ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
№ 2а-7947/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А., секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Вищої Кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України
про визнання протиправними рішень
за участю представників сторін:
від позивача, не прибув,
від відповідача1, Рафальська І.В.,
від відповідача2, Рафальська І.В.,
ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі –Відповідач 1) та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (далі –Відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень Відповідача 1 від 10.07.2008 року, Відповідача 2 від 22.05.2009 р. №V/12-189 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в матеріалах дисциплінарного провадження та в оскаржуваних рішеннях відсутні будь-які конкретні докази, які б свідчили, що в цивільній справі, у якій щодо Позивача судом було прийнято окрему ухвалу, він виконував професійні обов'язки адвоката. Як зазначено у позовній заяві, Позивач, подаючи заяву про відвід суддів, діяв як представник сторони за довіреністю, а не як адвокат. На думку Позивача, оскільки він діяв як фізична особа –представник сторони у справі і не виконував професійні обов'язки адвоката, Відповідач 1 не мав повноважень розглядати питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
У попередньому судовому засіданні 20.10.2009 року Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що всі аргументи викладені в позовній заяві. У судове засідання 12.11.2009 року він не з’явився, подав заяву від 10.11.2009 року про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідачів проти позову заперечила, зауваживши, що рішення були прийняті на підставі Закону України "Про адвокатуру", "Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури", в межах повноважень та обґрунтовано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, судом встановлено.
До Відповідача 1 24.06.2008 р. надійшла окрема ухвала від 04.06.2008 р. колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва (далі –окрема ухвала) у справі №22-3887/2008. В окремій ухвалі, зокрема зазначено, що ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 04.06.2008 р. розглянуто справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвали Печерського районного суду міста Києва в справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання рішень головного державного виконавця Державної виконавчої служби Печерського району міста Києва неправомірними. В розгляді справи в суді апеляційної інстанції брав участь представник заявника ОСОБА_3 –ОСОБА_1, який є адвокатом і має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, видане 25.03.2006 р. на підставі рішення №8-4-6 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У судовому засіданні в справі №22-3887/2008 представником заявника, адвокатом ОСОБА_1, був заявлений відвід колегії суддів з підстав наявності сумніву в об’єктивності та неупередженості у зв’язку з поновленням строку на апеляційне оскарження та прийняття до провадження скарги, яка не відповідає вимогам статті 295 Цивільного процесуального кодексу України (не зазначений строк подачі заяви про апеляційне оскарження). При цьому в заяві про відвід Позивач зазначив, що такими діями судді апеляційного суду вчинили суспільно небезпечне винне діяння, передбачене Кримінальним Кодексом України –злочин. Як зазначено в окремій ухвалі, судова колегія вважає, що Позивач умисно формував негативне ставлення до суду, ним не дотримано, встановленого частиною 3 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, обов’язку добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.
На підставі пункту 33 "Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури" головою дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури постановою від 01.07.2009 року порушено дисциплінарне провадження на підставі окремої ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва відносно адвоката ОСОБА_1.
Позивач надав пояснення від 10.07.2008 року Відповідачу 1 щодо окремої ухвали, зазначивши, що апеляційний суд не мав права постановляти окрему ухвалу, оскільки до її постановлення вчинив процесуальні дії, якими закінчив судовий розгляд справи. Також у поясненнях Позивач обґрунтовував недодержання апеляційним судом процесуального права щодо поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження.
Рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.07.2008 р. відповідно до статей 13, 16 Закону України "Про адвокатуру", пункту 36 "Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури" за допущений Позивачем дисциплінарний проступок застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Рішенням Відповідача 1 від 10.07.2008 року вказане рішення було затверджене. Про засідання дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 10.07.2008 р. Позивач повідомлявся телеграмою від 07.07.2008 р.
Не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.07.2008 р., Позивач оскаржив його до Відповідача 2. Рішенням Відповідача 2 від 22.05.2009 р. №V/12-189 скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення від 10.07.2008 р. –без змін.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Основні засади здійснення адвокатської діяльності, відповідальність адвокатів, повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури встановлені Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року №2887-XII (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Закон).
Відповідно до Закону для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат –атестаційної та дисциплінарної (частина перша статті 13). Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій (частина перша статті 14).
Статтею 16 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.
Згідно з частиною восьмою статті 13 порядок організації і діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.
Пунктом 36 "Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури", затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року №155/93 (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Положення) встановлено, що за порушення вимог Закону України "Про адвокатуру", інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до Положення одним з повноважень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є розгляд скарги на припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (пункт 10). У результаті розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може ухвалити таке рішення: залишити рішення палати або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без зміни, а скаргу без задоволення; змінити рішення; скасувати рішення і надіслати справу в ту саму кваліфікаційно-дисциплінарну комісію для нового розгляду або закрити справу або прийняти справу до свого провадження, розглянути її по суті та постановити нове рішення. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є остаточним (пункт 20).
Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку (пункт 34).
Як вже зазначалось, окрема ухвала надійшла до Відповідача 1 24.06.2009 року, а стягнення до Позивача було застосоване рішенням від 10.07.2009 року, в строк встановлений чинним законодавстовм.
Підставами для застосування дисциплінарного стягнення, згідно з рішенням Відповідача 1, слугували груба неповага до суду, звинувачення без законних підстав у скоєнні кримінального злочину.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у справі №22-3887/2008 було внесено заяву про відвід суддів, в якій було зазначено, що суддя доповідач "прийняв до розгляду апеляційну скаргу при відсутності законних підстав до її прийняття, що є постановленням завідомо неправосудного судового рішення, тобто є вчиненням суспільно небезпечного винного діяння, передбаченого КК України –є злочином". При цьому заява була підписана Позивачем як адвокатом.
Відповідно до статті 15 Закону при видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України, відповідно до якої у своїй професійній діяльності клянеться суворо додержуватися законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.
Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією може бути прийняте у випадках: засудження адвоката за вчинення злочину –після набрання вироком законної сили; обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; втрати громадянства України; грубого порушення вимог Закону України "Про адвокатуру" та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України (пункт 40 Положення).
Згідно зі статтею 5 Закону до видів адвокатської діяльності належать: надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, усних та письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть; здійснення представництва у суду, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.
Обов'язки адвоката визначені у статті 7 Закону, за якою при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного.
Відповідно до статті 53 "Правил адвокатської етики", схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, протокол від 1–2 жовтня 1999 р. №6/VI (далі –Правила) представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та про статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно (частина 1). Адвокат не повинен пред'являти позовних вимог, клопотань та інших процесуальних документів, що свідомо для нього не грунтуються на чинному законодавстві, окрім випадків, коли нормативний акт, що регулює спірні відносини, сам видається незаконним або неконституційним і підлягає оскарженню у передбаченому законом порядку (частина 2).
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведені положення правових актів, статтю 62 Конституції України, за якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а також те, що дисциплінарне стягнення було застосоване у строки, передбачені Положенням та те, що окрема ухвала на час розгляду даної справи не скасована і не оскаржена до суду, оцінивши фактичні обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідачів щодо наявності дисциплінарного проступку в діях Позивача, які виявились у порушенні Закону, Положення, Правил, а також про правомірність прийняття ними оскаржуваних рішень. Відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, рішення були прийняті обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд не бере до уваги доводів Позивача про те, що він приймав участь у апеляційному розгляді цивільної справи не як адвокат, а як представник сторони, оскільки заяву про відвід суду він підписав як адвокат ОСОБА_1, відтак повинен був неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики та законодавства України. Окрім цього наявність у Позивача посвідчення адвоката зобов’язувало його діяти у судовому процесі з дотриманням вимог Закону, Положення, Правил.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог Позивача, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Донець В.А.
Постанова виготовлена в повному обсязі 17.11.2009 р.