Номер провадження: 22-ц/785/2458/18

Номер справи місцевого суду: 521/22105/16-ц

Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

18.09.2017 року ОСОБА_5 звернулась з заявою про скасування заходу забезпечення позову, вжитого ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення постанови, якою у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги представником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 зазначено, що жодних правовстановлювальних документів, які б підтверджували факт належності майна не відповідачу, а іншій особі, не було надано суду; крім цього в матеріалах справи міститься інформаційна довідка від 28.12.2016 року, згідно з якою власником садового будинку, на який накладено арешт, є ОСОБА_5

У судове засідання, призначене на 24.04.2018 року, сторони у справі не з'явились, представником скаржника ОСОБА_6 було отримано телефонограму про слухання справи 24.04.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 04.05.2018 року, про що зазначено у вступній частині постанови апеляційного суду Одеської області.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлені наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду заяви) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду заяви).

Зазначене узгоджується із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, за якою заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, яким вони обрані, зокрема, у разі зміни обставини, що зумовила їх застосування.

В судовому засіданні першої інстанції судом встановлено, що ухвалою суду від 11.05.2017 року за заявою ОСОБА_2 забезпечений позов шляхом накладення арешту на садовий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 104, 70 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 480616651227.

При постановлені ухвали суд виходив з права суду, визначеного ст. 152 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду заяви) обрання такого способу забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача.

Належність майна відповідачу була встановлена судом першої інстанції на підставі наданого позивачем витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №77327806 станом на 28.12.2016 рік.

За витягом садовий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 104,70 кв.м. належав на праві власності відповідачу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 110, виданого 31.01.2015 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Білоконь О.М.

Самостійно вказані відомості судом першої інстанції за відсутністю технічної можливості шляхом звернення суду до реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не перевірялись.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції ухвалою від 11.05.2017 року був забезпечений позов шляхом накладення арешту на садовий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 104, 70 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 480616651227, як на майно відповідача.

Поряд із тим, згідно із інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав станом на 09.09.2017 року, наданої відповідачем у справі, зазначений садовий будинок належить на праві власності ОСОБА_8, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 13.04.2017 року, тобто до вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

Вказані обставини не були відомі суду першої інстанції.

Накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу суперечить вимогам процесуального закону.

Ніякого умисного відчуження свого майна відповідачем в супереч ухвали суду про забезпечення позову не відбулось, оскільки майно відчужено ще до вирішення питання судом про забезпечення позову.

Неправильно обраний вид забезпечення позову став наслідком надання позивачем неактуального витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обраний судом вид забезпечення позову фактично не забезпечує позов, а порушує права не сторони у справі ОСОБА_8

Право сторони звернення із клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які і право суду на його вирішення прямо передбачені статтею 154 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду заяви).

Перелік підстав для скасування заходів забезпечення позову, визначений вказаною нормою процесуального закону не є вичерпним з урахуванням п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року.

Суд першої інстанції правильно не погодився із доводами представника позивача, що ОСОБА_8, на майно якої помилково накладено арешт, має звертатись виключно із позовом про звільнення майна з під арешту, оскільки порушення її прав може бути усунено шляхом розгляду заяви сторони у справі, в даному випадку відповідача, яка добросовісно виконуючи процесуальні обов'язки повідомила про такі обставини та подала в порядку ст.154 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду заяви) заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що засіб забезпечення позову у виді накладення арешту на садовий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 104, 70 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 480616651227 підлягає скасуванню.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються наступним.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року забезпечення позову було накладено на майно відповідача ОСОБА_5, однак фактично застосування заходів забезпечення позову відбулось на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_8 (вказаний факт підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав станом на 09.09.2017 року, наданої відповідачем у справі, зазначений садовий будинок належить на праві власності ОСОБА_8, рішення про державну реєстру прав та їх обтяжень прийнято 13.04.2017 року).

Судова колегія звертає увагу, що ОСОБА_8 не є стороною у вказаній справі, оскаржувана ухвала їй не надсилалась, а тому про вжиті заходи забезпечення позову їй відомо не було.

Також колегією суддів встановлено, що садовий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 104, 70 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 480616651227, належить на праві власності ОСОБА_8 з 13.04.2017 року. Вказані дані підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забор відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.05.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, із заявою про скасування заходів забезпечення позову звернулась ОСОБА_5 як сторона у справі (відповідач), щодо якої ухвалою було вжито заходи забезпечення позову.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а вимоги скаржника про скасування вказаної ухвали районного суду не основані на законі і задоволенню не підлягають. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

Повне судове рішення складено 04.05.2018 року.

Суддя Р.Д. Громік