ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/808/17

Провадження №2/622/114/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря – Попової В.М.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача за ордером – адвоката ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2), про поділ спільного майна подружжя після розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 року позивач звернулася до суду до відповідача із вимогою поділу майна, нажитого у спільному шлюбі, а саме визнати за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Пушкіна, 9. При зверненні до суду також просила виділити відповідачу та собі на 1/2 частину кожного житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 64,4 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., включаючи веранду літ. «а», веранду літ. «а-2», веранду літ. «а-4», тамбур літ «А-3», навіс літ. «а-5», ганок літ. «а-1» та господарські будівлі та споруд: флігель літ. «Б», погріб літ. «Г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», вбиральню літ. «Е», огорожу №1-2 та колонку літ. №3.

В обґрунтування позову зазначила, що сторони з 16.11.1984 року до 11.04.2017 року перебували у шлюбі, який на даний час розірваний. Під час спільного проживання у 2004 році було придбано спірний будинок, на яке позивач має право, однак оформлений він був саме на відповідача по справі, тому для захисту своїх майнових прав через неможливість вирішення сторонами спору у позасудовому порядку позивач звернулася до суду.

Ухвалою судді від 01.03.2018 року провадження по справі було відкрито (а.с.14).У судовому засіданні 02.04.2018 року оголошена перерва для підготовки відповідачем своєї позиції по предмету спору.

У судовому засіданні 30.04.2018 року позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові, та просили їх задовольнити. Відповідач позов визнав відповідно до заявлених вимог, однак таке визнання відповідача частково не відповідає вимогам закону, тому суд частково вказане визнання приймає на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України, а в інший частині відхиляє, оскільки як позовні вимоги, так і їх визнання не ґрунтуються на законі.

Сторони проти постановлення рішення у судовому засіданні не заперечували, а тому суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до думки, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 30.03.2017 року, яке набрало законної сили 11.04.2017 року був розірваний шлюб між сторонами по справі, зареєстрований 16.11.1984 року Золочівським відділом РАЦС Харківської області (актовий запис №192)(а.с.7).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлений факт того що сторони з 16.11.1984 року до 11.04.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час знаходження у шлюбі 15.10.2004 року відповідачем на своє ім`я був придбаний житловий будинок по вул. Пушкіна, 9 у смт. Золочів Золочівського району Харківської області на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 1317, та який був зареєстрований в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем (а.с.5).

В цій частині вимоги позивача відповідають закону та можуть бути задоволені, як і визнання позову з боку відповідача.

В той же час заявлена позивачем вимога щодо виділу кожному на належну йому 1/2 частину майна усіх наявних будівель при домоволодінні не може бути задоволена, оскільки не відповідає вимогам ст.16 ЦК України щодо способу захисту прав сторони, оскільки по-перше, при домоволодінні наявне самочинне будівництво (сарай літ. «Ж»)(а.с.6), а по-друге такий спосіб захисту не відповідає цілям фактичного виділу, при якому право спільної часткової власності припиняється, а співвласники становляться володільцями конкретного індивідуально визначеного майна, однак це можливо зробити виключно в тому разі, якщо такий порядок буде відповідати буд вільним нормам та правилам для чого по справі необхідно провести експертизи, яку ані позивач, ані її представник, ані відповідач не заявляли, а тому суд визнає право власності у порядку поділу спільного майна на ідеальні частки, які належать сторонам.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів учасників справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а згідно з ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 272, п.1 ч.4 ст.274, п.9, п.11, п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2) право власності по 1/2 частині за кожним на житловий будинок по вул. Пушкіна, 9 у смт. Золочів Золочівського району Харківської області в порядку поділу спільного майна подружжя.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) половину понесених нею судових витрат при зверненні до суду у розмірі 513,39 грн. (п’ятсот тринадцять грн.39 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_5.