Справа №461/2109/18

Провадження №3/461/871/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року                                                                                             м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого суддею Львівського апеляційного адміністративного суду, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 –

ВСТАНОВИВ:

у провадження судді Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б. надійшли матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1.

Після ознайомлення із матеріалами справи, було встановлено, що ОСОБА_1 є діючим суддею Львівського апеляційного адміністративного  суду.

Радою суддів України, відповідно до положень ст.133 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у рішенні від 04.11.2016 року №75 визначено, що потенційний або реальний конфлікт інтересів, пов’язаний із здійсненням правосуддя підлягає врегулюванню в порядку, визначеному процесуальним законом (відвід або самовідвід).

Згідно чинних правил підсудності Львівський апеляційний адміністративний суд, серед інших справ, переглядає (як суд апеляційної інстанції) справи, розглянуті Галицьким районним судом м. Львова (як судом першої інстанції), в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Результати перегляду рішень судді в суді вищестоящої інстанції (інформація про кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни) мають безпосередній вплив на його кар’єру. В той же час, перебування на посаді, переміщення чи переведення, має під собою певні наслідки, які, зокрема, виражаються у перебуванні у відповідному статусі та отриманні суддівської винагороди, серед іншого. Той факт, що ОСОБА_1 є діючим суддею Львівського апеляційного адміністративного  суду, тобто суддею, який за своїми повноваженнями переглядає рішення Галицького районного суду м. Львова, в якому працює головуючий (суддя Зубачик Н.Б.), за моїм переконанням, містить ознаки потенційного конфлікту інтересів.

Слід також відзначити, що при будь-якому переміщенні судді з однієї посади на іншу, за загальновідомими правилами, інформація про кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни збирається за останні п’ять років.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначаються цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень інституту відводу судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення в порядку ст.ст. 221, 279 КУпАП, враховуючи, що Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України містять відповідні статті про відвід (самовідвід), вважаю, що при вирішенні даного питання слід застосувати аналогію закону.

З огляду на вищезазначене та з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді при розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП, суд дійшов висновку, що самовідвід необхідно задоволити.

Крім того,  у відповідності до ст.ст. 28, 29, 35 ЗУ «Про запобігання корупції», необхідно повідомити про прийняте рішення голову Галицького районного суду м. Львова.

Керуючись положеннями ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 28, 29, 35 ЗУ «Про запобігання корупції», ст.ст. 36-40 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.1 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

заяву про самовідвід від розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 – задоволити.

Повідомити голову Галицького районного суду міста Львова про прийняте рішення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.