ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                            ПОСТАНОВА

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» листопада 2009 року                                   Справа № 2-а-4134/08/1570

          о12год.25хв.                                                                                                          м.Одеса

У залі судових засідань  №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді                     Харченко Ю.В.    

При секретарі             Ісайко Л.О..

За участю представників сторін:

Представника позивача:  Саламаха О.В. – за довіреністю №7 від 05.02.2009р.

Представника відповідача: Діденко О.В. – за довіреністю №22470/9/10 від 09.12.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про скасування  податкових повідомлень-рішень №0000051000/0 від 03.09.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1 від 15.11.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн., №0000051000/2 від 18.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн., -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою та уточненням до позову, з урахуванням яких просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області №0000051000/0 від 03.09.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1 від 15.11.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн., та №0000051000/2 від 18.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність виключення відповідачем зі складу податкового кредиту  ТОВ «Дунайський Агро» суми податку на додану вартість у загальному розмірі 63 495,00грн., що була сплачена Товаристовом  у складі вартості наданих йому Приватним Підприємством «Антарес плюс»  товарів та послуг.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 03.03.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.03.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 03.04.2008р.

Відповідач -  Ізмаїльська ОДПІ Одеської області проти позову заперечує, вважає його безпідставним та  таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№5000 від 26.03.2008р.), наголошуючи, зокрема, на правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з порушенням ТОВ «Дунайський Агро» вимог п.п.7.2.4  п.7.2., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), та у зв»язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дунайський Агро» повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства,  суд встановив наступне.

На підставі Розпорядження №108-р ДПА В Одеській області щодо організації роботи по перевірці сплати ПДВ при взаємовідносинах з «фіктивним» ПП «Антарес плюс» від 02.07.2007р. та направлення №000080/80 від 14.08.2007р., виданого Ізмаїльською ОДПІ Одеської області, завідувачем інформаційно-аналітичного сектору відділу планування проведення перевірок та взаємодії із структурними підрозділам управління аудиту юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Колесніковою Л.І. та головним державним податковим інспектором відділу документальних перевірок суб’єктів господарювання-юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Делюковою С.С., згідно ч.14 (13) ст.111 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХП "Про державну податкову службу в Україні "(із змінами та доповненнями) була проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань взаємовідносин ТОВ «Дунайський Агро» з ПП «Антарес плюс» за період з 01.01.2006р. по 01.04.2007р.

За наслідками вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ був складений акт №819/23-0/33010652 від 23.08.2007р. „Про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Дунайський Агро», код 33010652, з підприємством ПП «Антарес плюс», код 33720828, за період з 01.01.2006р. по 01.04.2007р.", на підставі якого 03.09.2007р. ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051000/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65 627,00грн. за порушення позивачем, на думку відповідача, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11  Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 12.09.2007р. ТОВ «Дунайський Агро» оскаржило його до Ізмаїльської ОДПІ, яка рішенням  №21302/10/25-020 від 31.10.2007р. про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р. залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення. На підставі вказаного рішення Ізмаїльською ОДПІ було сформовано та надіслано скаржнику податкове повідомлення-рішення №0000051000/1 від 15.11.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65 627,00грн.

Рішенням від 11.01.2008р. №225/10/25-021 про внесення змін до рішення про результати розгляду первинної скарги Ізмаїльської ОДПІ №21302/10/25-020 від 31.10.2007р. скасовано податкове повідомлення–рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2132,00грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення–рішення залишено без змін, а скарга Товариства без задоволення. На підставі вказаного рішення Ізмаїльською ОДПІ було сформовано та надіслано скаржнику податкове повідомлення-рішення №0000051000/1/1 від 14.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63 495,00грн.

09.11.2007р. позивач звернуся з повторною скаргою на податкове повідомлення–рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р. до ДПА в Одеській області, яка рішенням №489/10/25-0007 від 11.01.2008р. податкове повідомлення-рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р. залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення. На підставі вказаного рішення Ізмаїльською ОДПІ було сформовано та надіслано скаржнику податкове повідомлення-рішення №0000051000/2 від 18.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63 495,00грн.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р., №0000051000/1 від 15.11.2007р., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р., №0000051000/2 від 18.01.2008р. прийняті Ізмаїльською ОДПІ Одеської області неправомірно, безпідставнго та  в порушення вимог чинного законодавства України з урахуванням  наступного.

Як вбачається з акта перевірки Ізмаїльської ОДПІ Одеської №819/23-0/33010652 від 23.08.2007р., проведеною відповідачем перевіркою взаєморозрахунків ТОВ „Дунайський Агро" з ПП «Антарес плюс» встановлено, що фінансово-господарські відносини між позивачем та ПП «Антарес плюс» будувалися  на підставі договорів №04/1 від 01.02.2006р. про виконання сільськогосподарських робіт, №6 від 22.02.2006р. про виконання робіт по спорудженню шпалери, №06/2 від 01.03.2006р. про виконання робіт по посадці виноградних саджанців, № 13/2 від 28.04.2006р. по виконанню сільськогосподарських робіт (сапанка, розкучування кущів тощо).

Так, як вбачається з матеріалів справи, ПП „Антарес Плюс„ виконало замовлені позивачем роботи у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем та наявнимиу  справі відповідними актами прийому-передачі робіт, а саме:

-  акт приймання - передачі робіт від 25.02.2006р. на суму 194 012,00грн.

- акт виконаних робіт по спорудженню шпалери під виноград від 27.03.2006р. на суму 155000,00грн.

-  акт приймання - передачі робіт по посадці виноградних саджанців від 28.03.2006р. на суму 12 870,00грн.

-  акт виконаних робіт №06 від 26.05.2006р. на суму 31 875,38грн.

За виконані роботи згідно вищевказаних актів виконаних робіт ТОВ "Дунайський Агро" було здійснено безготівкову оплату на р/р ПП «Антарес плюс» згідно платіжних доручень №311 від 21.07.2006р. на суму 31875,38грн., №187 від 16.05.2006р. на суму 50000грн.,  платіжне доручення №188 від 16.05.2006р. на суму 52000грн.,  платіжне доручення №189 від 16.05.2006р. на суму 53000грн.,  платіжне доручення №190 від 16.05.2006р. на суму 12870грн.,  платіжне доручення №194 від 16.05.2006р. на суму 49000грн.,  платіжне доручення №195 від 16.05.2006р. на суму 51000грн.,  платіжне доручення №196 від 16.05.2006р. на суму 57834,48грн.,  платіжне доручення № 264 від 22.06.2006р. на суму 36177,52грн.

У зв’язку з оплатою вартості виконаних робіт, що не оспорюється  відповідачем, ПП «Антарес плюс» були виписані позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна №326 від 28.02.2006р. на суму 194012грн., у т.ч. ПДВ - 32335,33грн.

- податкова накладна № 1156 від 30.03.2006р. на суму 155000грн., у т.ч. ПДВ -25833,33 грн.

-     податкова накладна № 601 від 26.05.2006р. на суму 31875,38 грн., у т.ч. ПДВ -5312,56грн.

-     податкова накладна № 1157 від 30.03.2006р. на суму 12870грн., у т.ч. ПДВ -2145,00грн.

Як з’ясовано судом, сума ПДВ за вищевказаними податковими накладними була включена позивачем до складу податкового кредиту у загальній сумі 65 626,22грн.

 Судом встановлено, що підставою для заниження відповідачем суми податкового кредиту позивача з податку на додану вартість в розмірі 65 627,00грн. за виписаними позивачу ПП «Антарес плюс» податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено наступні обставини:  Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19.01.2007р. по справі № 2а-468/2007р. визнано недійсним статут Приватного Підприємства „Антарес плюс" з моменту реєстрації Підприємства, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23224304 від 05.10.2005р., а також всі первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, тощо) та інші документи, складені та підписані від імені ОСОБА_5, як засновника ПП „Антарес плюс".

 Як встановлено судом, в акті перевірки відповідач посилається на положення п.п.7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), згідно якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Отже, виписані позивачу ПП «Антарес плюс» податкові накладні є недійсними, а сума податку на додану вартість за ними позивачем віднесено до складу податкового кредиту неправомірно та в порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.  

Проте, суд не погоджується з даною позицією Ізмаїльської ОДПІ Одеської області, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-     або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ є дати отримання виписаних ПП „Антарес плюс” Товариству «Дунайский Агро» податкових накладних, реквізити яких зазначено вище.  

Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).  

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Однак, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ПП „Антарес плюс” з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, помилковим є висновок відповідача щодо не підтвердження  позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання недійсними Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19.01.2007р. по справі № 2а-468/2007р. Статуту Приватного підприємства „Антарес плюс", свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також всіх первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, тощо) та інших документів, складених та підписаних від імені ОСОБА_5, як засновника ПП „Антарес плюс" вже після виконання вказаним Підприємством робіт та відповідно після виписування ним податкових  накладних ТОВ "Дунайський Агро" , у зв'язку з оплатою останнім вартості отриманих товарів.

До того ж, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи та до моменту її виключення з Єдиного Державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

До того ж, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на факти, зазначені у Постанові Приморського районного суду м.Одеси від 19.01.2007р. по справі №2а-468/2007р., яким встановлено, що ПП „Антарес плюс” було зареєстрованим  ОСОБА_5, який являючись підставною особою, фінансово-господарську діяльність від ПП „Антарес плюс” не здійснював, ніяких фінансово-бухгалтерських документів не підписував, ніяких угод від імені підприємства не укладав, податкові декларації не подавав і не мав на це наміру, у зв'язку з чим районний суд дійшов висновку, що підписана ОСОБА_5 документація від імені ПП „Антарес плюс” в якості директора, наділеного виключно правом на складання та підписання документів, з реквізитами вказаних товариств є недійсною з моменту їх вчинення. Адже, предметом доказування по справі №2а-468/2007р. була правомірність реєстрації установчих документів ПП „Антарес плюс”, та жодним чином  не правомірність укладених з позивачем угод, зокрема, №04/1 від 01.02.2006р. про виконання сільськогосподарських робіт, №6 від 22.02.2006р. про виконання робіт по спорудженню шпалери, №06/02 від 01.03.2006р. про виконання робіт по посадці виноградних саджанців, №13/2 від 28.04.2006р. по виконанню сільськогосподарських робіт (сапанка, розкучування кущів тощо).  

Крім того, відповідачем не спростовано доводи позивача, зокрема, щодо того, що на момент здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, ПП „Антарес плюс” знаходилось в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість тощо.  

Водночас, відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.  

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавців, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої недостовірності.  

Крім того, відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку – особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Відтак, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Ухилення однією із сторін від сплати податків після здійснення угоди відповідно до вимог діючого законодавства України не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту позивача сплаченої ним суми податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням послуг (робіт), а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб у даному випадку  ПП „Антарес плюс” (ОСОБА_5).

Таким чином,  ТОВ "Дунайський Агро" мало всі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка підтверджуються податковими накладними,  виписаними  ПП «Антарес плюс»у законодавчо встановленому порядку.

Отже, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11  Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) є безпідставними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, не довів суду правомірність та ґрунтовність прийняття ним оскаржуваних ТОВ «Дунайський Агро»  податкових повідомлень-рішень №0000051000/0 від 03.09.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1 від 15.11.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627,00грн., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн., №0000051000/2 від 18.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495,00грн.

         За таких обставин, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про скасування  податкових повідомлень-рішень №0000051000/0 від 03.09.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65 627,00грн., №0000051000/1 від 15.11.2007р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65 627,00грн., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63 495,00грн., №0000051000/2 від 18.01.2008р. щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63 495,00грн.  задовольнити.

2.Податкові повідомлення-рішення №0000051000/0 від 03.09.2007р.,  №0000051000/1 від 15.11.2007р., №0000051000/1/1 від 14.01.2008р., та №0000051000/2 від 18.01.2008р. скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» (68342, Одеська область, Кілійський район, с.Новомиколаївка, вул.Леніна, 8, п/р 2600492392 в ООФ АППБ «Аваль» м.Одеса, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 33010652) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови складено та підписано «20» листопада 2009р.

        Суддя                                              Харченко Ю.В.

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

65062, Україна, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14

 «20»  листопада 2009 р.               По справі № 2а-4134/08/1570

ТОВ «Дунайський Агро»

68342, Одеська область, Кілійський район, с.Новомиколаївка, вул.Леніна, 8.

Ізмаїльська ОДПІ Одеської області

68600, м.Ізмаїл, вул.Кишинівська, 3.

Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам засвідчену копію постанови від  «16» листопада 2009 року.

Додаток: копія постанови на  4арк.

Суддя Одеського окружного

адміністративного суду                                                                             Харченко Ю.В.