Справа № 2-284/07
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року Калінінський районний суд міста Донецька
у складі : головуючого - судді УшенкоВ.Ф.
при секретарі Бондар О.О.
розглянувши у судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовцою заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, зацікавлена особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.06.1597 року між ОСОБА_3( діючим від імені ОСОБА_4) та ОСОБА_2 було укладено та підписано договір купівлі-продажу будинку, розташованого АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 577 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташовані: житловий будинок загальною площею 60,40 кв.м - А-1, літня кухня- сарай - Е, каналізаційна яма - Ж, уборна - 3, сарай - И, сарай - К, зливна яма - О, огорожа №1-3, замощення - І-ІІ. 05.11.1999 р. Між ОСОБА_2, та ним був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 577 кв.м.
При укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в тексті договору не було вказано, що за договором купівлі-продажу будинку була придбана ще й земельна ділянка, на якій будинок розташований. При укладені договору купівлі-продажу будинку між ОСОБА_2, та ОСОБА_1 від 05.11.1999 року факт придбання земельної ділянки також не був зафіксований у тексті договору. Просив визнати за ним право власності на земельну ділянку.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відомостей про причину неявки не має, тому суд на підставі ст. 169 ч.4 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. За згодою позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПКлУ країни.
Представник відповідача у письмовій заяві від 09.02.2007 року заперечувала проти задоволення позову пояснивши, що розпорядженням виконавчого комітету передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 601 кв.м. АДРЕСА_1, проте за даними Донецького міського управління земельних ресурсів державний акт на право власності на вказану ділянку ОСОБА_4 не отримала, право власності на земельну ділянку фактично не набула, внаслідок чого земельна ділянка не могла бути передана у власність наступному власнику, тому необхідно залучити до участі у справі ОСОБА_4.
Суд, вислухавши думку представника позивача та зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги являються обгрунтованими та підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Згідно договору купівлі-продажу від 27.06.1997 року між ОСОБА_3, діючим від імені' ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено та підписано договір купівлі-продажу будинку, розташованого АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 577 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташовані: житловий будинок загальною площею 60,40 кв.м - А-1, літня кухня- сарай - Е, каналізаційна яма - Ж, уборна -3, сарай - И, сарай - К, зливна яма - О, огорожа №1-3, замощення - НІ. На момент укладення договору купівлі-продажу від 27.06.1997 р. діяла ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 року), згідно якої при переході права власності на будівлю переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, тобто в разі переходу права власності на житловий будинок , передбачався автоматичний перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, а тому в тексті договору не було зазначено що ОСОБА_2 придбала і житловий будинок і земельну ділянку.
Згідно договору купівлі-продажу від 05.11.1999 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1. При укладенні договору не був зафіксований факт передачі права власності на земельну ділянку разом з правом власності на житловий будинок. Позивач протягом використання земельної ділянки не змінював
цільового призначення та був впевнений, що оформлені документи на право власності щодо вказаної эемельаоТ ділянки відповідають вимогам закону.
Той факт, що ОСОБА_1. є власником домоволодіння, яке розташоване АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.04.2005 року.
Таким чином, в судовому засіданні об"єктивно встановлено, що земельна ділянка, яка розташована АДРЕСА_1, площею 577 кв.м. на якій розташовані: житловий будинок загальною площею 60,40 кв.м - А-1, літня кухня- сарай - Е, каналізаційна яма - Ж, уборна - З, сарай - И, сарай -К, зливна яма - О, огорожа №1-3, замощення - І-ІІ. належить ОСОБА_1 на праві власності.
Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Відповідно ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 року) при переході права власності на будівлю і споруду з цими об"єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації
земельних ділянок громадянами, а саме, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка
перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної
ділянки, а як вбачається з обставин справи ОСОБА_4 не є зацікавленою особою та не
користується земельною ділянкою, тому заперечення представника відповідача, суд вважає
безпідставними.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод.
Враховуючи наведене, згідно ст. 377 Цивільного кодексу України, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 577 кв.м. на якій розташовані: житловий будинок загальною площею 60,40 кв.м - А-1, літня кухня- сарай - Е, каналізаційна яма - Ж, уборна - 3, сарай - И, сарай - К, зливна яма - О, огорожа №1-3, замощення - І-ІІ .
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 130,208-209, 215-218 Цивільного-процесуального кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України,-
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 577 кв.м., АДРЕСА_1, на якій розташовані: житловий будинок загальною площею 60,40 кв.м - А-1, літня кухня- сарай - Е, каналізаційна яма - Ж, уборна - 3, сарай - И, сарай - К, зливна яма - О, огорожа № 1 -3, замощення - І-ІІ.
Зобов'язати Виконавчий комітет Донецької міської ради видати ОСОБА_1 державний акт про право власності на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_1, площею 577 кв.м., на підставі даного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.