Справа №1-38/ 2007 року
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Таратіна В.О..
при секретарі Ковба І.М.,
з участю прокурора Троян О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому- засіданні в залі суду м. Золотоноша кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Сміла, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина Украйни, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого 23.03.2006 рою.' Золотоніським міськрайонним судом за ч.І ст.296 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1, будучи раніше судимим 23.03.2006 року Золотоніським міськрайонним судом за ч.І ст.296 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став і скоїв новіш злочин, а саме згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на підставі якого видано виконавчий лист № 2-833/01 від 16.11.2001р., зобов'язаний сплачувати на користь своєї колишньої дружини ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку-, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходу громадян, щомісячно, починаючи з 24.10.2001 року і до досягнення дочкою повноліття, однак рішення суду не виконує, на неодноразові попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність в разі ухилення від сплати аліментів не реагує. Матеріальної допомоги дитині не надає, в Золотоніському міськрайонному центрі зайнятості на обліку не перебуває, чим злісно ухиляється від сплати аліментів та за період з 23 вересня 2005 року по 01 січня 2007 року має заборгованість по їх сплаті в розмірі 2041,48 грн.
В судовому засіданні свою вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю та пояснив, з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 2002 рік він проживав в спільному шлюбі з ОСОБА_2. Від цього шлюбу воші мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області він був зобов 'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходу громадян щомісячно починаючи з 24.10.2001 року і до досягнення дочкою повноліття. Деякій час він періодично аліменти платив, а з вересня 2005 року перестав їх платити зовсім. Рішення суду він не виконує, на неодноразові попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність в разі ухилення від сплати аліментів не реагував, ні в Золотоніському міськрайонному центрі зайнятості, ні в Смоленському - за місцем реєстрації, на обліку не перебуває та ухиляється від сплати аліментів, так як ніде не працює, грошей в нього немає. Ніякої допомога дитині не надає та не провідує її. Свою вину визнає повністю і розкаюється, зобов'язується в подальшому виплатити заборгованість по аліментах.
Суд визнає недоцільним дослідження доказів обставин справи, оскільки дані обставини ніким не оспорюється, положення ст. 299 КПК України учасникам розгляду справи роз'яснені та зрозумілі.
Підсудний ОСОБА_1 не заперечує проти цього, вимоги ст. 299 КПК України йому зрозумілі.
Прокурор не заперечує проти розгляду справи в порядку ст. 299 КПК України.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена, його дії органом досудового слідства кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 164 КК України - як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, будучи судимим вчинив новіш злочин в період іспитового терміну за попереднім вироком, але враховуючи сукупність вказаних обставин та дам'якшуючих обставин суд вважає за можливим, на підставі ч.І, ч.З ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 23.03.2006 року терміном 1 рік 1 місяць.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 327, 330-335 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК Украйни та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 23.03.2006 року, терміном 1 рік 1 місяць та остаточно призначити засудженому до відбуття - 2 (два) роки 1 (один) місяць обмеження волі.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд на протязі 15 діб.
Суддя