АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 641/245/18 Суддя 1 інстанції: Маньковська О.О.

Провадження: 33/790/400/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

02 травня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

ПостановоюКомінтернівського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 гривень.

Як вказано в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2, 07 січня 2018 року о 23 годині 15 хвилин, біля будинку 16 по вулиці Монюшка в м. Харкові, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на предмет алкогольного сп’яніння, в присутності двох свідків – відмовився як на місці зупинки за допомогою пристрою Drager Alcotest 6820, так і в медичному закладі охорони здоров’я. Своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуКомінтернівського районного суду м. Харкова та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв»язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що висновок суду, як і сам протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи. Як стверджує апелянт, він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп»яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а навпаки, був згодний пройти саме такий тест, і навіть наполягав на цьому. Після того, як інший патруль привіз на місце зупинки прилад «Драгер», ОСОБА_2 пройшов освідування, яке не виявило в останнього жодних ознак сп»яніння, що можуть підтвердити свідки та співробітники поліції. Таку версію подій підтверджували поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і в районному суді, спростувавши своїми поясненнями складений протокол. Крім того, судом першої інстанції досліджувався відеозапис з бодікамер патрульних інспекторів, якому суд не надав належної оцінки.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити. у своїх поясненнях, наданих суду, наголошував на тому, що від проходження огляду на стан алкогольного сп»яніння не відмовлявся, погодився пройти його на місці зупинки ТЗ, що підтверджується показами і свідків, і поліцейських, наданими в районному суді, та відеозаписом з бодікамер.

Вивчивши матеріали справи, доводи ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

    Так, факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 197994 від 07.01.2018 року (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 4), розпискою ОСОБА_7 (а.с. 3), поясненнями поліцейського ОСОБА_3

Положення ст. 266 КУпАП та Інструкція (наказ МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) визначає порядок проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп*яніння.

Поліцейський ОСОБА_3 в суді першої інстанції підтвердив доводи апелянта, що він погодився пройти освідування на місці зупинки ТЗ, однак, робив це неправильно, у зв*язку з чим пристрій не дав результат.

    За умов, що порушення Правил дорожнього руху, яке допущене ОСОБА_2 хоча формально і містить ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, однак виходячи з його фактичних обставин, а саме з урахуванням того, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду на місці та намагався його пройти, щиро розкаявся в своїй поведінці, враховуючи суворість стягнення в порівнянні з фактично вчиненим порушенням, а також, що за своїм характером та наслідками правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, а тому є малозначним, що дає підстави звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, у відповідності до ст. 22 КУпАП, з закриттям провадження по справі в порядку, передбаченому ч.2 ст. 284 цього Кодексу.

    Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1