ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 р. Справа № 2а-19318/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання – Шергіній Ю.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сотніка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Оксенюк Світлани Вікторівни про визнання дій неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Оксенюк Світлани Вікторівни про визнання дій неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови ДАІ по справі про адміністративне правопорушення, виданої 23 квітня 2009 року про стягнення штрафу в сумі 300 грн. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 жовтня 2009 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 30 жовтня 2009 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення, виданої 23 квітня 2009 року інспектором Шепетівського взводу ДАІ Безносюк В.А., про стягнення з ОСОБА_5 штрафу в розмірі 300 гривень. Вважає, що встановлений строк пред’явлення документу до виконання пропущений та постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною і такою, що порушує його законні інтереси.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в письмових запереченнях та в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечив у зв’язку з необґрунтованістю, а дії головного державного виконавця Оксенюк С.В. відповідають вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Просив відмовити в позові.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статей 3, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Інспектор Шепетівського взводу ДАІ Безносюк В.А. 23 квітня 2009 року виніс постанову серія ВХ №079080 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 300 гривень.
Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення відповідної постанови.
Як вбачається із супровідного листа Відділ ДАІ УМВС з обслуговування міста Луцька 7 липня 2009 року направив у ДВС м. Луцька матеріали про адміністративне порушення ПДР України, передбачене статтею 122 частиною 1 КУпАП України на гр. ОСОБА_1 (вих. №22747).
Статтями 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Оксенюк С.В. 30 жовтня 2009 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови ВДАІ серія ВХ №079080 від 23 квітня 2009 року.
Твердження позивача, що матеріали про адміністративне порушення ПДР України отримані ДВС 28 жовтня 2009 року (відбиток штампу вхідної кореспонденції) не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Згідно наданих Відділом ДАІ УМВС з обслуговування міста Луцька на запит суду від 26 листопада 2009 року документів, а саме витягу з розносної книги вбачається, що 9 липня 2009 року за № 22747 були складені матеріали на ОСОБА_1 і направлені в державну виконавчу службу на виконання. ДВС м. Луцька матеріали про адміністративне порушення ПДР України, передбачене статтею 122 частиною 1 КУпАП України на гр. ОСОБА_1 отримані 10 липня 2009 року, про що свідчить підпис посадової особи ДВС.
Судом не береться до уваги твердження позивача про закінчення строку пред’явлення постанови №079080 по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2009 року до виконання, оскільки остання отримана ДВС 10 липня 2009 року (підпис посадової особи ДВС в розносній книзі ВДАІ УМВС з обслуговування міста Луцька). Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження від 30 жовтня 2009 року також винесена з дотриманням вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова №079080 по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2009 року головному державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Оксенюк С.В. поступила до виконання 28 жовтня 2009 року.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач належним чином не довів протиправність дій головного державного виконавця Оксенюк С.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та не надав суду доказів, які б підтверджували скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 жовтня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 300 гривень.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки дії державного виконавця другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Оксенюк С.В. щодо відкриття виконання провадження по примусовому виконанню постанови ВДАІ по справі про адміністративне правопорушення відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підстав для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законноїсили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 4 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк