Справа № 11а-80-2007 р. Головуючий у І-інст.: Денисюк П.Д,
Категорія: ч.2 ст.296 КК України Доповідач: Міщеюсо О.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року колегія судців судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Омельяненка В.І. Суддів: Квятковського А.С., Міщенко О.А. З участі прокурора: Пилипіва І.І. Засудженої: ОСОБА_1 Захисника-адвоката: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 01 грудня 2006
року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Грабове Любомського району Волинської області, мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України засуджена
- за ч.2 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на Ірік.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України засуджений
- за ч.2 ст.296 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на засуджених наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_475 грн. 55 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
На користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 1 000 грн.
В рахунок відшкодування моральної шкоди неповнолітньому ОСОБА_5 постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_41 000 грн.
Цим вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що 15 березня 2005 року близько 08 год.30 хв., прибувши на зустріч з батьками ОСОБА_5 в
приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться АДРЕСА_2, з метою врегулювання відносин між своєю дочкою та ним, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та нанесли потерпілим ОСОБА_4., ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження,
В поданих на вирок суду апеляціях:
· засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликаються на незаконність вироку суду, однобічність судового слідства, зазначаючи що вирок суду постановлений з порушенням матеріального та процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просять вирок Рівненського міського суду від 01 грудня 2006 року скасувати і постановити виправдувальний вирок.
· захисник-адвокат ОСОБА_3. в своїй апеляції зазначає, що вирок по справі постановлено з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вирок суду скасувати і постановити виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію і просить скасувати вирок, доводи захисника-адвоката про скасування вироку, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та адвоката-захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочину грунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні доказів.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5показав суду, що 15 березня 2005 року в приміщенні школи, куди він прийшов зі своєю матір'ю, ОСОБА_1почала кричала на нього, ображати нецензурними словами, наносила йому удари ногами. ОСОБА_2, наносив йому удари кулаками по голові, від чого він втратив свідомість. Зазначив, що бачив лише, як ОСОБА_1 нанесла удар його матері по голові, брутально лаючись при цьому.
Потерпіла ОСОБА_4., на досудовому слідстві, і у суді показала, що коли вона з сином прийшла до школи за викликом класного керівника, до її сина підбігла ОСОБА_1 і обзиваючи його наносила удари носками взуття по ногах нижче колін. ОСОБА_2, ображаючи сина нецензурними словами, бив його кулаками по голові та примушував стати на коліна і просити вибачення. Підсудна ОСОБА_1 нанесла їй один удар кулаком в область скроні.
Показання потерпілих стверджуються об'єктивними даними по справі.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 15 березня 2005 року конфлікт між батьками ОСОБА_7. та ОСОБА_5 розпочався після 08 год. 30 хв., коли йшли уроки. При цьому ОСОБА_1 накинулася на ОСОБА_4., вдарила її рукою у праву частину обличчя, обзивала нецензурними словами. ОСОБА_2 також викрикував на ОСОБА_5 нецензурні слова, примушував ставати його на коліна.
Із показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що 15 березня 2005 року, проводячи урок, вона чула, що в коридорі брутально лаялися чоловік та жінка. Коли вийшла з класу, то побачила як ОСОБА_2 обзивав неповнолітнього ОСОБА_5 нецензурними словами, намагався його вдарити, але ОСОБА_5 заховався за неї.
СвідокОСОБА_9 суду показала, що 15 березня 2005 року, будучи в класі, почула на коридорі шум та викрики, вийшла і побачила як ОСОБА_5 стояв за спиною ОСОБА_8 і ухилявся від чоловіка, який намагався дотягнутися до нього і вигукував при цьому нецензурні слова. Пізніше їй стало відомо, що це був ОСОБА_2
З показань свідка ОСОБА_10 видно, що 15 березня 2005 року, почувши на коридорі шум, брутальну лайку, вийшов і побачив, що образи лунали з боку ОСОБА_7 в сторону ОСОБА_4. Бачив, як ОСОБА_1 нанесла удар ногою ОСОБА_5, а ОСОБА_2 кричав, ображав, погрожував, виражався нецензурно.
Суд обгрунтовано визнав показання свідків достовірними, оскільки вони є логічні, послідовні та такі, що повністю узгоджуються з добутими по справі доказами.
Тому, доводи засуджених та адвоката-захисника в апеляціях щодо того, що вони не вчиняли хуліганських дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4не заслуговують на увагу і спростовуються вищевказаними та іншими доказами, добутими в ході досудового і судового слідства.
Не заслуговує на увагу покликання засуджених на те, що конфлікт в школі відбувся з вини дирекції та класного керівника.
Із матеріалів справи убачається, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми діями вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, що призвело до зриву занять у трьох класах.
В ході досудового і судового слідства не встановлено, що ОСОБА_5 вів себе негативно по відношенню до ОСОБА_7. Доводи засуджених стосовно знущання ОСОБА_5 над їх донькою ОСОБА_7 колегія суддів не може взяти до уваги.
Свідок ОСОБА_11 ствердила, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 14 березня 2005 року на уроці геометрії, який вона викладає ніякого конфлікту не було. Клей на стілець ОСОБА_7 ніхто не лив.
Допитані як свідки учні класу ОСОБА_12., ОСОБА_13, де навчалась ОСОБА_7 та ОСОБА_5. показали, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були нормальні взаємовідносини.
Не заслуговують на увагу доводи в апеляції засуджених, стосовно того, що ОСОБА_2 не наносив удари неповнолітньому ОСОБА_5.
Потерпілі ОСОБА_5., ОСОБА_4показали, що саме ОСОБА_2 наніс удари руками ОСОБА_5. по голові.
Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_1 наносила удари ОСОБА_4.
Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 735 від 4 травня 2005 року, у ОСОБА_4виявлено забій м'яких тканин та синець лівої скроневої ділянки голови з переходом на тім'яну та виличну ділянки, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 140-141).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 741 від 4 травня 2005 року, ОСОБА_5 отримав закриту черепно-мозкову травму із струсом головного мозку, синці на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки, на передній поверхні правої гомілки, в ділянці
правого лобного бугра, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а. с. 50-52).
За таких обставин суд першої інстанції, вірно оцінив зібрані в справі докази і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Призначаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, як видно з вироку, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані, що характеризують їх як осіб та призначив покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
Підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Рівненського міського суду від 01 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисника-адвоката - без задоволення.
Доповідач О.А.Міщенко