П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2009 року, о 14-40 годині, № 2а-5820/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
при секретарі Шкоді О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
ВСТАНОВИВ:
звернувшись до суду, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17373,14 гривень, обґрунтовуючи його тим, що, згідно карток облікових рахунків платника податків - ОСОБА_1, які ведуться ДПІ, у неї, станом на 07.10.2009, наявна заборгованість у розмірі 17373,14 гривень, з якої 12711,55 гривень – податок на додану вартість; 4661,59 гривень – податок на доходи фізичних осіб; 238,14 гривень - пеня.
У зв’язку з тим, що відповідачка до цього часу суму податкової заборгованості не сплатила, прокурор та представник позивача просять стягнути з неї зазначену заборгованість, розглянувши справу без їх участі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилися з неповажної причини, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечення проти позову до суду не надала, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що податкова заборгованість по ПДВ у розмірі 12711,55 гривень ( з урахуванням переплати та пені у сумі 9,34 гривень ) виникла в результаті:
подачі відповідачкою декларації з ПДВ №89750 від 20.10.2008, якою нараховано суму податкового зобов’язання у розмірі 311 гривень;
акту перевірки №2124 від 11.11.2008 та винесення податкового повідомлення-рішення №0038541700/0 від 11.11.2008, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 13,6 гривень (вручено відповідачці особисто в той же день);
подачі відповідачкою декларації з ПДВ №104094 від 20.11.2008, якою нараховано суму податкового зобов’язання у розмірі 1174 гривень;
подачі відповідачкою до ДПІ уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ від 26.01.2009 за №400 на суму 2895 гривень та за №409 – 5605 гривень, на які самостійно нараховані платником суми штрафу у розмірі 145 гривень та 280 гривень;
подачі відповідачкою декларації з ПДВ №9131 від 20.02.2008, якою нараховано суму податкового зобов’язання у розмірі 2520 гривень;
акту перевірки №1202 від 15.05.2009 та винесення податкового повідомлення-рішення №0016931700/0 від 15.05.2009, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 68 гривень (вручено відповідачці особисто в той же день).
Судом встановлено, що податкова заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4661,59 гривень ( з урахуванням пені у сумі 238,14 гривень ) виникла в результаті:
подачі ОСОБА_1 до ДПІ заяви про нарахування авансового платежу на очікувальний чистий прибуток у 2008 рік у розмірі 65000 гривень, на підставі якої було складено розрахунок та винесено податкове повідомлення-рішення №0006781701/0/0 від 01.10.2008 на суму 9750 гривень й вручене відповідачці особисто 02.10.2008;
подачі декларації №2105 від 06.02.2009, на підставі якої було зроблено розрахунок авансових платежів прибуткового податку на 2009 рік, та винесено податкове повідомлення-рішення №0005621701/0 від 06.02.2009 на загальну суму 750 гривень, з зазначенням граничних строків сплати податкового зобов’язання щоквартально у розмірі 187 гривень.
Вище зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачці особисто 20.02.2009, але ОСОБА_1 не сплатила платежі по трьом періодам на загальну суму 562,5 гривень.
На підставі цієї ж декларацію №2105 було зроблено перерахунок податку за 2008 рік та зменшено податкове зобов’язання на суму 7361,31 гривень і нараховано 2388,69 гривень.
Працівниками ДПІ було проведено перевірку своєчасності сплати погоджених податкових зобов’язань, про що був складений акт №593 від 13.03.2009 та винесене податкового повідомлення-рішення №0008261700/0 від 16.03.2009, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1472,26 гривень (вручено відповідачці особисто в той же день).
З метою погашення податкового боргу ОСОБА_1 було направлено першу податкову вимогу №1/2940 від 03.10.2008, яка була вручена їй особисто.
Друга податкова вимога №2/140 від 30.01.2009 була надіслана поштою, але повернулася з відміткою поштового відділення – «за закінченням терміну зберігання», після чого був складений акт №3 від 14.03.2009 про неможливість вручення платнику податків вимоги та останню було розміщено на дошці податкових оголошень.
Суми, вказані у податкових вимогах, платником податку не були сплачені, а тому, на підставі Закону №2181, ДПІ прийнято рішення №7 від 14.04.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509), ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п.11 ст. 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Податкове зобов’язання та податковий борг, згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181), є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп.16.1.1 п.16.1 та п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону №2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті .
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання.
Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов’язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, самостійно визначені відповідачкою до сплати суми податкового зобов’язання відповідно до наданих податкових декларацій з ПДВ та перерахунків податку з доходів фізичних осіб нею у повному обсязі не сплачені у встановлений законодавством строк, а тому є узгодженими і визнаються податковим боргом платника податків.
Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.
Згідно п.5.4 цього Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 зазначеного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки до цього часу від ОСОБА_1 заявлена сума податкового боргу до державного бюджету не надходила, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.17,158-163,167 КАС України, ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувача: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код отримувача 34677103, податкову заборгованість :
з податку на додану вартість - на р/р 31119029700006, код платежу 14010100, у розмірі 12711,55 (дванадцяти тисяч семиста одинадцяти) гривень;
з прибуткового податку на доходи фізичних осіб - на р/р 3321680170006, код платежу 11010200, у розмірі 4661,59 (чотирьох тисяч шестиста шістдесяти однієї) гривень.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду .
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 15.12.2009.
Суддя О.В. Матяш