Постанова

Іменем України

02 травня 2018 року

м. Київ

справа № 711/6095/17

провадження № 61-795св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.

(суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Храпка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником

19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_2 - квартири НОМЕР_1 цього ж домоволодіння. Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок до домоволодіння належать відповідні будівлі, в тому числі й сарай літера «Б». У серпні

2014 року відповідач без згоди позивача знесла сарай літера «Б», чим позбавила її права користування вказаним приміщенням. Будівельні матеріали відповідач привласнила.

Посилаючись на те, що неправомірними діями ОСОБА_2 їй спричинена майнова шкода, яку вона оцінює в 20 406 грн (що відповідно до технічного паспорта є вартістю сараю літера «Б»), та моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, у зв'язку із знищенням сараю, яку позивач оцінює у 40 000 грн, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь зазначену майнову та моральну шкоду.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 жовтня 2017 року (у складі судді Степаненко О. М.) у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано доплатити судовий збір у розмірі 704 грн.

Роз'яснено заявнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений строк апеляційна скарга відповідно до вимог частини другої статті 121 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила провадження в частині стягнення моральної шкоди зупинити, а в частині стягнення матеріальних збитків - розглянути.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без руху та надано додатковий строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано доплатити судовий збір у розмірі 704 грн.

Роз'яснено заявнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений строк апеляційна скарга відповідно до вимог частини другої статті 121 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

30 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення, зменшення позовних вимог, в якій просила позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів як відшкодування моральних збитків залишити без розгляду та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 51 686 грн.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернено заявнику на підставі частини другої

статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали апеляційного суду).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що під час подання апеляційної скарги позивач не сплатила судовий збір, який необхідно було сплатити

у розмірі 740 грн. При цьому в ухвалі суду від 20 листопада 2017 року наведено розрахунок зазначеної суми судового збору.

В ухвалі зазначено, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримала 16 листопада 2017 року, а її представник

ОСОБА_3 - 18 листопада 2017 року. Також відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 копію ухвали про повторне залишення апеляційної скарги без руху отримала 28 листопада 2017 року.

Оскільки станом на 04 грудня 2017 року вимоги ухвали апеляційного суду про повторне залишення апеляційної скарги без руху позивач не виконала, апеляційний суд дійшов висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернув її особі, яка її подала.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що положеннями Закону України «Про судовий збір» передбачено розподіл позовів на майновий та немайновий і якими не виділено окремо моральну шкоду. Крім того, відповідно до

пунктів 1, 10 частини першої статті 80 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Також, ОСОБА_1 вказувала, що не просила в позовній заяві про стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду є такою, що не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 24 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в розмірі 20 406 грн як відшкодування матеріальних збитків та 40 000 грн - моральних збитків.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано доплатити судовий збір у розмірі 704 грн, оскільки у справі заявлено дві вимоги: майнову (стягнення грошових коштів у розмірі 20 406 грн як відшкодування матеріальних збитків) та немайнову (стягнення грошових коштів у розмірі 40 000 грн як відшкодування моральної шкоди).

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Статтею 121 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, зокрема, що у разі несплати судового збору суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву, в якій просила провадження в частині стягнення моральної шкоди зупинити, а в частині стягнення матеріальних збитків - справу розглянути.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без руху та надано додатковий строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано доплатити судовий збір у розмірі 704 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з позовом, в якому заявила дві вимоги: стягнення майнової шкоди і стягнення моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що судовий збір за подання заяви майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше

5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання заяви немайнового характеру, яка подається фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову майнового характеру складає 20 406 грн, при подані позовної заяви необхідно було сплатити 640 грн. За подання апеляційної скарги в частині майнової шкоди необхідно було сплатити 704 грн.

30 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про збільшення, зменшення позовних вимог, в якій просила позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів як відшкодування моральних збитків залишити без розгляду та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 51 686 грн.

Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Отже, вказану дію позивач має право здійснити в суді першої інстанції.

Частиною другою статті 303 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня

2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що відповідно до статті 303 ЦПК

(у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини другої

статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою).

Отже, апеляційний суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали апеляційного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року, не сплатив судовий збір та не надав документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим правомірно на підставі статей 121, 297 ЦПК України

(у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) визнав апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 неподаною та повернув її особі, яка її подала.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не просила в позовній заяві про стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останньої на свою користь грошові кошти в розмірі 20 406 грн як відшкодування матеріальних збитків та 40 000 грн - моральних збитків.

Таким чином, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому вказане судове рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська