Справа № 2- 560
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2009 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю: позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 1260 грн. та стягнення моральної (немайнової) шкоди в розмірі 3060 грн., що заподіяні злочином
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку майнових збитків в розмірі 1260 грн. (або з кожного по 420 грн.) та моральної шкоди з кожного відповідача по 1020 грн. (або 3060 грн. усіх відповідачів), заподіяних злочином. Позовні вимоги мотивував тим, що вироком Городенківського районного суду від 26 листопада 2008р. відповідачі визнані винними у скоєнні злочину за ознаками ч.1 ст. 125 КК України щодо ОСОБА_1, Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2009 р. згаданий вирок скасовано, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності, а кримінальна справа відносно них закрита.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до ст. 28 КПК України закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов’язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам, а відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої іншим ушкодженням здоров’я. Покликаючись на ст.1197 ЦК України, позивач розрахував розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів: якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від 5-тикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи із 5-тикратного розміру мінімальної заробітної плати. При цьому виходить із наступного розрахунку: 5 * 630 грн.(мінімальна заробітна плата /30 днів*6 днів (згідно п.2.3.5 Правил, затвердж. Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. легке тілесне ушкодження має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів) * 2 коефіцієнт, що випливає із ч.2 ст. 231 ЦК України за насильство = 1260 грн.
Позивач вимагає стягнути з кожного із відповідачів по 1020 грн. моральної шкоди, виходячи із того, що кримінальним судочинством вина кожного із підсудних була оцінена по 510 грн. штрафу кожному, ураховуючи коефіцієнт ч.2 ст. 231 ЦК України за насильство, якого зазнав позивач від кожного з відповідачів. Позивач зазнав певної моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю та стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, та душевних стражданнях у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачів відносно нього.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що він, працюючи на посаді сільського голови Далешівської сільської ради, 15.11.2004 р. письмово звернувся в правоохоронні органи з приводу того, що жителька с. Дубки – ОСОБА_4 разом з членами своєї сім’ї вчиняла крадіжки майнових паїв жителів сіл Дубки, Колінки, Далешево та Репужинці. 16 листопада 2004 р. близько 5 год. вечора ОСОБА_1 прийшов в господарство ОСОБА_4, мав намір з нею поговорити. ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стали бити його палкою, а коли він тікав, то в нього кинули каменем в плечі, в результаті дій відповідачів отримав тілесні ушкодження на спині та на руці. З подвір’я відповідачів він втік до хати їх сусідки Окульовської, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так як ОСОБА_4 з совковою лопатою бігла за ним і погрожувала, він закрився в хаті в Окульовської. Факт нанесення йому тілесних ушкоджень зафіксований актом судово- медичного експерта № 285 від 19 листопада 2004 р. Діями відповідачів, які уникли кримінального покарання, йому причинено матеріальну та моральну шкоду, розмір якої відповідає розміру, зазначеному в позовній заяві. Одночасно позивач пояснив, що внаслідок причинених йому тілесних ушкоджень він не перебував на лікуванні, не втрачав заробітку, так як продовжував працювати сільським головою, однак, ніс витрати щоб добратись до м. Снятин, де проводилось освідчення експертом, купував деякі медикаменти, оскільки лікувався амбулаторно, однак доказів що ствержують придбання ним медикаментів суду не подав.
Відповідачка ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності, одночасно зазачила, що позовні вимоги ОСОБА_1 заперечує.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що 16.11.2004 р. ОСОБА_1 приходив в їх господарство, але вони його не били. ОСОБА_3 разом з тещею ОСОБА_4 були на городі, а ОСОБА_2 з маленькими дітьми була в хаті. До хати зайшов ОСОБА_1,почав обзивати ОСОБА_2 нецензурними словами, кричав де знаходиться її мама, погрожував, що він не дасть їм спокійно жити, а коли вона сказала, щоб він йшов додому, ОСОБА_1 вдарив її в лице. ОСОБА_2 хотіла його затримати, щоб викликати працівників міліції, але він втік до хати до сусідки Окульовської. Такі дії, на думку відповідачки, позивач чинив через те, що він мав намір спільно проживати як сім’я з ОСОБА_4, але вона не хотіла. Відповідачі ствердили, що вони в апеляційному суді подавали заяви про закриття кримінальної справи про обвинувачення їх за ч.1 ст. 125 КК України в зв’язку із закінченням строків давності, вони думали, що таким чином закінчаться напади на них ОСОБА_1
Суд, вислухавши сторони, свідка ОСОБА_5, дослідивши та оцінивши докази по справі, оглянувши кримінальну справу № 1-12/ 2008р., порушену за скаргою позивача, приходить до наступного.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2009 р. скасовано вирок Городенківського районного суду від 26 листопада 2008р. по справі № 1-12/2008 р., за яким відповідачі визнані винними за ч.1 ст. 125 КК України в заподіянні ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності, а кримінальна справа відносно них закрита. Відповідачі не заперечували щодо закриття кримінальної справи , про що свідчать подані ними заяви. Отже, кримінальна справа відносно відповідачів закрита за нереабілітуючих обставин.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2004 р., біля 17 год. в с. Дубки Городенківського району, в господарство ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_1 вияснити відносини, а із-за його поведінки ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заподіяли йому умисне легке тілесне ушкодження. Свідок ОСОБА_5 ствердив, що він, перебуваючи в свого брата на подвір’ї, чув крики і сварку на подвір’ї в ОСОБА_3, і бачив як ОСОБА_1 заходив до хати Окульовської. Зачитаними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 стверджено, що вона є сусідкою ОСОБА_4, до неї прийшов ОСОБА_1 і дав їй записку, яку вона мала віднести до ОСОБА_7, бо хотів з нею поговорити. Вона записку віддала ОСОБА_4, коли повернулась до хати, вчула крик. Вийшла подивитись, почула, як ОСОБА_4 кричала що ОСОБА_1 напав на її хату і втік до хати Окульовської.
Невизнання відповідачами в судовому засіданні позову та посилання на те, що вони не били ОСОБА_1 спростовується поясненнями позивача, свідків, висновком судово-медичного дослідження № 285 від 19.11.2004 р., проведеного в м. Снятин експертом Снятинського міжрайонного відділення Івано-Франківського облбюро судмедекспертизи стверджено, яким встановлено, що в ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді синця спини та саден правої китиці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2009 р., якою ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були звільнені від кримінальної відповідальності.
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, всупереч вказаним вимогам позивач не подав суду доказів спричинення йому матеріальної шкоди в розмірі 1260 грн. Посилання позивача на ст. 1197 ЦК України, яка встановлює порядок визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором не підлягає застосуванню, так як ОСОБА_1 не втрачав заробітку (доходу) внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень. Суд вважає можливим стягнути з відповідачів в користь позивача вартість проїзду з с. Дубки Городенківського району в м. Снятин, де проводилось судово-медичне дослідження, в розмірі 22 грн. (виходячи з вартості проїзду Дубки-Городенка 4,66 грн., Городенка-Снятин 6,3 грн.).
Ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ст. 1167 ЦК України визначені підстави відповідальності за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, яка відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Неправомірними діями відповідачів позивачу причинена моральна шкода у зв’язку з завданим фізичним болем та стражданнями, однак вимоги позивача про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, в розмірі, адекватному нанесеній моральній шкоді.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 88 ЦПК України. Позивачем згідно квитанцій від 14.08.20078 р. сплачене держмито в розмірі 8,5 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 7,50 грн., тому з відповідачів в користь ОСОБА_1 слід стягнути 16 грн. судових витрат, в користь держави слід стягнути 42,5 грн. держмита, 22,5 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
На підставі ст.ст. 23, 268, 1166,1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,209, 214- 215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку в користь ОСОБА_1 22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 300 грн. на відшкодування моральної шкоди, 16 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку в дохід держави держмито в розмірі 42,5 грн. та до державного бюджету витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 22,50 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ничик Г.І.