КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.05.07 р. № 46/551-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Вовк Д.В. – дов. б/н від 24.01.2007р.;
від відповідача - Василишин С.А. – дов. №47 від 25.04.2007р.;
від третьої особи - Мельник М.І. – дов. №14/3461 від 03.11.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.01.2007
у справі № 46/551-А (Шабунін С.В.)
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
до Акціонерного банку "Діамант"
третя особа відповідача Відкритое акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат"
про стягнення 462997,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 326 815,55 грн., яка виникла в результаті непогашення податкових векселів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, третьою особою (векселедавцем) при імпорті товарів на митну територію при оформленні митних декларацій за власним бажанням було надано органам митного контролю податкові векселі за податковими зобов'язаннями підприємства на загальну суму 626 579,73 грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Вказані векселі авальовані АБ “Діамант”. Станом на день розгляду спору термін погашення податкових векселів минув, а податкові зобов'язання ВАТ “Запорізький абразивний комбінат” шляхом перерахування грошових коштів до бюджету не погашено. У разі непогашення податкового векселю платником у строк, встановлений п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий вексель зобов'язані оплатити комерційні банки. З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача спірну суму.
Відповідач заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до п.1.16 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником, на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. На думку відповідача, платник податку виконав зобов'язання в повному об'ємі шляхом зарахування підтвердженої позивачем суми бюджетного відшкодування, що підлягала поверненню Відкритому акціонерному товариству “Запорізький абразивний комбінат” з державного бюджету.
Зважаючи на відсутність у Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” податкової заборгованості, що виникла у результаті непогашення податкових векселів, у позивача відсутні підстави звертатись до відповідача з відповідною вимогою.
Третя особа заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні, зазначаючи про те, що в діючому законодавстві відсутнє визначення поняття “підтверджене бюджетне відшкодування”, а тому податковий орган невірно трактував закон. Окрім того, податковий вексель був сплачений підприємством.
Постановою Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А в задоволенні позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною Постановою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із заявою про апеляційне оскарження №678/10/10-017 від 24.01.2007р. та апеляційною скаргою №1404/10/10-013 від 10.02.2007р., в якій просить скасувати Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає про те, що третьою особою в серпні 2006р. були видані податкові векселі 1 категорії на суму 626 579,73 грн., які підлягають погашенню шляхом перерахуванню грошових коштів до Державного бюджету України, оскільки у підприємства на дату поставки векселів відсутня сума бюджетного відшкодування, підтверджена податковим органом. 31.08.2006р. третьою особою було погашено 1 податковий вексель з терміном погашення 30.08.2006р. у розмірі 163 582,23 грн. шляхом перерахування грошових коштів до державного бюджету України.
Згідно з п.11.5 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”, з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Окрім того, частиною 3 пункту 11.5 статті 11 вказаного Закону передбачено, що комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
Станом на 19.09.2006р. загальна сума податку на додану вартість непогашених податкових векселів шляхом перерахування грошових коштів до бюджету, виданих у серпні 2006р. з терміном погашення в вересні 2006р., складає 462 997,50 грн., з них: №693130109204 від 03.08.2006р. на суму 47 050,57 грн. з терміном сплати - 01.09.2006р., №693130109205 від 03.08.2006р. на суму 9 812,92 грн. з терміном сплати - 01.09.2006р., №693130109206 від 04.08.2006р. на суму 11 157,86 грн. з терміном сплати - 02.09.2006р., №693130109208 від 07.08.2006р. на суму 164 203,58 грн. з терміном сплати - 05.09.2006р., №693130109203 від 07.08.2006р. на суму 52 812,90 грн. з терміном сплати - 05.09.2006р., №693130109182 від 08.08.2006р. на суму 5 238,50 грн. з терміном сплати - 06.09.2006р., №693130109209 від 14.08.2006р. на суму 32805,53 грн. з терміном сплати - 12.09.2006р., №693130109211 від 17.08.2006р. на суму 3 733,69 грн. з терміном сплати - 15.09.2006р., №693130109212 від 21.08.2006р. на суму 134 653,20 грн. з терміном сплати - 19.09.2006р., №693130109213 від 22.08.2006р. на суму 1 528,75 грн. з терміном сплати - 20.09.2006р.
Не дивлячись на те, що позивач надіслав третій особі лист-роз’яснення №6775/10/08-02-013 від 31.08.2006р. щодо погашення виданих податкових векселів, а на адресу відповідача – листи, в яких повідомлялось про непогашення Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” податкових векселів, векселі погашені не були.
На думку позивача, при розгляді справи судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, а саме п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, абз.8 п.5, п.12. абз.6 п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997р., ст. ст. 9, 10, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим Постанова Господарського суду міста Києва по справі №46/551-А має бути скасована, а позовні вимоги - задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2007р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
23.04.2007р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли заперечення на апеляційну скаргу №14/1417 від 17.04.2007р., в яких зазначено наступне. Згідно з п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, у разі якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2005р. №25595/7/16-1517, підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується в картці особового рахунку платника.
03.08.2006р. третя особа подала податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006р., в якій було заявлено до відшкодування 2 697 тис. грн., тобто, починаючи з 03.08.2006р. у третьої особи з'явилася підтверджена податковим органом та не відшкодована бюджетом заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 697 тис. грн. Саме факт подання декларації з податку на додану вартість підтверджує право третьої особи на залік векселя за невідшкодовану заборгованість, а не погашення їх грошовими коштами третьої особи. Зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів внесеними листом Державної податкової адміністрації України від 29.08.2006р. №16071/7/16-1517 та діють з дати їх прийняття, тобто з 29.08.2006р. Право платника податку включати суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період виникло до моменту прийняття вказаних змін, тому Запорізький абразивний комбінат має право не погашати векселя грошовими коштами.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було призначено до розгляду у судовому засіданні 25.04.2007р.
25.04.2007р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника позивача, на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи було відкладено на 23.05.2007р.
У судовому засіданні 23.05.2007р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено перерву до 30.05.2007р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А, прийнявши нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги позивача, просив суд відмовити її задоволенні та залишити без змін Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А як таку, що прийнята з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити без змін Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А як таку, що прийнята з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” видало податкові векселі 1 категорії на загальну суму 626 579,73 грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Вказані векселі були авальовані Акціонерним банком “Діамант” - відповідачем по справі..
Згідно з преамбулою Закону України “Про податок на додану вартість”, цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п.1.16 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Згідно з п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;
податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;
платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;
якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді;
Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів;
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, розробленим відповідно до пункту 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон), який затверджений Постановою Кабінету міністрів України №1104 від 01.10.1997р., встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (далі - видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання (далі за текстом – Порядок).
Відповідно до п.2 Розділу 1 вказаного Порядку, податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України.
Аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.
Згідно з п.5 Розділу 1 Порядку, протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція) за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість (п.6 Розділу ІІ Порядку).
Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів, включаючи дату його видачі. У разі імпорту на митну територію України товарів для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів, може видаватися податковий вексель на суму податку на додану вартість з більш довгим строком погашення. Перелік таких товарів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.8 Розділу ІІ Порядку).
Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість (п.9 Розділу ІІ Порядку).
Податкові векселі в обов'язковому порядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю (п.12 Розділу ІІ Порядку).
Якщо термін погашення податкового векселя настає до закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому проведене таке перерахування.
Якщо термін погашення податкового векселя настає після закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.
Якщо платнику податку на дату подання податкового векселя органові митного контролю органом державної податкової служби підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша від суми зобов'язання за векселем, платник податку має право включити суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді.
Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.
Комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк (п.19 Розділу ІІ Порядку).
Згідно з п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, у разі якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Платник податку також може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкові декларації з податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 697 403,00 грн.
Вищезазначені податкові декларації та заява були прийняті податковим органом, що підтверджується відбитком штампу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі із зазначенням вхідного реєстраційного номеру та дати прийняття (копії названих документів наявні в матеріалах справи).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вищевказані векселі були заявлені до погашення за рахунок бюджетного відшкодування і згідно з п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, при включенні суми податкових зобов’язань по векселям до складу податкових зобов’язань в декларації з податку на додану вартість, податкові векселі вважаються погашеними та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Позивач направив на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” лист №6775/10/08-02-013 від 31.08.2006р., в якому він зазначив про те, що включити суму зобов’язань по податковим векселям до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, відповідно до п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, можливо за умови наявності підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю. Згідно змін до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, внесених листом №16071/7/16-1517 від 29.08.2006р. та доведених листом Державної податкової адміністрації України №25595/7/16-1517 від 22.12.2005р., підтвердженою податковим органом сумою бюджетного відшкодування слід вважати суму податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на зміни, внесені до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів є необґрунтованим, оскільки вказані зміни були внесені вже після того, як сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування, вважалась підтвердженою і третя особа мала право включити до складу своїх податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася поставка податкових векселів органу митного контролю.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів в редакції, чинній на момент авалювання Акціонерним банком “Діамант” податкових векселів, підтверджена органом державної податкової служби сума бюджетного відшкодування – сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується у картці особового рахунку платника.
Отже, на дату поставки податкових векселів органу митного контролю платником податку було узгоджено суму бюджетного відшкодування шляхом подання відповідної податкової декларації.
Окрім того, в п.2 ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки.
В серпні 2006р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платникам податків у м. Запоріжжі було проведено виїзну позапланову перевірку Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок за липень 2006р.
За результатами перевірки було складено Акт від 05.09.2006р. №109/08-02/00222226, згідно з яким порушень вимог діючого законодавства встановлено не було та підтверджено суму податку на додану вартість, заявлену Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” до бюджетного відшкодування за липень 2006р., у розмірі 2 697 403,00 грн.
Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Позивач в позовній заяві зазначає, що податкові векселі №693130109204 від 03.08.2006р., №693130109205 від 03.08.2006р., №693130109206 від 04.082006р., №693130109208 від 07.08.2006р., №693130109203 від 07.08.2006р., №693130109182 від 08.08.2006р., №693130109209 від 14.08.2006р., №693130109211 від 17.08.2006р., №693130109212 від 21.08.2006р., №693130109213 від 22.08.2006р. на загальну суму 462 997,50 грн. вважаються непогашеними.
Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Належних та допустимих доказів на підтвердження існування у третьої особи податкової заборгованості позивач суду не надав. До того ж, право на зарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення векселів підтверджено самим податковим органом.
Інших пояснень та доводів, окрім тих, що викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі, позивачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” дотримано всі визначені законодавством умови, необхідні для проведення заліку суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів, тому підстави для незарахування податковим органом в рахунок оплати податкових векселів сум бюджетного відшкодування за попередні звітні податкові періоди відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи.
В ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволенню не підлягає.
Оскільки, позивач (апелянт) звільнений від сплати державного мита, отже судових витрат при поданні апеляційної скарги не поніс, то відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати за розгляд апеляційної скарги не стягуються.
Керуючись п. 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 71, 94, 195, 198, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платникам податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, а Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі №46/551-А – без змін.
2. Справу №46/551-А повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку
Головуючий суддя Лосєв А.М.
Судді
Зубець Л.П.
Мартюк А.І.