ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» листопада 2009 року Справа № 2-а-6945/08/1570
о 15год. 10хв.
У залі судових засідань №8
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Ісайко Л.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Пак О.І. – за довіреністю б/н від 01.02.2008р.
Від відповідача: Цапенко І.В. – за довіреністю №53046/Ц/10-117 від 24.09.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня-М» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018872301/1 від 02.11.2007р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 16 723,50грн., -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня-М», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0018872301/1 від 02.11.2007р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 16 723, 50грн., з яких 11 149,00 грн. - основний платіж, та 5 574,50грн. - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Ласуня-М» правомірно віднесено до складу податкового кредиту за період червень 2006р. суму ПДВ у розмірі 39,493грн., яка була сплачена Підприємством до бюджету при імпорті обладнання згідно ВМД від 13.01.2006р. №500050000/6/000279, оскільки відповідно положень до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи існював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідач – Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№10681 від 19.06.2008р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення – рішення від 02.11.2007р. №0018872301/1, оскільки позивачем було порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 10.06.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10.06.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 29.07.2008р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним державним податковим ревізором -інспектором відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб Управління аудиту юридичних осіб Казанджий Н.М., головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб Кірштой О.А., Старшим державний податковий ревізором - інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Хрищанович І.М., на підставі направлень №001760/1687 від 25.09.2007р. та №001952/1752 від 12.10.2007р., на підставі ч.1 ст. 11-1 Закону України „ Про Державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509/ХІІ зі змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласуня-М" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. відповідно до затвердженого плану перевірки.
За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси був складений акт від 24.10.2007р. №9503/23-10/30914155 «Про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласуня-М" за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.».
На підставі означеного акта перевірки від 24.10.2007р. №9503/23-10/30914155 Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення №0018872301/1 від 02.11.2007р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 16 723,50грн., з яких 11 149,00грн. – основний платіж та 5 574,50грн. – штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0018872301/1 від 02.11.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласуня-М" звернулося до суду з позовом про його скасування.
Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення №0018872301/1 від 02.11.2007р. винесено Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України з урахуванням наступного.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Як встановлено судом та вбачається з акта перевірки Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 24.10.2007р. №9503/23-10/30914155 «Про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласуня-М" за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р», перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість було встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, зокрема, за червень 2006р. на 30717грн., завищення стр.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду» за липень 2006р. на 30717грн, за серпень 2006р. на 30717грн., за вересень 2006р. на 30717грн., за жовтень 2006р. на 30717грн., за листопад 2006р. на 30717грн., за грудень 2006р. на 30717грн., за січень 2007р. на 30717грн., за лютий 2007р. на 30717грн., за березень 2007р. на 30717грн., за квітень 2007р., за травень 2007р. на 30717грн., за червень 2007р. на 30717грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 11149грн., у т.ч. по періодам: листопад 2006р.-6349,0грн., грудень 2006р.-750,0грн., січень 2007р.-750,0грн., лютий 2007р.-750,0 грн., березень 2007р.-750,0грн., квітень 2007р.-600,0грн., травень 2007р.-600,0грн., червень 2007р.-600,0грн.
Також, з вищевказаного акта перевірки вбачається, що в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласуня - М" до складу податкового кредиту була віднесена сума податку на додану вартість, сплачена у вартості обладнання, отриманого на підставі Контракту №UА від 19.07.2005р. від Фірми Westfaliasurge GmbH згідно ВМД №500050000/6/000279 від 13.01.2006р. Загальна митна вартість склала 188 063,05грн. 2 одиниці означеного обладнання Підприємством було реалізовано ТОВ «Троїцький молсервіс» згідно накладної №12 від 22.11.2006р. на загальну суму 63750,0грн. у т.ч. ПДВ - 10625 грн.(по бухгалтерському обліку проведено Дт703Кт361, Дт703Кт79, Дт902Кт152, Дт79 Кт902), а 7 одиниць отриманого обладнання було передано на відповідальне зберігання Відкритому акціонерному товариству «Троїцький молзавод» відповідно до умов договору б/н від 15.01.2006р. та не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в результаті чого за даними перевірки стр.21 «Від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду», зокрема, за червень 2006р. зменшено на 30 717 грн., чим завищено стр.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду» за липень 2006р.на 30 717грн, за серпень 2006р. на 30 717грн., за вересень 2006р. на 30 717грн., за жовтень 2006р. на 30 717грн., за листопад 2006р. на 30717грн., за грудень 2006р. на 30 717грн., за січень 2007р. на 30 717грн., за лютий 2007р. на 30 717грн., за березень 2007р. на 30 717грн., за квітень 2007р., за травень 2007р. на 30717грн., за червень 2007р. на 30 717грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 11149грн., у т.ч. по періодам: листопад 2006р. - 6349,0грн., грудень 2006р. - 750,0грн., січень 2007р. - 750,0грн., лютий 2007р. - 750,0 грн., березень 2007р. - 750,0грн., квітень 2007р.- 600,0грн., травень 2007р.-600,0грн., червень 2007р.- 600,0грн.
Проте, суд не погоджується з означеною позицією ДПІ у Приморському районі м.Одеси з урахуванням наступного.
Як з»ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними документами, 19.04.2005р. між ТОВ «Ласуня-М» та Фірмою Westfaliasurge GmbH був укладений договор купівлі - продажу обладнання № UА19.07.05/01, відповідно до умов якого, ТОВ «Ласуня-М» купило та ввезло на митну територію України обладнання у митному режимі імпорту, згідно ВМД №500050000/6/000279 від 13.01.2006р.
Відповідно до п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.
Пунктом 6.1. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що об'єкт оподаткування - «ввезення товарів у митному режимі імпорту», оподатковується за ставкою 20 відсоткив бази оподаткування.
Як з»ясовано судом, загальна митна вартість імпортованого ТОВ «Ласуня - М» обладнання склала 188 063,05 грн., у зв»язку з чим сума ПДВ, яка позивачем була сплачена при імпорті вищевказаного обладнання склала 39 493,24грн.
Підпунктом 7.2.7. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку .
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, як вбачається зі змісту вищенаведеної імперативної норми закону право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту певної суми ПДВ, сплаченої у ціні придбаних товарів, робіт, послуг, не ставиться в залежність від використання таких товарів (послуг) в межах господарської діяльності Підприємства саме протягом звітного податкового періоду.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку щодо правомірності віднесення ТОВ «Ласуня - М» до складу податкового кредиту за період червень 2006р. суми ПДВ у розмірі 39493,00грн., яку позивач сплатив у ціні отриманого при імпорті обладнання відповідно до ВМД від 13.01.2006р. №500050000/6/000279.
До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надала суду жодних належних доказів в підтвердження та обґрунтування наведеного в акті перевірки висновку щодо завищення ТОВ «Ласуня - М» суми податкового кредиту.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач не надав суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 02.11.2007р. №0018872301/1.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня - М» обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня - М» у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.
Керуючись ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня - М» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018872301/1 від 02.11.2007р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 16 723,50грн. задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 02.11.2007р. №0018872301/1.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня - М» (65029 м.Одеса, вул.Княжна,16, кв.3; код ЄДРПОУ 30914155) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40коп.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано суддею «16» листопада 2009р.
Суддя Харченко Ю.В .
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс 8(048)785-24-87
«16» листопада 2009 р. По справі № 2а-6945/08/1570
ТОВ «ЛАСУНЯ-М»
65029, м. Одеса, вул. Княжа,16,кв.3
ДПІ у Приморському районі м.Одеси
65012, м.Одеса, Французький бульвар,7
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від «11» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 3 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Харченко Ю.В.
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс 8(048)785-24-87
«16» листопада 2009 р. По справі № 2а-6945/08/1570
ТОВ «ЛАСУНЯ-М»
65029, м. Одеса, вул. Княжа,16,кв.3
ДПІ у Приморському районі м.Одеси
65012, м.Одеса, Французький бульвар,7
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від «11» листопада 2009 року.
Додаток: копія постанови на 3 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Харченко Ю.В.