Справа № 2-ві/372/8/18

О К Р Е М А

У Х В А Л А

іменем України

04 травня 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивачів ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, ОСОБА_19 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Обухівському районному суді Київської області перебуває цивільна справа № 372/3581/16-ц (провадження № 2-822/18) за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, ОСОБА_19 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди.

Представник позивачів ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Зінченку О.М., посилаючись на упередженність судді.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.05.2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зінченка Олександра Миколайовича від участі в розгляді вказаної цивільної справи № 372/3581/16-ц (провадження № 2-822/18) відмовлено.

Зокрема за викладеними у вказаній вище чинній ухвалі суду висновками однією із декількох підстав для відмови у задоволенні заяви слугувало те, що із поданих письмових доказів та усних тверджень представника позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається послідовне і грубе порушення ним принципу незалежності суддів шляхом протиправного тиску на головуючого суддю Зінченка О.М. з метою прийняття вигідного для представника позивачів рішення по суті цієї справи. Так, неодноразове подання ОСОБА_1 дисциплінарних скарг, надуманих повідомлень про вчинення, начебто, суддею злочину – винесення завідомо неправосудного рішення, ініціювання декількох звернень народних депутатів України з вимогами притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення дій та винесення процесуальних рішень у цій цивільній справі має ознаки втручання у здійснення суддею Зінченком О.М. правосуддя у цивільній справі № 372/3581/16-ц (провадження № 2-822/18), оскільки подані до завершення судового розгляду і винесення остаточного рішення по суті, однак не вказують на прояв упередженості чи необ’єктивності головуючого судді при вирішенні зазначених у заяві про відвід процесуальних питань у цій справі.

Згідно ч.ч.1,2 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Згідно матеріалів справи представник позивачів ОСОБА_1 є адвокатом, саме у такому статусі він виступав суб’єктом звернень до різних органів у вказаній справі, відтак він повинен був би керуватись приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ст.42 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно п.п.1,3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов’язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; з’являтися в судове засідання за викликом суду.

Згідно ч.3 ст.216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Будучи завчасно і належно повідомленим про час і місце слухання справи, ОСОБА_1 невчасно з’явився на виклик суду, внаслідок чого судове засідання у справі за його ж заявою про відвід судді було розпочате із запізненням на 25 хв., хоч двоє представників відповідача завчасно з’явились до суду, але вимушені були очікувати прибуття ініціатора розгляду – заявника ОСОБА_1, після цього в судовому засіданні ОСОБА_1 не повідомив відомостей про наявність поважних причин несвоєчасної явки до суду, чим у сукупності виявив неповагу до суду та інших учасників процесу і не дотримався чинного процесуального законодавства.

Крім того, звертаючись у судовому засіданні до головуючого судді Кравченка М.В. і коментуючи власну письмову заяву про недовіру цьому судді, він визнав відсутність правових підстав для подання такої заяви, яка не могла бути вирішена по суті в силу приписів ч.3 ст. 40 ЦПК України, при цьому застосувавши у своєму публічному виступі образливі висловлювання по відношенню до судді, зокрема називаючи його автором штучної правової технології по недопуску його позовів до провадження, безпідставно звинувачуючи суддю у вчиненні дисциплінарних проступків та злочинів, не пов’язаних із межами розгляду саме цієї справи, при цьому цинічно пропонуючи «зарити топор війни» за умови забезпечення суддею вигідного для нього результату розглядів поданих ним позовів.

Суд оцінює таку поведінку адвоката ОСОБА_1 у судовому засіданні як прояв неповаги до суду та порушення Правил адвокатської етики, оскільки в своїй професійній діяльності він вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та цим Правилам.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості, зокрема, адреса робочого місця адвоката.

За змістом ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Відповідно до профайлу адвоката із Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, а його робоче місце знаходиться за адресою: 16651, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, смт.Талалаївка, вул.Леніна, б.125.

Поряд із тим, як свідчать матеріали справи № 372/3581/16-ц ОСОБА_1 жодного разу не вказав вказану вище адресу в якості адреси свого місцезнаходження чи листування, а з 2016 року, тобто тривалий час, постійно зазначав у позовній заяві та всіх надалі поданих ним документах іншу адресу – 07301, Київська обл., м.Вишгород, вул. Шолуденка, б.6-г, оф.188-189, яка у Єдиному реєстрі адвокатів України не відображена. При цьому слід врахувати значну віддаленість вказаних вище місць здійснення адвокатської діяльності, які розташовані у різних областях України.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно ч.5 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Враховуючи протиріччя між зазначеною адвокатом та зареєстрованою у реєстрі адресами, суд вважає, що адвокатом ОСОБА_1 допущено порушення ч.3 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яке полягало у невиконанні передбаченого цієї нормою права обов’язку протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомити про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.

Відповідно до п.п.3,5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики, неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Зареєстроване в установленому законом порядку робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: 16651, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, смт.Талалаївка, вул.Леніна, б.125, що відноситься до юрисдикції КДКА Чернігівської області.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 492 було видано ОСОБА_1 13.05.2010 року на підставі рішення Чернігівської обласної кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури від 11.05.2010 року № 2.

Згідно ч.6 ст.262 ЦПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

За таких обставин, суд вважає доцільним направити окрему ухвалу щодо адвоката ОСОБА_1 органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме до Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (14000, м.Чернігів, вул. Зелена, 10-3).

Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Про викладені в описовій та мотивувальній частинах окремої ухвали порушення законодавства, допущені адвокатом ОСОБА_1, довести до відома Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури Чернігівської області для прийняття відповідних заходів реагування з метою запобігання подібних порушень у подальшому.

Про вжиті заходи на виконання даної окремої ухвали  повідомити Обухівський районний суд Київської області не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області, шляхом подання апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.В.Кравченко