ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

  ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.09 Справа №2а-11248/09/7/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантієвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   ОСОБА_2         

до   Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК             

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

позивач – ОСОБА_2, представник позивача – ОСОБА_3,

від відповідача –  представник за довіреністю Черниш Г.О.

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0010971702/0 від 04.09.09р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку фізичних осіб у сумі 414497,25грн.

Позивач змінив позовні вимоги надавши письмову заяву (а.с.30) та просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні перевірки дійшов необґрунтованого висновку щодо отримання позивачем доходу у сумі 13,5млн. рублів, в зв’язку з чим прийняв протиправне рішення про нарахування податкового зобов’язання з доходу фізичних осіб. Позивач надав додаткові письмові пояснення (а.с.32)

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.22-23), додаткових письмових поясненнях (а.с.32), в яких він вказує, що висновки перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення є правомірним. Зазначив, що позивачем не задекларований дохід отриманий від фізичної особи у розмірі 2763315грн., що еквівалентно 13500000р., отримання якого підтверджується засвідченою нотаріусом заявою.

У судовому засіданні, в якості свідка була допитана ОСОБА_5 – інспектор податкової служби, головний державний податковий ревізор – інспектор, яка дала свідчення щодо проведення перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

  Державною податковою інспекцією у м. Ялта була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., за наслідком якої складений акт перевірки №2109/17-2/1792926558 від 21.08.09р. (а.с.9-11) (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення – рішення № 0010971702/0 від 04.09.09р., яким позивачу за порушення п.п.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нараховане податкове зобов’язання з податку з фізичних осіб у сумі 414497,25грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки вбачається, що згідно до заяви від 14.03.09р. громадянин України ОСОБА_2 12.02.08р. від громадянки Російської Федерації ОСОБА_7 отримав грошові кошти у сумі 13500000 російських рублів. Заява засвідчена нотаріусом Черкашиною В.В. за №1262 (а.с.10).

ОСОБА_2 надав до ДПІ у м . Ялта декларацію про доходи за 2008р., при цьому вказаний дохід не задекларував.

За таких підстав відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п.п.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого було занижено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 414497,25грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Висновки перевірки про отримання позивачем доходу у вказаній сумі зроблені відповідачем на підставі вказаної заяви, у якій йдеться про отримання позивачем коштів (а.с.20).

Дана заява викладена на паперовому носії. Відповідно до змісту заяви, ОСОБА_2 повідомляє, що отримав 12 лютого 2008р. від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 13500000 російських рублів, що еквівалентно 600000 доларів США, для будівництва кліматопавільону корпус 3, розташованого за адресою: Україна, АР Крим, смт. Форос, вул. Космонавтів 12-14, в районі пляжу Зелений.

Заява складена у м. Москва 14.03.09р., підписана позивачем. При цьому автентичність  підпису позивача та його особу засвідчено підписом Черкашиної Вероніки Володимирівни – виконуючим обов’язки нотаріуса м. Москва Макарової Ольги Олександрівни.

Відповідно до положень п.п. 8.2.1. п.8.2. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим  агентом,  зобов'язаний  включити  суму  таких доходів  до  складу  загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Підпунктом 8.2.2. п.8.2. ст. 8 вказаного Закону встановлено, що особою,  яка  не  є  податковим  агентом,  вважається нерезидент   або  фізична  особа,  яка  не  має  статусу  суб'єкта підприємницької   діяльності,   або  не  є  особою,  яка  здійснює незалежну  професійну  діяльність.

Згідно до положень п. 1.2. ст. 1 України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів,  що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Як свідчать матеріали справи нарахування суми грошових коштів на користь позивача не відбувалося, отримання грошових коштів незаконним шляхом також не підтверджується матеріалами справи. Щодо отримання позивачем вказаної суми у власність суд зазначає наступне.

Поняття права власності встановлене ч. 1 ст. 316 ЦК України, відповідно до якої право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).

Виходячи із змісту вказаної вище заяви, яка підписана позивачем та у якій йдеться про отримання ним коштів вбачається, що ця заява свідчить тільки про отримання грошових коштів позивачем (тобто про факт передачі коштів від однієї фізичної особи до іншої). При цьому, дана заява не містить будь яких приписів, що свідчили б про виникнення у позивача права власності на кошти, та припинення права власності на ці кошти у ОСОБА_7.

З положень ЦК України вбачається, що право власності набувається і припиняється на підставі певних юридичних фактів. За способом набуття права власності можна виділити на такі, коли право власності на річ виникає вперше або незалежно від волі попередніх власників (створення речі або збирання плодів, безхазяйне майно, знахідка, бездоглядні тварини, скарб), а також тоді коли право власності виникає на основі правочинів, здійснених між попередніми власниками і набувачем речі (договір купівлі-продажу, дарування, міни, ренти тощо).

Вказана заява, не містить даних, яки свідчили б про виникнення у позивача права власності на грошові кошти внаслідок дарування, міни та інше. Матеріали справи також не містять таких доказів.

Таким чином, вказані у заяві відомості щодо отримання грошових коштів неможна кваліфікувати, як отримання їх у власність позивачем.

Крім того суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається той факт, що відповідно до заяви кошти були отримані позивачем для будівництва кліматопавільону. Із заяви ОСОБА_7 від 20.06.09р. (а.с.25) адресованої на ім’я начальника ДПІ в м. Ялта вбачається, що вона просить перевірити факт надходження вказаної суми на рахунки ТОВ «ТЗФ «Агросервіс» та їх цільовий перерозподіл.

Вказаний факт свідчить про те, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_7 не мала намір надати вказані кошти у власність позивача, оскільки з її заяви на ім’я начальника ДПІ в м. Ялта вбачається, що ці кошти мали надійти на рахунки юридичної особи.

Також слід вказати, що є недоведеним сам факт отримання грошових коштів позивачем, оскільки позивач надав докази звернення до генерального прокурора Російської Федерації про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які під загрозою фізичної розправи примусили його написати вказану заяву, грошові кошти він від ОСОБА_7 не отримував (а.с.15-18). Також позивач повідомляє про наявність порушеної слідчим управлінням ГУМВС України в АР Крим кримінальної справи за фактом організації та підготовки вбивства позивача за яким він визнаний потерпілим.

У судовому засіданні у якості свідка допитана ОСОБА_5 – інспектор податкової служби, головний державний податковий ревізор – інспектор, яка дала свідчення щодо проведення перевірки. При цьому пояснила, що під час перевірки враховувала, що кошти у сумі 13500000 російських рублів були отримані позивачем у власність.

Свідок пояснив, що запити в Російську Федерацію щодо наявності цивільно – правових відносин позивача з ОСОБА_7 зроблено не було, до податкових та митних органів щодо ввозу грошових коштів відповідач також не звертався, зустрічних перевірок не проводив.

Крім того, на запитання суду представник відповідача пояснив, що з наданої ОСОБА_7 заяви не вбачається набуття ОСОБА_2 права власності на вказані грошові кошти.

Таким чином суд вважає, що висновки зроблені відповідачем під час перевірки, які ґрунтуються на заяві про отримання грошових коштів, є необґрунтованими, в зв’язку з чим прийняте на їх підставі податкове повідомлення – рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Постанова у повному обсязі складена 07.12.2009р.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0010971702/0 від 04.09.09р. про нарахування ОСОБА_2 податкового зобов’язання з податку фізичних осіб у сумі 414497,25грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя                                Маргарітов М.В.