Справа № 2а-5704/09/1170
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року. Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Яковлєва О.В.,
при секретарі – Дигас В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції (Устинівського відділення) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Кіровоградській області № 0000221720/0 від 07 квітня 2008 року.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.04.2008 року Долинською МДПІ (Устинівське відділення) на її адресу направлено повідомлення про проведення камеральної перевірки, в тому числі стосовно своєчасності подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік. Перевірка проведена 07.04.2008 року, у приміщенні Долинської МДПІ (Устинівське відділення). За результатами перевірки складено акт № 16/1720-2813119101 від 07.04.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. 14.04.2008 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року №0000221720/0 про встановлення порушення п.4.1.4 ст.4 Закону України від №218-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим їй визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафу, в розмірі 170,00 гривень.
Вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, так як плату за землю сплачує як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, а тому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення.
Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1, виданого 08.12.2008року, ОСОБА_1 з 14.09.2004р. являється фізичною особою-підприємцем, отже повинна самостійно обчислювати суму земельного податку та орендної плати за землю станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подати до податкової інспекції податкову декларацію на поточний рік, що нею і було зроблено, але з порушенням граничних термінів для подання такої декларації, чим порушено ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю".
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст.1 Закону України "Про плату за землю": податок - обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельною ділянкою;
ставка податку – законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;
оренда – засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;
Статтею 2 Закону встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачи, крім орендарів та інвесторіів- учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельніі двлянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст.14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.
Статтею 16 Закону передбачено, облік платників (товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян) і нарахування податку проводиться щорічно за станом на 1 травня, інших субєктів- платників податку-за станом на 1 лютого.
Відповідно до ст.17 вказаного Закону Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Судом встановлено, що 29.07.2005року між Устинівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (ОСОБА_1.) (Орендар) укладено договір оренди землі, строком на 10 років, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 57 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7). Договір зареєстрований належним чином в Устинівському відділенні центру державного земельного кадастру. Копія договора направлена відповідно до вимог законодавства до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, а саме в Долинську МДПІ (Устинівське відділення).
В порушення вищезазначених норм закону, 07.04.2008р. працівниками Долинської МДПІ (Устинівське відділення) проведено камеральну перевірку, в тому числі стосовно своєчасності подання позивачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік. За результатами перевірки складено акт №16/1720-2813119101 від 07.04.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.14). 14.04.2008 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року №0000221720/0 про встановлення порушення п.4.1.4 ст.4 Закону України від №218-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим ОСОБА_1 за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафу, в розмірі 170,00 гривень (а.с.13). Судом встановлено, що перевірка була проведена з порушенням вимог наказу ДПА України від 17.07.2006 року № 416 «про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків та зборів» та з порушенням вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII. Крім того, відповідачем порушено вимоги ч.2 ст.19 Конституції України від 28.06.1996 року,№254к/96-ВР, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так як приватним підприємцем ОСОБА_1 жодних договорів оренди земельних ділянок державної і комунальної власності не укладалося і зареєстровано у встановленому законом порядку не було, вимоги про подання, а тим більше про притягнення до будь-якої відповідальності за несвоєчасне подання звітності з цього приводу приватного підприємця ОСОБА_1 є безпідставними та незаконними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000221720/0 від 07 квітня 2008 року прийняте Устинівським відділенням Долинської МДПІ у Кіровоградській області без законних підстав.
Вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення не підлягає задоволенню, так як при визнанні нечинним даного рішення, скасування останнього не потребує.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції (Устинівське відділення) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення – задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення №0000221720/0 від 07 квітня 2008 року прийняте Устинівським відділенням Долинською МДПІ у Кіровоградській області на загальну суму 170,00 гривень відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, у сумі 3,40 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 13.11.2009року.
Суддя О.В. Яковлєв