Справа № 22ас- 88 /2007 р                                    головуючий у 1 інстанції - Герасимчук М.К.

Категорія А - 37                                                             доповідач - Григоренко М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року                                                      м. Рівне

Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Рівненської" області у складі: головуючого - Собіни І.М., суддів - Григоренка М.П., Оніпко О.В.,

при секретареві Сеньків О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 13 грудня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Рівненського районного відділу . земельних ресурсів та громадянки ОСОБА_1, про визнання не чинним Державного акту на право приватної власності на землю, за участю позивача, його представника - адвоката ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4., представника Рівненського районного відділу земельних ресурсів - Бердін А.В. та представника ОСОБА_1. - ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського міського суду від 13 грудня 2006 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано не чинним Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, виданий Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області на ім'я ОСОБА_1.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1. в своїй апеляційній скарзі зазначає, що вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки суд першої інстанції безпідставно визнав не чинним виданий на її ім'я Державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку, так як дану земельну ділянку в 1991 Обарівською сільською радою було спочатку надано в користування її батькові, а потім і їй самій, яку вона згодом переоформила у свою приватну власність.

Однак, в 2006 році з'ясувалось, що цю ж саму земельну ділянку

було передано у приватну власність позивача, у зв'язку із чим вона

звернулась до Рівненського районного суду із позовом про визнання за

нею права власності на спірну земельну ділянку, про що було

повідомлено    суд    першої    інстанції в    ході    розгляду    даної адміністративної справи, а також заявлено клопотання про витребування справи за її позовом з Рівненського районного суду для об'єднання її з даною справою в одне провадження, але дане клопотання було проігноровано, а тому вона просить оскаржувану постанову скасувати і направити справу на новий судовий розгляду до Рівненського міського суду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1. - ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав повністю і дав пояснення, які за змістом відповідають викладеному в апеляційній скарзі.

Позивач та його представник, як у своїх письмових запереченнях так і в ході апеляційного розгляду, запропонували апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення, оскільки вважають постанову суду першої інстанції законною і обгрунтованою.

Представники відповідача та третьої особи - Рівненського районного відділу земельних ресурсів, з приводу поданої апеляційної скарги заявили, що постанову суду першої інстанції вони вважають законною І обґрунтованою, а тому просять апеляційний суд скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із змісту адміністративного позову ОСОБА_2 ( а.с. 3), за яким було відкрито провадження у даній справі, видно, що останній звернувся до суду зі приводу порушення його права власності на земельну ділянку, у зв'язку із видачею на цю ж саму земельну ділянку Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області Державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була залучена до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Однак, з протоколу судового засідання по даній справі вбачається, що ОСОБА_1. також оспорює своє право на спірну земельну ділянку, в зв'язку із чим вона звернулась із позовом до Рівненського районного суду.

Згідно статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні  спори  з    приводу володіння,  користування і розпорядження

земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в

порядку цивільного судочинства справи про захист порушених,

невизнаних   або  оспорюваних  прав,      свобод  чи   інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 7 і 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

У разі прийняття органом виконавчої влади чи місцевого

самоврядування рішення про скасування свого ж раніше прийнятого

рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно передана у

власність чи користування, питання про недійсність документів, виданих на підставі цього переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку має місце спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. про право приватної власності на земельну ділянку, на яку Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області кожній із сторін в свій час було видано Державний акт на право приватної власності на землю, а тому цей спір, у відповідності до ст. 15 ЦПК України, має розглядатись у порядку позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що дана справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому, на підставі п. 1 частини 1 статті 157 та статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Рівненського міського суду від 13 грудня 2006 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 157,198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Рівненського міського суду від 13 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Рівненського районного відділу земельних ресурсів та громадянки ОСОБА_1, про визнання не чинним Державного акту на право приватної власності на землю, скасувати та провадження по даній справі закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.