РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В. судців - Мацунича М.В., Готри Т.Ю. при секретарі - Карбованець М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Міжгірської філії ВАТ "Закарпатгаз" на рішення Міжгірського районного суду від 29 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Закарпатгаз" про стягнення 464 грн. та 10000 грн. морального відшкодування, -
ВСТАНОВИЛА:
2 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства "Закарпатгаз" в особі Міжгірської філії ВАТ "Закарпатгаз"про стягнення 464 грн. 74 коп. незаконно витребуваної суми по оплаті за спожитий природний газ та 10000 грн. завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивував тим, що працює в Міжгірському РВ УМВС України Закарпатської області і згідно ст. 24 Закону "Про міліцію" має право на 50% оплату за спожитий природний газ на протязі 2003 року. Відповідно до ст. 59 та ст. 60 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" та Закону України про прожиткоЁий мінімум України на 2003 рік він мав право на вказані пільги у 2003 році та надав відповідні документи у Міжгірську філію ВАТ "Закарпатгаз". Після призупинення наданих державою пільг позивач у 2004 році здійснював стовідсоткову оплату за спожитий природний газ. Незважаючи на це, Міжгірська філія ВАТ "Закарпатгаз" не зарахувала йому надані законом пільги і вивела заборгованість за спожитий природний газ у сумі 464 грн. 74 коп.
Відповідач неодноразово попереджав його про відключення будинку від газопостачання, вказував різну суму боргу, що завдало йому та членам сім'ї нервових хвилювань. Маючи сумнів у достовірності виведеної суми заборгованості позивач просив у відповідача розпечатку по місяцях виниклої заборгованості і отримав довідку про суму заборгованості станом на 1 жовтня 2006 року.
По наслідкам попередження від 9 жовтня 2006 року Міжгірської філії ВАТ "Закарпатгаз" про відключення будинку під газопостачання по місцю роботи на позивача був спричинений шалений тиск із боку керівництва та насміхання колег по роботі. Не маючи можливості відмовитись від нав'язаних умов газопостачання, які ставлять його у нерівне становище, позивач змушений був 12 жовтня 2006 року оплатити відповідачеві 464 грн. 74 коп. за так званий борг.
Посилаючись на те, що Міжгірська філія ВАТ "Закарпатгаз" порушила його права споживача, поширювала неправдиві відомості, які ганьблять його честь і гідність та завдають шкоди діловій репутації позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Справа № 22ц - 157/07
Суддя-доповідач Леско В.В.
Рішенням суду визнано неправомірним виведення ОСОБА_1 боргу по сплаті за газ за період до 1 січня 2003 року та оплачену ним мусу 321 грн. 90 коп., яку зараховано в рахунок майбутніх платежів за спожитий природний газ. В решті позову відмовлено..
В апеляційній скарзі ВАТ "Закарпатгаз" в особі Міжгірської філії ВАТ "Закарпатгаз" порушило питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі оскарження - у 2003 році за філія нарахувала і надала позивачеві пільги з держбюджету в сумі 411 грн. за спожитий природний газ. Борг в сумі 464 грн. за спожитий природний газ, який позивач добровільно сплатив, виник на протязі 1999-2006 pp.
Представник відповідача Товт О.О. підтримав апеляційну скаргу.
Позивач не визнав апеляційну скаргу і пояснив, що Міжгірська філія ВАТ "Закарпатгаз" користуючись монопольним становищем по постачанню населенню природного газу діяла відносно нього упереджено і неправомірно та використала всі заходи впливу щоб змусити оплатити так званий борг, що виник за період з 20.03.2002 року по 01.01.2003 року, за цей період, він, як працівник міліції, мав право на 50% оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі і за газ. Так званий борг у сумі 464 грн. виведений до 1 січня 2003 року і вимога про сплату такого з порушення строку позовної давності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги й дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач просить повернути йому 464 грн. 74 коп. сплачені ним 12 жовтня 2006 року як борг Міжгірській філії ВАТ "Закарпатгаз" за спожитий природний газ, які відповідач не зарахував йому за надані законом пільги у 2003 року.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив із того, що до 2003 року ОСОБА_1, як працівник міліції мав право на пільги і таке право не обмежується і тому виведення боргу з 1999 року по 1 січня 2003 року за спожитий природний газ у сумі 321 грн. 90 коп. є неправомірним і зазначена сума підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Проте з таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступного.
Установлено, що ОСОБА_1 з 1994 року працює в органах внутрішніх справ і відповідно до п. 5 та п. 6 ст. 22 Закону України "Про міліцію" відповідач та члени його сім'ї, які проживають у смт. Міжгір'я, мають право на користування пільгами по оплаті за спожитий природний газ.
З наданої відповідачем історії виникнення боргу в абонента о/р 2147 ОСОБА_1 вбачається, що у 2002 році Міжгірська філія ВАТ "Закарпатгаз" нарахувала і надала позивачу пільги з держбюджету в сумі 411.00 грн.
З лютого місяця 2002 року до січня місяця 2003 року відповідачу нараховувалися пільги, як працівникові міліції 50%, згідно встановлених Законом норм. Спожито газу за цей період: 8850 мЗ - 4739 мЗ = 4111 мЗ 0.175 грн. = 719 грн. 43 коп. З них нараховано по пільгах - 411 грн. 00 коп.. Оплачено відповідачем 198 грн. 73 коп. Усього борг становить: 719 грн. 43 коп.(нарахування) - 411 грн. (пільги) - 198 грн. 73 коп. (проплата) = 109 грн. 70 коп.
Крім того, в січня місяці 3003 року було донараховано залишок невикористаних пільг на суму 7 грн. 30 коп.
Як вбачається з історії абонента ОСОБА_1 борг по сплаті за спожитий природний газ виник з 1999 - 2006 pp. ,на протязі яких позивач проводив оплату не в повному обсязі, що підтверджується приєднаними до справи квитанціями ОСОБА_1 про оплату за природний газ.
З огляду на викладене твердження позивача про те, що борг виник внаслідок не зарахування пільг за 2003 рік і відповідач неправомірно надсилав попередження про припинення газопостачання за несплату вартості наданих послуг з газопостачання не відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України перебіг строку давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Тому вимога відповідача про сплату боргу за минулі роки є підставною, оскільки позивач сплачував вартість наданих послуг з газопостачання на протязі 1999-2006 pp., що свідчить про визнання ним боргу та перерив перебігу позовної давності.
Наведене позивачем обгрунтування моральної шкоди по наслідкам попередження про відключення його помешкання від газопостачання не знайшло підтвердження в судовому засіданні, оскільки таке проводилось на підставі заборгованості та згідно постанови КМУ № 2249 від 9 грудня 1999 року.
На підставі викладеного та у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню та необхідно ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у стягнення 464 грн. 74 коп., які сплачені ним у рахунок відшкодування боргу за спожитий природний газ й відмовити в позові про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-315, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу начальника Міжгірської філії ВАТ "Закарпатгаз" задовольнити.
Рішення Міжгірського районного суду від 29 листопада 2006 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ВАТ "Закарпатгаз" про стягнення 464 грн. та 10000 грн. морального відшкодування відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.