АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1664/18 Справа № 200/21325/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря - Лященко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 серпня 2012 року на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя сталася ДТП за участю автомобіля «Тойота Рав4», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота Корола», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Винним у вчиненні ДТП, відповідно до ухвали Солонянського раойнного суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року, було визнано відповідача ОСОБА_2

Рішенням Солонянського раойнного суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково та з ПрАТ СК «Уніка» стягнуто 30 101,49 грн., відшкодування в рахунок заподіяної шкоди у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3552,10 грн. моральну шкоду у розмірі 2550,00 грн., з ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

ПрАТ СК «Уніка» виконало рішення суду та виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно звіту експертного дослідження №3012/16/16 від 16.12.2016 року розмір матеріального збитку, завданого автомобілю позивача складає 317 790,64 грн. Вартість експертного дослідження становить 2500,00 грн.

У зв'язку з зазначеними обставинами, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, що не увійшла в страхове відшкодування, в розмірі 270 290,64 грн., судові витрати по справі.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2,, на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 270 290 грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 2215 грн. 70 коп., а всього 272 506 грн. 34 коп.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2017 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Не погодившись з заочним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права,а саме: відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи,відповідачу не надходило судової повістки про дату та час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, заява про перегляд заочного рішення розглянута з порушенням строку для її розгляду, відповідач не погоджується з експертним висновком від 16 грудня 2016 року, просить застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив,що розрахунок наданий відповідачем є помилковим, вважає, що позовну давність треба обраховувати не з моменту дорожньо-транспортної пригоди,а з набрання законної сили ухвали суду,якою встановлено вину ОСОБА_2, відповідач не був позбавлений звернутися до суду з заявою про застосування строку позовної давності,оскільки міг звернутися з такою заявою коли звертався з заявою про перегляд заочного рішення.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2012 року на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя сталася ДТП за участю автомобіля «Тойота Рав4», д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота Корола», д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3

Винним у вчиненні ДТП, відповідно до ухвали Солонянського раойнного суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року визнано відповідача ОСОБА_2

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково та з ПрАТ СК «Уніка» стягнуто 30 101,49 грн., відшкодування в рахунок заподіяної шкоди у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3552,10 грн. моральну шкоду у розмірі 2550,00 грн., з ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

ПрАТ СК «Уніка» виконало рішення суду та 26 жовтня 2016 року виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується випискою-рахунком з ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно звіту експертного дослідження №3012/16/16 від 16.12.2016 року розмір матеріального збитку, завданого автомобілю Тойота Корола, д/н НОМЕР_4, який належить позивачу складає 317 790,64 грн.

Позивачем було сплачено вартість експертного дослідження у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату наданих експертних послуг від 16.12.2016 року.

Задовольняючи позов,суд першої інстанції виходив з того,що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування) склала: 317 790,64 грн. - 50 000 грн. = 267 790,64 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 2500,00 грн. Отже, загальна сума, яку слід стягнути з відповідача складає 270 290,64 грн.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції,виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Разом з тим, вирішуючи питання про права позивача, у порушення вимог частини четвертої статті 10, статті 179 ЦПК України 2004 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 не є власником автомобіля, при зверненні до суду з позовом він зазначав,що тільки керував автомобілем НОМЕР_5, згідно рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року, яке набрало законної сили, судом встановлено,що власником автомобіля є ОСОБА_4, тому не порушено майнові права позивача саме як власника пошкодженого транспортного засобу.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене, не встановив суб'єктний склад осіб, яких стосується спір, не визначив характер спірних правовідносин учасників справи, неправильно застосував норми матеріального права у зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2017 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 травня 2018 року.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко