВ -14737,78 грн.; накладна №20/02 від 20.02.2007 р. на суму 40567,79 грн., ПДВ -8113,56 грн.; накладна №23/02 від 23.02.2007р. на суму 12496,10 грн. ПДВ -2499,22 грн.; накладна №01/03 від 01.03.2007 р. на суму 8614,74 грн., ПДВ-1722,95 грн.; накладна №07/03 від 07.03.2007 р. на суму 10031,01 грн., ПДВ-2006,20 грн.; накладна №05/03 від 05.03.2007 р. на суму 22084,0 грн. , ПДВ-4416,80 грн.; накладна №04/04 від 04.04.2007 р. на суму 15237,04 грн., ПДВ-3047,41 грн.; накладна №18/04 від 18.04.2007 р. на суму 94003,20 грн., ПДВ-18800,64 грн.; накладна №03/05 від 03.05.2007 р. на суму 278102,32 грн. , ПДВ-55620,46 грн.; накладна №04/05 від 04.05.2007р. на суму 8614,27 грн. , ПДВ-1722,85 грн.; накладна №21/05 від 21.05.2007 р. на суму 173493,22 грн., ПДВ-34698.64 грн.; накладна №02/06 від 02.06.2007р. на суму 139994,89 грн., ПДВ-27998,98 грн.; накладна №13/06 від 13.06.2007 р. на суму 17200,40 грн. , ПДВ-3440,08 грн.; накладна №15/06 від 15.06.2007 р. на суму 47074,53 грн. ПДВ-9414,91 грн.; накладна №25/06 від 25.06.2007р. на суму 92607,08 грн., ПДВ-18521,42 грн.; накладна №01/07 від 01.07.2007 р. на суму 86205.53 грн., ПДВ-17241,11 грн.; накладна №02/07 від 02.07.2007 р. на суму 102133,10 грн. ПДВ-20426,62 грн.; накладна №03/07-1 від 03.07.2007 р. на суму 11132,03 грн., ПДВ-2226,41 грн.; накладна №03/07 від 03.07.2007р. на суму 49169,63 грн. , ПДВ-9833,93 грн.; накладна №09/07 від 09.07.2007 р. на суму 903,84 грн., ПДВ-180,77 грн.; накладна №10/07 від 10.07.2007 р. на суму 18656,37 грн. ,ПДВ-3731,27 грн.; накладна №19/07 від 19.07.2007 р. на суму 126323,98 грн., ПДВ-25264.80 грн.; накладна №27/07 від 27.07.2007 р. на суму 87484,59 грн. ПДВ-17496,92 грн.; накладна №01/08 від 01.08.2007 р. на суму 17301,13 грн., ПДВ-3460,23 грн.; накладна №02/08 від 02.08.2007 р. на суму 99874,71 грн., ПДВ-19974,94 грн.; накладна №14/08 від 14.08.2007 р. на суму 230856,0 грн., ПДВ-46171,20 грн.; накладна №23/08 від 23.08.2007 р. на суму 27121,37 грн. ПДВ-5424,27 грн.; накладна №05/09 від 05.09.2007 р. на суму 67167,84 грн., ПДВ-13433,57 грн.; накладна №26/09 від 26.09.2007 р. на суму 82851,20 грн. ПДВ-16570,24 грн.; накладна №27/09 від 27.09.2007 р. на суму 11542,80 грн., ПДВ-2308,56 грн.
Приймаючи рішення по справі суд приймає до уваги, що в наданих позивачем до перевірки накладних невстановлена особа виконала підписи від імені директора ПП «Оксамит Плюс» ОСОБА_5 Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №43/04-128 від 24.06.2008 р., підписи від імені ОСОБА_5 вищевказаних накладних, наданих суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 для перевірки, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5 за попереднім тренуванням. Рукописний текст в квитанціях прибуткових касових ордерів виконаний також не ОСОБА_5
В порушення ст. 13, ст. 14 р. ІV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями) та абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-BP з усіма змінами і доповненнями, та згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форма первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.1995 №488/346, позивачем віднесено до валових витрат - витрати в розмірі 2785701,00 грн. без підтверджуючих документів, а саме за відсутності товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення ТМЦ.
Підставою для списання ТМЦ у продавця і оприбуткуванні їх у покупця являється товарно-транспортна накладна типової форма №1- ТН (ТТН), яка була встановлена наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форма первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.1995 №488/346. Згідно п. 11.1 вищевказаного наказу основним документом на перевезення вантажів являється ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється тільки при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожнього листа. Вантажовідправник повинен оформляти ТТН окремо на кожне перевезення автомобіля і для кожного вантажоотримувача. ТТН виписують на кожну партію вантажу у чотирьох екземплярах. Один з них, а саме другий, водій віддає вантажоотримувачу. Цей екземпляр являється основою для оприбуткуванню ТМЦ, які у позивача були відсутні.
Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд погоджується з висновками відповідача, що в порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону від 03.04.1997 №168/97-BP, підприємцем ОСОБА_3 віднесено до податкового кредиту вартість товарів, які не відносяться до складу валових витрат виробництва на суму в розмірі 2780453,0 грн., ПДВ 556090,0 грн., так як дані товари не призначались для їх використання в господарській діяльності суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Суд приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами та свідчили б про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 10.01.2008 р. № 000061701/0/459 та № 0000071701/0/460, прийнятих ДПІ у м. Дніпродзержинську, у зв’язку з чим не знаходить законних підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 16 грудня 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.