П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року, о 12-00 годині, № 2а-4711/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
при секретарі Шкоді О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання першої податкової вимоги й реєстрації податкової застави протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18.08.2009 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 17.04.2009 він отримав від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя першу податкову вимогу, відповідно до якої ДПІ вимагає від нього сплатити податковий борг у сумі 651211,58 гривень.
Як стало йому відомо, 07.07.2009 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано публічне обтяження усіх його активів у виді податкової застави (реєстраційний №24000928). 28.08.2009 об’єкт податкової застави було замінено на його нерухоме майно (реєстраційний №24508386).
Позивач вважає, що сплата ним узгодженої суми податкового зобов’язання здійснена своєчасно і в повному обсязі, оскільки 01.04.2009 відділенням №1 Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» було прийняте на виконання платіжне доручення №1 від 01.04.2009 про перерахування ним до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 651212 гривень - з його поточного рахунку.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.09.2009 ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо направлення йому першої податкової вимоги та реєстрації податкової застави; зобов’язати відповідача відкликати цю вимогу, виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу його активів, а також визнати його податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік сплаченим та стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати у розмірі 3,4 гривень.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що, незважаючи на здійснення ОСОБА_1 платежу, до бюджету сума податку не надійшла та залишається до теперішнього часу непогашеною. Тому застосування ДПІ податкової застави до позивача є правомірним.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 01.04.2009 позивач надав до відділення №1 Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» платіжне доручення №1 від 01.04.2009 про перерахування з його поточного рахунку податку з доходів фізичних осіб у розмірі 651212 гривень до державного бюджету Шевченківського району. В той же день вказане платіжне доручення було зареєстроване банком, що підтверджується відповідною відміткою банку ( саме між цим банком та ОСОБА_1 є відповідний договір про банківське обслуговування №2620/01/350 від 10.01.2008) .
Не зважаючи на це, ДПІ у Шевченківському районі було винесено 26.06.2009 першу податкову вимогу №1/15 про існування у позивача податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податку з доходів найманих працівників у розмірі 651211,58 гривень.
На підставі акту опису №8567/10/24-020 від 06.07.2009 відповідачем було 07.07.2009 зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічне обтяження усіх активів позивача у виді податкової застави (реєстраційний №24000928). На підставі акту опису активів №11146/10/24-020 від 17.08.2009, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було 28.08.2009 замінено об’єкт податкової застави на нерухоме майно позивача (реєстраційний №24508386).
Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» №2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон №2181-III), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється зі сплатою податку і збору.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2346-ІІІ) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Статтею 32 цього Закону встановлена відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.
У пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону №2181-III зазначено, що за порушення строків перерахування податку до бюджету, встановлених законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп.16.4.1 п.16.4 ст.16, та штрафні санкції, встановлені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 даного закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування такого платежу до бюджету, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Днем подання до банку платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у банку (пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181-III).
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнта на перерахування податку до бюджету. При цьому обов'язок платника податків щодо сплати податку припиняється з моменту надходження до банку платіжного доручення.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1, своєчасно надавши банку платіжне доручення, виконав свої податкові зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб перед бюджетом в повному обсязі і відповідальність за невиконання платіжного доручення не несе, а тому відповідач незаконно виніс податкову вимогу і застосував податкову заставу.
Керуючись ст.ст.17, 158 - 168 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо направлення ОСОБА_1 податкових вимог та реєстрації податкової застави.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя відкликати першу податкову вимогу №1/15 від 25.06.2009.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу активів ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), згідно акту опису активів №11146/10/24-20 від 17.08.2009.
Визнати податкове зобов’язання ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб, визначеного в податковій декларації за 2008 рік, – сплаченим.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3,40 гривень.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 10.11.2009.
Суддя О.В. Матяш