ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
10.12.2009Справа №2-31/5281-2009
За позовом – Фізичної особи – підприємця ОСОБА_7 (97451, АРК, АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1)
до відповідача – Школьненської селищної ради (97451, АРК, Сімферопольський район, с.Школьне, вул. Миру, 26)
про визнання права на оренду нерухомого майна
Суддя А.В. Привалова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_4, дов. у справі
Від відповідача – Очигов Є.П., голова; Єресько В.В., дов. у справі
Обставини справи:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_7 звернулась до господарського суду АРК з позовом до відповідача Школьненської селищної ради про визнання за позивачем права на оренду нерухомого майна, ГП – 64 (частина будівлі ФАП) загальною площею 29,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на 1-му поверсі двоповерхового будинку, на той самий строк на підставі договору № 48 від 01.08.2006 р., а також стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні відносини виникли між сторонами щодо оренди нежитлового приміщення ГП – 64 (частина будівлі ФАП) загальною площею 29,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на 1-му поверсі двоповерхового будинку з приводу продовження на новий термін договору оренди після закінчення його строку. Позивач вважає, що має переважне право на укладення з ним договору оренди на вказане приміщення, так як був його добросовісним орендарем та здійснив деякі його поліпшення, а тому СПД ОСОБА_7 має усі законні права на користування нежитловим приміщенням, що є об’єктом оренди, а дії відповідача щодо перешкоджання позивачу у користуванні об’єктом оренди є протиправними.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Надали суду копії відповідних рішень Шкільненської селищної ради „Про оголошення конкурсу”, „Про затвердження Положення про конкурсну комісію на право оренди комунального майна”, „Про затвердження Положення про порядок укладення договорів оренди комунального майна”, „Про укладення договору оренди між Шкільненською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_7.”, „Про передачу в оренду частини нежитлового приміщення на ФАП с. Шкільне СПД ОСОБА_7.”. Відповідач посилається на те, що договір оренди нежитлового приміщення є припиненим, спірні приміщення були виставлені на конкурс, в якому приймав участь і позивач, за результатами якого переможцем визнана інша особа, у зв’язку з чим Шкільненська селищна рада вважає позов необґрунтованим і просить у його задоволенні відмовити.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих у ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення виконавчого комітету Шкільненської селищної ради від 31.07.2006 р. №11/47 «Про передачу в оренду нежитлового приміщення на ФАП п.Шкільне СПД ОСОБА_7.», Шкільненської селищної радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Орендар) 01.08.2006 р. був укладений договір оренди №48 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, яке відноситься до комунальній власності Шкільненської селищної ради, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування відокремлене індивідуально визначене майно ГП – 64 (частина будівлі ФАП) загальною площею 29,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на 1-му поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі Шкільненської селищної ради, вартість якого визначена відповідно до акту оцінці та складає (залишковою вартістю) на 01.01.2006 р. – 2660 грн. Майно передається в оренду з метою надання парикмахерських послуг.
Строк дії договору встановлений сторонами, згідно п.10.1 договору та додаткової угоди від 01.05.2007 р. до нього та становить з 01.08.2006 р. по 30.06.2009 р. включно.
Відповідно п.10.8 договору дія дійсного договору припиняється внаслідок, зокрема, спливу строку, на який його було укладено.
09.06.2009 р. 23 сесією 5 скликання Шкільненської селищної ради Сімферопольського району АРК прийнято рішення, яким оголошений конкурс на право оренди нежитлового приміщення площею 29,0 кв.м. у будівлі ФАПа по АДРЕСА_2.
23.06.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_7 направила на адресу Шкільненської селищної ради конкурсну пропозицію на укладення з нею договору оренди на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: п.Шкільне, вул.Мира, 29, загальною площею 29 кв.м. під розміщення парикмахерської.
За результатами проведеного конкурсу, 22.07.2009 р. Шкільненська селищна рада Сімферопольського району АРК повідомила фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 про відмову їй в укладенні договору оренди частини нежитлового приміщення будівлі по АДРЕСА_2. Також позивача було повідомлено про необхідність здати приміщення відповідно п.5.12 договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до відповідача з листом на підставі п.10.6 договору оренди №48 від 01.08.2006 р. з пропозицією продовжити дію на новий термін.
Листом від 02.09.2009 р. за вих..№337/03-11 Шкільненська селищна рада відмовила фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 у продовженні терміну договору оренди, мотивуючи це тим, що положення ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009р.», яким встановлено переважне право добросовісного орендаря, не розповсюджується на фізичну особу-підприємця ОСОБА_7, оскільки договір оренди, укладений з нею закінчив свою дію 30.06.2009 р., а вказаний Закон вступив в силу з 01.07.2009 р.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст..43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Оскільки, об'єкт оренди є комунальною власністю, то на спірні правовідносини щодо оренди комунального майна поширюються приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Аналогічне положення також закріплено у ст.777 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України наймач, якій має намір скористатись переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов’язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором.
Позивач обґрунтовує своє право на оренду вказаного комунального майна тим, що має переважне право на укладення договору на новий строк відповідно до положень ст.777 Цивільного кодексу України.
Суд вважає, що до даних правовідносин положення вказаної норми закону не підлягають застосуванню, оскільки позивач не реалізував своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тобто позивач не повідомив відповідача про намір скористатись цим правом.
В матеріалах справи відсутні докази відповідного звернення позивача до селищної ради з метою використання переважного права Орендаря за вказаним договором оренди.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-VI було встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам.
Зокрема, статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009р.» (у редакції чинній на момент закінчення строку дії договору оренди та проведення конкурсу) встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Як підтверджують матеріали справи, дії позивача з участі в конкурсі, який був проведений Шкільненською селищною радою, на право оренди вказаного нерухомого майна є власним волевиявленням позивача саме щодо бажання укласти з відповідачем новий договір оренди вказаного нерухомого майна.
При цьому, конкурсна пропозиція позивача не містила посилань про намір скористатись своїм переважним правом орендаря.
У зв’язку з неприйняттям конкурсної пропозиції позивача, Шкільненська селищна рада повідомила ОСОБА_7 у відмові їй в укладенні договору оренди на вказане нерухоме майно.
Вказані дії селищної ради є такими, що відповідали діючому на той час законодавству щодо проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна.
Крім того, згідно ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Проте, з наданої до матеріалів справи конкурсної пропозиції позивача не вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_7 мала намір скористатись своїм переважним правом щодо оренди вказаного майна. А з листом про продовження договору оренди підприємець ОСОБА_7 звернулась до відповідача вже після проведення конкурсу і оголошення його результатів.
Отже, позивач взяв участь в конкурсі на рівних умовах та йому за результатами проведеного конкурсу було відмовлено в укладенні договору оренди на вказане майно.
Позивач рішення відповідача про оголошення конкурсу на право оренди даного комунального майна та результати конкурсу не оспорює.
Суд також не вбачає підстав для застосування до даних правовідносин положень ст.764 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, з огляду на те, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2006 р. №48 є припиненим, позивач у зв’язку з закінченням строку договору звернувся до відповідача з заявою про участь у конкурсі на право оренди на загальних підставах та прийняв участь у конкурсі не заявляючи про своє переважне право на укладення договору на новий строк.
При таких обставинах справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, а наведені у позові доводи не можуть бути підставою для їх задоволення. Отже у задоволенні позову слід відмовити.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 10.12.2009р.Повний текст рішення підписано 14.12.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,75,77,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.