копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2009 р. Справа № 2а- 7817/09/2270/15
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Майстер П.М.,
при секретарі судового засідання: Ковальчуку О.А.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Найдюка О.В.
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Ізяславської виправної колонії №31 про стягнення з Ізяславської виправної колонії №31 грошового утримання в сумі 12468,00 грн., вихідної допомоги при звільненні в сумі 4761,96 грн., індексації грошових доходів в сумі 4480,00 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн.,-
ВСТАНОВИВ :
До суду надійшов позов ОСОБА_3 до Ізяславської виправної колонії №31 про стягнення з Ізяславської виправної колонії №31 грошового утримання в сумі 12468,00 грн., вихідної допомоги при звільненні в сумі 4761,96 грн., індексації грошових доходів в сумі 4480,00 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Позивач подав до суду заяву, у якій уточнив позовні вимоги, вказавши, що йому заборгували заробітну плату за період з 01.08.2006р. і вихідну допомогу при звільненні та просив стягнути на його користь з Ізяславської виправної колонії №31 грошове утримання в сумі 12269,64 грн., вихідну допомогу при звільненні в сумі 4761,96 грн., компенсацію нарахованого але невиплаченого грошового доходу в сумі 8230,80 грн. грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3 з січня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ кримінально-виконавчої системи при Ізяславській ІВК-31 м. Ізяслав. Наказом Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області № 79о/с від 28.12.2007 року був звільнений в запас ЗСУ за статтею 63 підпункту «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням). 04 січня 2008 року ІВК №31 йому був виданий грошовий атестат № 2, згідно якого з ним повинні були провести повний розрахунок. За час проходження служби в ОВС КВС при Ізяславській ІВК-31 ОСОБА_3 заборгували заробітну плату за період з 2004р. по 2007р. і вихідну допомогу при звільненні. Позивач неодноразово звертався з проханням провести з ним кінцевий розрахунок, проте йому було відмовлено у цьому та запропоновано, як варіант розрахунків продукцію, яка знаходиться на складах установи, що підтверджується листом № 1377 від 10.03.2009 року, на що останній не погодився.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_3 просить суд стягнути з Ізяславської виправної колонії №31 грошове утримання в сумі 12 269,64 грн., вихідної допомоги при звільненні в сумі 4761,96 грн., компенсацію нарахованого але невиплаченого грошового доходу в сумі 8230,80 грн. грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що позивачу заборгували заробітну плату за період з 1 серпня 2006 року та вихідну допомогу при звільненні, у зв’язку із чим йому було завдано моральну шкоду. Заборгованість грошового утримання підтверджується довідкою № 5260 від 18.05.2009р. про суму заборгованості та уточненням-розрахунком заборгованості ІВК №31 по грошовому утриманню та вихідній допомозі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов в частині стягнення грошового утримання та вихідної допомоги при звільненні підтримав та пояснив, що вказана сума не була виплачена через відсутність коштів, заборгованість наявна та підлягає стягненню. Проти задоволення позову в частині стягнення індексації грошових доходів та моральної шкоди заперечив і просив суд відмовити в цій частині.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Позивач ОСОБА_3 з січня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ кримінально-виконавчої системи при Ізяславській ІВК-31 м. Ізяслав. Наказом Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області № 79о/с від 28.12.2007 року згідно з ?оложенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України” був звільнений в запас ЗСУ за статтею 63 підпункт «ж» (за власним бажанням).
Як вбачається із грошового атестату № 2 від 04. 01 2008 року позивачу нарахована вихідна допомога в сумі 4761 грн. 96 коп.
Згідно довідки №5260 від 18 травня 2009 року державне підприємство Ізяславська виправна колонія управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області заборгувало позивачу грошове утримання у сумі 12468,64 грн. та вихідну допомогу у сумі 4761,96 грн.
Пунктом 2 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні" (далі – Закон) встановлено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством.
При цьому, пунктом 5 вказаної статті визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.
Підпунктом 1.2 пункту 1 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 N 203 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.11.2004 за N 1411/10010 (далі - Інструкція N 203), встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи складається з окладів грошового забезпечення, до яких належать посадові оклади та оклади за спеціальним званням, а також оклади грошового утримання курсантів навчальних закладів, та додаткових видів грошового забезпечення, які включають надбавки, доплати, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні. Поряд з окладами грошового забезпечення в обов'язковому порядку виплачуються надбавки за вислугу років до окладів грошового забезпечення (далі - надбавки за вислугу років), щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавок за вислугу років) (далі - щомісячна 100-відсоткова надбавка), а також грошова допомога при звільненні.
Відповідно до пп. 18.1 п. 18 Інструкції №203 у разі звільнення зі служби грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу - до дня отримання (включно) органом або установою наказу про звільнення зі служби, але не більше ніж за 5 діб з дня отримання наказу про звільнення (з урахуванням пунктів 18.2 - 18.4 цієї Інструкції).
Тому, суд вважає, що стягненню підлягає грошове утримання в сумі 12269,64грн. та вихідна допомога в сумі 4761,96грн.
Виплата вказаної допомоги є одноразовою, а тому не здійснюється з врахуванням індексу інфляції, як то передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 з відповідними змінами та доповненнями, зазначено, що, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Законом України «Про міліцію» відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Суд вважає, що позивачем не доведено, що затримкою виплати останньому спричинено моральну шкоду, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень , та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ЗУ «Державну кримінально-виконавчу службу України», ЗУ «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ Української РСР», Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 N 203 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.11.2004 за N 1411/10010 , ст.ст. 7-9, 11, 71, 86, 99, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Ізяславської виправної колонії № 31 грошове утримання в сумі 12269,64 грн. (дванадцять тисяч двісті шістдесят дев’ять гривень 64 коп.) та вихідної допомоги при звільненні в сумі 4761,96 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят одну гривню 96 коп.) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), в іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст виготовлено 07.12.2009 року.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя: Майстер П.М.