Номер провадження: 22-ц/785/2512/18

Номер справи місцевого суду: 494/814/17

Головуючий у першій інстанції Дєтков О. Я.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 20 жовтня 2017 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту народження, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з цією заявою та в судовому засіданні просить встановити факт народження, посилаючись на те, що під час сумісного проживання з ОСОБА_4 у них народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в пологовому будинку м.Хмельницький ОСОБА_3, відносно якої останній визнає себе батьком.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 20 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що у заяві ОСОБА_2 просила встановити факт народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хмельницький, мати якої - ОСОБА_2, батько якої - ОСОБА_4; вимог про визнання батьківства у заяві не міститься.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції послався на наступні обставини.

Частино 1 ст.3 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи) передбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однак окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. При цьому безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб'єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, предметом заяви, крім встановлення факту народження дитини, фактично є також вимога про визнання батьківства цієї дитини, яка відповідно до ст.128 СК України повинна судом розглядатись у позовному провадженні за позовом осіб, коло яких визначено у вказаній статті цього Кодексу.

Відповідачем у таких справах можуть бути батько (мати) дитини, а третіми особами - орган опіки та піклування чи орган державної РАЦС.

Отже, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст.235 ЦПК України(у редакції, яка діяла на момент розгляду справи).

Однак колегія суддів погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.1980 року у Кривобалківською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 6). Чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 09.02.1992 року (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина жіночої статі, матір'ю якої є ОСОБА_6, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження від 24.05.2004 року (а.с. 7).

Уточненою заявою, яка подана 22.09.2017 року) ОСОБА_2 просила встановити факт народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хмельницький, мати якої - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), батько якої - ОСОБА_4 (ім'я та по батькові батька встановлені за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України).

У судовому засіданні, яке відбулось 19.10.2017 року, свідком ОСОБА_4 підтверджено, що ОСОБА_8 - його донька (а.с. 50).

Таким чином, з обставин справи вбачається, що основною вимогою ОСОБА_2 є саме встановлення факту народження її доньки ОСОБА_8

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково послався на положення статті 128 СК України, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 ЦПК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Однак з матеріалів справи вбачається, що запис у Книзі реєстрації народжень щодо ОСОБА_8 відсутній, а тому положення статті 128 СК України неможливо застосувати.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції унеможливив скаржника вирішити питання по суті.

Таким чином, ухвала Березівського районного суду Одеської області від 20 жовтня 2017 рокує такою, що винесена передчасно та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 20 жовтня 2017 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

Повне судове рішення складено 04.05.2018 року.

Суддя Р.Д. Громік