Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
01.12.2009 р. № 2-а- 38707/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі –Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача –Шишкіна О.Ю.,
відповідача –Лисенка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Час” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Час»(далі –ТОВ «Компанія «Час», позивач) - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова (далі –ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000081800/0 від 08.04.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5778,5 грн., в тому числі за основним платежем –2152 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –3626,5 грн..
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3.04.1997 р. (далі –Закон про ПДВ). Вважає посилання відповідача в акті перевірки на порушення ТОВ „Компанія «Час»п.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 5, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що контрагентом позивача –ПП «Каф-буд»- при заповненні спірних податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Компанія «Час», повністю дотримано вимоги щодо оформлення податкових накладних, встановлені вимогами Закону про ПДВ; зобов’язання по договору сторонами виконані в повному обсязі; правочини, укладені позивачем з ПП «Каф-буд», не були визнані недійсними у встановленому законом порядку. З огляду на це, наполягає на неправомірності висновків акту перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та скасуванні спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова - в своїх письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. Вказують на те, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ „Компанія «Час»було встановлено укладення позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинам, здійсненим ТОВ «Компанія «Час»з постачальником –ПП «Каф-Буд»та покупцем –СТГО «Південна залізниця». Внаслідок чого перевіряючими зроблено висновок, що дані, відображені підприємством у деклараціях з податку на прибуток, а також у деклараціях по податку на додану вартість про обсяги поставок і придбання, податкове зобов`язання та податковий кредит за перевірений період –не є дійсними, а підприємством, в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ допущено заниження податку на додану вартість на суму 2152,0 грн., а також завищення ПДВ у березні 2008 р. на суму 5101,0 грн. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що визначення податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій є цілком правомірним, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно фактичним обставинам справи. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування позову та заперечень у їх сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 20.03.2009 р. по 25.03.2009 р. на підставі п.1-п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 12.04.1990 р. № 509-ХІІ (далі –Закон № 509), листів ДПА в Харківській області від 09.12.2008 року № 18159/7/18215 та від 27.01.2009 р. № 560/7 була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія «Час»з питань правових відносин з ПП «Каф-буд»за січень 2008 року –квітень 2008 року, про що складено акт № 606/18-015/34330473 від 25.03.2009 р.
Як зафіксовано в акті № 606/18-015/34330473, перевіркою встановлено порушення п.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія «Час»з постачальником - ПП «Каф-буд»та покупцем –СТГО «Південна залізниця»; ст.ст.4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, тп.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону про ПДВ, яке полягає у заниженні податку на додану вартість на суму 2152,0 грн., в т.ч. за січень 2008 р. –3999,0 грн., лютий 20008 р. –563,0 грн., квітень 2008 р. –2691,0 грн., та завищенні податку на додану вартість у березні 2008 р. на суму 5101,0 грн..
З акту перевірки та пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для вищенаведених висновків ДПІ слугувала та обставина, що податкові накладні, суми по яких позивачем було включено до складу податкового кредиту, було підписано невідомою особою, а не директором контрагента позивача –ПП «Каф-буд»ОСОБА_1.
Суд не може погодитися з такими висновками ДПІ з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП «Каф-буд»здійснило постачання товарів для ТОВ «Компанія «Час». Вказані господарські операції відображені у податкових накладних від 11.01.2008 р. № 1101-1 на суму 16648,32 грн., в т.ч. ПДВ –2774,72 грн.; від 27.02.2008 р. № 2702-11 на суму 5446,51 грн., в т.ч. ПДВ –907,75 грн.; № 2702-3 на суму 5404,19 грн., в т.ч. ПДВ –900,70 грн.; № 2702-1 на суму 7148,34 грн., в т.ч. ПДВ –1191,39 грн.; № 2702-21 на суму 13213,44 грн., в т.ч. ПДВ –2202,24 грн.; № 2702-31 на суму 17697,28 грн., в т.ч. ПДВ –2949,55 грн.; № 2702-2 на суму 12550,15 грн., в т.ч. ПДВ –2091,69 грн.; № 1703-3 від 17.03.2008 р. на суму 781,85 грн., в т.ч. ПДВ –130,31 грн.; № 0103-2 від 01.03.2008 р. на суму 3567,30 грн., в т.ч. ПДВ –694,55 грн.; № 0103-1 від 01.03.2008 р. на суму 4336,16 грн., в т.ч. ПДВ –722, 69 грн..
Сплата грошових коштів згідно вказаних податкових накладних підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 111 від 18.03.2008 р. на суму 10122,00 грн., в т.ч. ПДВ –1687,00 грн., № 138 від 08.04.2008 р. на суму 40374,00 грн., в т.ч. ПДВ –6729,00 грн..
Також ПП «Каф-буд»позивачеві було надано послуги з маркетингового вивчення ринку продажу товару шляхом спеціального розміщення зображення продукції на фасадній огороді супермаркетів «Класс», «Таргет», «Метро», «Екватор». Виконання вказаної господарської операції відображено у податковій накладній № 3101-1 від 31.01.2008 р. на суму 27001,10 грн., в т.ч. ПДВ –4500,18 грн. та підтверджується актом наданих послуг від 31.01.2008 р. на вказану суму.
Крім того, судом встановлено, що у січні 2008 року позивачем було укладено договори з СТГО «Південна залізниця»щодо вивозу сміття з території вокзалу «Харків-Пасажирський», про що свідчать акти здачі-прийомки виконаних робіт № 4 від 14.01.2008 р. на суму 1809,31 грн., в т.ч. ПДВ –301,55 грн.; № 7 від 15.01.2008 р. на суму1886,3 грн., в т.ч. ПДВ –314, 38 грн.; № 8 від 15.01.2008 р. на суму 1847,81 грн., в т.ч. 307,97 грн.; № 9 від 16.01.2008 р. на суму 1809,31 грн., в т.ч. ПДВ –301,55 грн.; № 10 від 15.01.2008 р. на суму 1770,82 грн., в т.ч. ПДВ –295,14 грн.; № 13 від 16.01.2008 р. на суму 923,9 грн., в т.ч. ПДВ –153,98 грн.; № 14 від 17.01.2008 р. на суму 1308,86 грн., в т.ч. ПДВ –218,14 грн.
До виконання робіт, обумовлених договорами з СТГО «Південна залізниця», позивачем було залучено ПП «Каф-буд». Факт надання вказаних послуг цим контрагентом позивача відображено у податкових накладних №3101-2 від 31.01.2008 р. на суму 7045,50 грн., в т.ч. ПДВ –1174,25 грн. та підтверджується актом наданих послуг, укладених між ТОВ «Компанія «Час»та ПП «Каф-буд», на суму 7045 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ –1174,25 грн., а також платіжними дорученнями № 43 від 12.02.2008 р. на суму 4121,60 грн., в т.ч. ПДВ –686,93 грн., №75 від 22.02.2008 р. на суму 43360,00 грн., в т.ч. ПДВ –7226,67 грн.; № 91 від 06.03.2008 р. на суму 37500,00 грн., в т.ч. ПДВ –6250,00 грн.; № 103 від 11.03.2008 р. на суму 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ –200,00 грн..
Судом встановлено, що в лютому-березні 2008 року між позивачем і Статутним територіально-галузевим об`єднанням «Південна залізниця»було укладено договори про надання послуг № П/ДН-2 08279/НЮ від 27.02.2008 р., № П/ДН-2 08280/НЮ від 27.02.2008 р., № ПРН-3-08413/НЮ від 17.03.2008 р., згідно з умовами яких ТОВ «Компанія «Час»(Виконавець) приймає на себе зобов`язання по виконанню комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції «Лосєве»(Лосєве, Лосєве-2, Обрій), станції Харків-Левада та станції Люботин Південної залізниці, а СТГО «Південна залізниця»(Замовник) зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані послуги.
Для виконання зобов`язань за вказаними договорами ТОВ «Компанія «Час»залучило до виконання робіт ПП «Каф-буд», якими фактично були виконані окремі види обумовлених договором робіт. Надання приватним підприємством «Каф-буд»послуг відбувалося за усним договором субпідряду.
Виконання вказаних господарських операцій відображено у податкових накладних № 375 від 31.03.2008 р. на суму 10518,56 грн., в т.ч. ПДВ –1753,09 грн.; № 3103-2 від 31.03.2008 р., № 3103-1 від 31.03.2008 р. на суму 12676,69 грн., в т.ч. ПДВ –2112,78 грн.; № 3004-1 від 30.04.2008 р. на суму 1956,20 грн., в т.ч. ПДВ –326,03 грн.
Факт виконання робіт, обумовлених договором підряду, підтверджується актами виконаних послуг, укладеними між позивачем і СТГО «Південна залізниця», від 31.03.2008 р. (за договором № 2902/1 від 29.02.2008 р., виконані роботи з комплексного прибирання внутрішніх приміщень станції Харків-Левада); від 31.03.2008 р. на суму 12676,69 грн., в т.ч. ПДВ –2112,78 грн.(за договором № 2902/2 від 29.02.2008 р., виконані роботи з комплексного прибирання внутрішніх приміщень вокзального комплексу станції Лосєве); від 31.03.2008 р. на суму 1956,20 грн., в т.ч. ПДВ –326,03 грн. (за договором № 1403/1 від 14.03.2008 р., виконані роботи з комплексного прибирання вокзалу станції Люботин); від 30.04.2008 р. на суму 16142,84 грн., в т.ч. ПДВ –2690,47 грн. (за договором 1004-08 від 10.04.2008 р., виконані роботи з комплексного прибирання зовнішнього покриття пішохідного моста станції Люботин).
Як вбачається зі змісту актів здачі-прийомки виконаних робіт № 77 від 31.03.2008 р., № 78 від 31.03.2008 р., № 76 від 31.03.2008 р., № 125 від 30.04.2008 р., роботи, обумовлені договорами № П/ДН-2 08279/НЮ від 27.02.2008 р., № П/ДН-2 08280/НЮ від 27.02.2008 р., № ПРН-3-08413/НЮ від 17.03.2008 р., укладених між ТОВ «Компанія «Час»і СТГО «Південна залізниця», виконані у повному обсязі, взаємних претензій сторони не мають.
Факт оплати позивачем послуг ПП «Каф-буд»підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 160 від 16.04.2008 р. на суму 10518,56 грн., в т.ч. ПДВ –1753,09 грн.; №200 від 14632,89 грн., в т.ч. ПДВ –2438,81 грн.; № 310 від 02.07.2008 р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67 грн.; № 313 від 08.07.2008 р. на суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666, 67 грн.; № 334 від 11.07.2008 р. на суму 3790,23 грн., в т.ч. ПДВ –631,71 грн.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що господарські операції, здійснені згідно правочинів, укладених між ТОВ «Компанія «Час»та ПП «Каф-буд», є підтвердженими первинним документами та мали реальний характер.
Суд не приймає в якості належного обґрунтування заперечень посилання відповідача на пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, згідно якого податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.
Так, пунктом 2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
З огляду на наведену норму права, твердження відповідача про те, що спірні податкові накладні повинні складатися обов`язково керівником підприємства суд вважає довільним тлумаченням п.2 Порядку № 165.
Як зафіксовано в акті перевірки, контрагент позивача ПП «Каф-буд»є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 23.10.2006 року, має індивідуальний податковий номер платника ПДВ –346304220378. Дані щодо анулювання вказаного свідоцтва відсутні.
Суд зауважує, що підписання податкових накладних іншою особою за наявності в останніх всіх обов`язкових реквізитів та відбитку печатки підприємства-постачальника не може бути визнано належною підставою для визнання їх недійсними, оскільки, як вбачається зі змісту пунктів 5 та 2 Порядку № 165, мова у них йде не про посадову особу підприємства, а про підприємство як юридичну особу та платника податків.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв?язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).
Дослідженням у судовому засіданні копій податкових накладних, виписаних на адресу позивача приватним підприємством «Каф-буд», встановлено, що вони містять усі обов`язкові реквізити податкової накладної, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номенклатуру) послуг, скорочену назву підприємства-отримувача. Як вбачається зі змісту наведеної норми Закону про ПДВ, підпис керівника підприємства-постачальника не є обов`язковим реквізитом податкової накладної.
Щодо посилання представника відповідача на пояснення громадянина ОСОБА_1. та висновок спеціаліста № 386 від 08.10.2008 р. щодо дослідження підписів на податкових деклараціях ПП «Каф-буд», суд вважає, що вони не відповідають критеріям належності та допустимості, а тому не можуть бути доказами по суті даного спору з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
В акті перевірки зафіксовано, що пояснення від ОСОБА_1. були відібрані на ім’я начальника ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 22.09.08 р.. Представником відповідача було надано до матеріалів справи копію пояснень ОСОБА_1. на ім`я начальника ВПМ ДПІ, датованих 29.09.2008 року.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про податкову службу»податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
У разі, якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
Ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи відповідач не зазначив і не надав доказів щодо того, в ході яких саме дій було відібране зазначене пояснення (дослідча перевірка, оперативно-розшукова справа, тощо). Також відповідач не пояснив суду, яке рішення було прийняте за результатами проведення перевірки. Таким чином, відповідач не довів правомірність відібрання пояснення у директора ПП «Каф-Буд».
З огляду на викладене, суд не може взяти ці пояснення до уваги.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини. Порушення законодавства, допущені ПП «Каф-буд»щодо нарахування зборів, зараховуваних на фонд оплати праці, сплати комунальних податків не мають відношення до господарської діяльності позивача і не можуть бути підставою для висновку ДПІ про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.
Відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленій у ст.204 Цивільного кодексу України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.
Крім того, відповідно до ст.216 Цивільного Кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою, у т.ч. й органами державної податкової служби, зазначеними у абз.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” за умови дотримання ч.5 ст.216 Цивільного Кодексу України. Тобто, ДПІ в спірних правовідносинах, всупереч наведеній нормі права застосовувала наслідки недійсності нікчемного на її думку правочину самостійно, а не звернулась з цією вимогою до суду.
Підсумовуючи викладене, що висновок відповідача про порушення ТОВ „Компанія «Час»Торговий дім „ЗЗК” п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168 не відповідає фактичним обставинам справи та є наслідком довільного тлумачення податковим органом норм Закону № 168.
Таким чином, податковий кредит сформовано позивачем в рамках чинного податкового законодавства і підстави для його зменшення відсутні.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень –рішень належним чином не довів.
Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ТОВ «Компанія «Час»сум податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 5778,5 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 08.04.2008 р. за № 0000081800/0 є протиправним і повинно бути скасоване як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Час” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова № 0000081800/0 від 08.04.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 5778,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Час”, код 34630421, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 04.12.2009 року.
Суддя Т.С. Перцова