Справа № 382/1839/17 Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.

Провадження № 22-ц/780/1977/18 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.

Категорія 26 03.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Журби С.О., Лівінського С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із названим позовом, де просило стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 13 322,73 за кредитним договором б/н від 27 липня 2016 року, яка складається з 5 999,92 грн. - заборгованість за правочином, 1 845,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 366,66 грн. - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф ( фіксована частина ), 610,61 грн. - штраф ( процентна складова ) та вирішити питання відшкодування судового збору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного правочину ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 6 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Однак, відповідач взятих на себе зобов'язань за правочином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 03 липня 2017 року, утворилася заборгованість в розмірі 13 322,73 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 6 647,32 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 999,92 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 647,40 грн., а також 798,31 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання банківських послуг дозоляє банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та правила надання банківських послуг ( а.с. 8-22 ) не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а їх розмір відповідно до ст. 1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок відсоткових коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання ОСОБА_2 за період з 21.09.2016 року по 03.07.2017 року, на рівні облікової ставки Національного банку України, судом здійснюється за формулою: [ сума боргу] х [ ставка (%)] /100% / 365 днів х [ кількість днів ] = [ сума].

А всього 647,40 грн. відсотків, розрахованих на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, до задоволення підлягають вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 999,92 грн. та за відсотками в розмірі 647,40 грн. а всього 6 647,32 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачеві необхідно відмовити за безпідставністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року змінити, скасувавши його в частині відмови у стягненні заборгованості частини процентів, пені, штрафів та ухвалити нове рішення в цій частині про повне задоволення позовних вимог, а в іншій - залишити без змін.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 27 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 підписали анкету-заяву ( а.с. 6 ).

Ця заява, разом із умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, з якими він ознайомлений, як зазначено у тексті, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг ( там же ).

При цьому, 09 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із названим позовом, посилаючись на те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язань за правочином не виконував, унаслідок чого станом на 03 липня 2017 року, як зазначає позивач, утворилася заборгованість у розмірі 13 322,73 грн. ( а.с. 2-4 ).

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 6 647,32 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 999,92 грн., та заборгованості по відсоткам у розмірі 647,40 грн., а також 798,31 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено ( а.с. 43-48 ).

Вирішуючи справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», суд другої інстанції не погоджується із висновками місцевого суду і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та правила надання банківських послуг, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису відповідача і позивач не надав суду доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме вони є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови та правила мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року ( справа №6-2320цс16 ).

Також, позивач зазначає, що ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок відповідно до заяви №б/н від 27 липня 2016 року ( а.с. 2-4 ).

При цьому, в наданій анкеті-заяві від 27 липня 2016 року не зазначено, яку саме послугу та на яких умовах відповідач бажає її отримати ( а.с. 6 ).

Окрім цього, з наданого витягу тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» ( а.с. 7 ) вбачається, що наявні різні тарифні плани обслуговування кредитної картки, а саме: «Універсальна, 30 днів», «Універсальна, 55 днів», «Універсальна GOLD», однак, позивач навіть не зазначає, який саме тарифний план підлягає застосуванню у даному випадку.

Разом з цим, надана виписка по картковому рахунку ОСОБА_2 в період з 01 січня 1999 року по 28 лютого 2018 року ( а.с. 63-64 ) не може бути належним доказом, оскільки, з її змісту не вбачається на якій саме підставі було відкрито даний картковий рахунок і що саме цей рахунок було відкрито на виконання умов договору від 27 липня 2016 року з приводу якого заявлені позовні вимоги.

Крім цього, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, у відповідності до положень ст.ст. 76-80 ЦПК України про отримання відповідачем як кредитної картки, так і грошових коштів по ній на виконання умов договору від 27 липня 2016 року.

Отже, враховуючи зазначене, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо передачі в кредит грошових коштів, розміру відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, а відтак, на переконання апеляційного суду, відсутні правові підстави для їх задоволення.

Також, надані позивачем розрахунок, анкета-заява, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», умови та правила надання банківських послуг, копія паспорта відповідача, виписка по картковому рахунку ( а.с. 5, 6, 7, 8-22, 23, 63-64 ), на переконання апеляційного суду, також не свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, і зокрема, про надання відповідачу грошових коштів на умовах зазначеного товариством правочину, оскільки вони не можуть бути віднесені до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження зазначених позивачем обставин у відповідності до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Окрім іншого, зазначені документи і, зокрема, анкета-заява, є копіями невідомого походження, а відтак не є належними та допустимими доказами у справі і за цих обставин.

Копіями невідомого походження, як зазначено в правових позиціях Верховного суду України, викладених у справах №6-57743св10, №6-29420св10, що є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, є будь-які копії документів, справжність яких неможливо перевірити шляхом співставлення із оригіналом.

Таку можливість позивачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій.

Однак, суд першої інстанції на вищенаведені обставини справи уваги не звернув, і як наслідок, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог, з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 638, 1046-1054 ЦК України, ст.ст. 76-82, 263, 264, 265 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, встановлені судом другої інстанції, знайшли своє підтвердження при розгляді справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Разом з цим, інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, що відсутність підпису відповідача на наданих умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, також, зазначене, не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутності заборгованості, що виписка по рахунку свідчить про видачу та сплату коштів за кредитним договором, користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованістю та випискою, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не є підставою для задоволення апеляційних вимог в повній мірі.

За таких обставин, враховуюче зазначене, оскаржуване рішення підлягає скасування відповідно до положень ч. 4 ст. 367, ст. 376 ЦПК України, а відтак, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову за його необґрунтованістю у відповідності до вимог та на підставі положень ст.ст. 16, 638, 1046-1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-80, 263-265, 367, 374, 376 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасувати і ухвалити по справі нове судове рішення, яким заявлені позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

С.В. Лівінський