Судове рішення 2-а-7322/09/1170 від 26.03.2010

Судове рішення #7120228

Справа № 2-а-7322/09/1170

П О С Т А Н О В А

Іменем України

7 грудня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Яковлєва О.В.;

при секретарі – Дигас В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Нафта» до Державної податкової інспекції в м.Кіровограді про визнання нечинним, протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у місті Кіровограді про визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005991520/0 від 17.08.2009 року, за яким загальна сумам податкового зобов’язання складає 154372 грн., з яких 147021 грн. основного платежу та 7351 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працівниками податкового органу проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 874/1520/30331012 від 11.08.09 року.

З акту перевірки вбачається порушення позивачем п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та не виконання Розпоряджень КМУ № 757-р від 1.07.09 року та № 838-р від 17.07.09 року, а саме підприємством здійснено декларування суми податкового кредиту не в період виникнення податкового зобов’язання у постачальника.

Вважає висновки викладені в акті перевірки, а як наслідок прийняте рішення, неправомірними.

Висновок податкового органу не ґрунтується на п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», так як останнім встановлено механізм справляння податків і зборів, а зазначеними розпорядженням КМ України змінюється даний механізм, що виходить за межі повноважень останнього.

Розпорядження КМУ № 838-р від 17.07.09 року носить рекомендаційний характер, а не обов»язковий.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі та надав пояснення у відповідності до обставин викладених в заяві та поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав та пояснив, що Державною податковою інспекцією у місті Кіровограді проведена невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 874/1520/30331012 від 11.08.09 року.

З акту перевірки вбачається порушення позивачем п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та не виконання Розпоряджень КМУ № 757-р від 1.07.09 року та № 838-р від 17.07.09 року, а саме підприємством здійснено декларування суми податкового кредиту не в період виникнення податкового зобов’язання у постачальника. Вважає, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Зазначає, що дії податково органу вчинено у відповідності до вимог Закону.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку
до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Також, п.п. 7.5.1 п.7.5 даної норми встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Судом встановлено, що працівниками податкового органу проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 874/1520/30331012 від 11.08.09 року.

З акту перевірки вбачається порушення позивачем п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та не виконання Розпоряджень КМУ № 757-р від 1.07.09 року та № 838-р від 17.07.09 року, а саме підприємством здійснено декларування суми податкового кредиту не в період виникнення податкового зобов’язання у постачальника.

Так, позивачем на адресу податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість, за звітний період з додатками. З поданої декларації та додатку № 5 зазначено суми ПДВ за операціями по придбанню з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, що вбачається з податкових накладних:- від 27.02.09 року № 1146, виданої ДП «Центр ДЗК» Кіровоградська регіональна філія, на суму 22.00 гривень; від 27.02.09 року № 1156, виданої ДП «Центр ДЗК» Кіровоградська регіональна філія, на суму 11.00 гривень; від 2.12.08 року № 081202000000010, виданої ТОВ «Садаліт», на суму 184000.00 гривень.

Дані правовідносини ґрунтуються на вищезазначених нормах та обставинах, що не заперечується сторонами.

Аналізом доказів судом встановлено, що дії позивача вчинено у відповідності до вищезазначених норм, так як останніми належним чином здійснено справляння податків і зборів та не встановлено порушень. Посилання на Розпорядження КМУ № 757-р від 1.07.09 року та № 838-р від 17.07.09 року, як на зміну механізму справляння податків і зборів є безпідставним, так як фактично податки сплачено в повному обсязі і у визначені строки.

Вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення не підлягає задоволенню, так як судом рішення визнано нечинним, а тому додаткового визнання протиправності та скасування не потребує.

Керуючись п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 44 ГК України, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3, п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 158 -163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Нафта» до Державної податкової інспекції в м.Кіровограді про визнання нечинним, протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 0005991520/0 від 17.08.2009 року складене відносно Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Нафта».

В інших вимогах відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Нафта» судові витрати у сумі 3,40 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.09 року.

Суддя О.В. Яковлєв