Справа №22ц-891 /2007р.                                               

Головуючий в 1 інстанції Присяжна Ж.І.

Категорія 23                                                                   

Доповідач Козлов СП.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Перцової В.А.,

суддів: Козлова СП., Григорченко E.L,

при секретарі: Білоус А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до ОСОБА_4, третя особа:  ОССБ „Кіровське-1",     про відшкодування шкоди, визнання будівництва балкону незаконним та його демонтаж, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2006 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 1221 грн. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2. - по 1000 грн. моральної шкоди, на користь держави - судовий збір та витрати на інформаційно-технічні засоби, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання будівництва балкону незаконним та його демонтаж - відмовлено.

В апеляційній скарзі посилаючись на неповне з"ясування судом всіх обставин справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник скаржниці уточнив апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду лише у частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди, моральної шкоди, судового збору та витрат на інформаційно-технічні засоби, а в решті рішення суду залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що скарга з зазначеними уточненнями підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Згідно з ч.І ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.І ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. А згідно зі ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішень суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

Між тим, стягуючи з відповідачки на користь позивачів матеріальну шкоду в сумі 1221 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн. з тих підстав, що така шкода позивачам була спричинена в результаті залиття водою квартири позивачів 16.09.2002 р. з квартири відповідачки, суд в порушення вказаних вимог закону не з"ясував і не встановив чи була спричинена позивачці така шкода з вини відповідача та в чому ця вина полягала, в рішенні відповідних доказів не навів,   пославшись лише на відсутність такої вини з боку жильців інших квартир, що саме по собі ще не свідчить про наявність такої вини з боку відповідачів. Тобто такі висновки суду зроблені на припущеннях, що є недопустимим.

В основу свого рішення суд поклав акт від 16.09.2002 p., який складений мешканцями вказаного будинку і не завірений головою правління ОСББ «Кіровське-Г»(а.с.5), і в той же час не прийняв за доказ інший акт від 16.09.2002 p., складений іншими особами (а.с.23), з тих підстав, що він також не завірений головою правління ОСББ „Кіровське-1". Таким чином суд дав односторонню оцінку цим доказам.

Між тим, з останнього акту, який підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6(а.с.46-47), видно, що 16.09.2002 р. квартира відповідачів була залита водою з квартири НОМЕР_1.

При таких обставинах, суду слід було залучити до участі у справі у якості відповідачів жильців квартири НОМЕР_1 та обговорити питання про необхідність залучення до участі у справі у такій же якості ОСББ „Кіровське-1", які були лише третьою особою по цій справі.

Крім того, в підтвердження розміру матеріальної шкоди суд послався на локальну смету без дати її складення (а.с.6) і в судовому засіданні час її складення не з"ясував, особу, яка її складала не допитав, а як вбачається з матеріалів справи, квартира позивачів була також пошкоджена водою і у 2004 році, що не виключає можливості визначення у цій сметі розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачам не у 2002 році, а у 2004 році.

Оскільки судом порушені норми процесуального права та не притягнуто до участі у справі у якості відповідачів всіх вищезазначених осіб, розглянуто справу без їх участі та вирішені при цьому питання про їх права та обов'язки, тому згідно з п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідачки на користь позивачів матеріальної і моральної шкоди та на користь держави судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення підлягає безумовному скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.307, 311 ч.І п.4 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальної і моральної шкоди та на користь держави судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення - скасувати і в цій частині справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців.