ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 2а-9295/09/0470
17 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А.В.,
при секретарі Поліщук А.Л.,
за участю
представника
відповідача Ніколаєнко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Ера» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и в:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Ера» адміністративно-господарські санкції у сумі 26904 грн. 17 коп., пені в сумі 957 грн. 64 коп.
Представник позивача не з’явився у судове засідання, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою дотримання нормативу робочих місць для інвалідів відповідач у 2008 році в Звітах про наявність вакансій (форма № 3-ПН) до Бабушкінського районного центру зайнятості зазначав про наявність вакансій для інвалідів. Центром зайнятості не було направлено на підприємство для працевлаштування інвалідів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Ера» виконало всі вимоги закону, тому його вина відсутня.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Згідно з положеннями ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах (об’єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Пунктом 1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 зазначено, що робоче місце інваліда – це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об’єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. Статтею 5 цього Закону передбачено також, що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. У випадку, коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця. Згідно з ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом
У судовому засіданні встановлено, що відповідач у 2008 році подавав до Бабушкінського районного центру зайнятості звіти форми № 3-ПН про наявність робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках-інвалідах. Листом № 1627 від 27.05.2009 року Бабушкінського районного центру зайнятості підтверджується, що жителі з обмеженими фізичними властивостями щодо задоволення потреб працевлаштування відповідно до запиту ТОВ «Виробнича фірма «Ера» до центру зверталися, їм пропонувалися вакансії, але вони відмовлялися.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, відповідачем ужито усіх залежних від нього заходів, передбачених законодавством, для недопущення господарського правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Ера» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2009 року.
Суддя А.В. Шлай