ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.11.09р. Справа № 33/369-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ямпіль, Вінницька область
Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 9 908 грн. 29 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Геращенко О.О., довіреність б/н від 10.09.2008 року
Від відповідача 1: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Від відповідача 2: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 655 грн. 20 коп. - основного боргу за договором поставки № К-2043 від 01.01.2008 року, 193 грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 845 грн. 24 коп. - пені, 114 грн. 36 коп. - 3%річних та про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ" 100 грн. боргу за договором поруки № 01/12-08 від 01.12.2008 року і витрат по справі.
В судове засідання 30.11.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачі -1, 2 не забезпечили явку повноважних представників в судові засідання 13.10.2009 р., 30.11.2009 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 р., 13.10.2009 р., суду не надані.
Про слухання справи відповідача -1 було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (24500, АДРЕСА_1).
Про слухання справи відповідача-2 було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 15896170 (а.с. 32).
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.
У судовому засіданні 30.11.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
01.01.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем –1 (покупець) був укладений договір поставки № К-2043 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов’язання поставити товар покупцю, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця.
Відповідно до пункту 2.4. Договору товар повинен бути поставлений на склад покупця у строк зазначений у замовленні покупця або протягом 2 робочих днів з моменту погодження замовлення покупця.
Відповідно до пункту 2.5. Договору поставка товару зі складу постачальника в пункт призначення здійснюється постачальником за його рахунок на умовах DDP Інкотермс 2000 р.
Згідно з пунктом 2.9. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Згідно з пунктом 7.2. Договору покупцю надається відстрочка оплати переданого йому за цим Договором товару строком на 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п. 2.9. даного Договору.
Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу –1 товар на загальну суму 8 755 грн. 20 коп., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, які знаходять в матеріалах справи (а.с. 20-27).
Відповідач –1 свої договірні зобов’язання в частині оплати за товар не виконав.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, заборгованість відповідача-1 на момент розгляду справи складає 8 755 грн. 20 коп.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили , що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, встановленого пунктом 7.2. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, пеня складає 845 грн. 24 коп. та підлягає до стягнення з відповідача –1.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 193 грн. 49 коп. та 3 % річні - 114 грн. 36 коп. підлягають задоволенню.
01.12.2008 року між позивачем (кредитор) та відповідачем –2 (поручитель) був укладений договір поруки № 01/12-08 (далі –Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору поручитель зобов’язується солідарно з приватним підприємцем ОСОБА_1 (боржник) відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов’язань з оплати товарів, поставлених боржнику відповідно до договору поставки № К-2043 від 01.01.2008 року (далі –основний договір), укладеного між кредитором і боржником.
Відповідно до пункту 1.2. Договору поручитель відповідає перед кредитором у наступному обсязі: за зобов’язаннями з оплати вартості товарів, поставлених боржнику відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору у випадку прострочки боржником виконання грошового зобов’язання, визначеного відповідно до п. 1.2. цього договору, понад один банківський день, поручитель зобов’язується за вимогою кредитора протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги сплатити за грошовими зобов’язаннями боржника, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену п. 1.2. цього договору.
10.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача –2 з вимогою про сплату частини боргу в розмірі 100 грн. 00 коп., яка отримана відповідачем –2, але залишена без відповіді (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно з частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача –1, 8 655 грн. 20 коп. - основного боргу за договором поставки № К-2043 від 01.01.2008 року, 193 грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 845 грн. 24 коп. - пені, 114 грн. 36 коп. - 3% річних та про стягнення відповідача-2 100 грн. боргу за договором поруки № 01/12-08 від 01.12.2008 року повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Відповідачі –1, 2 не скористались наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростували.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача –1 в розмірі 98 грн. 08 коп. –державного мита, 233 грн. 64 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на відповідача –2 в розмірі 3 грн. 92 коп. –державного мита, 2 грн. 36 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (24500, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, код ЄДРПОУ 33114291) 8 655 (вісім тисяч шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 20 коп. - основного боргу, 193 (сто дев'яносто три) грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 845 (вісімсот сорок п’ять) грн. 24 коп. - пені, 114 (сто чотирнадцять) грн. 36 коп. - 3% річних, 98 (дев’яносто вісім) грн. 08 коп. –державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ" (49000, м. Дніпропетровськ , пл. Жовтнева, 12, код ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, код ЄДРПОУ 33114291) 100 (сто ) грн. 00 коп. –основного боргу, 3 (три) грн. 92 коп. –державного мита та 2 (дві) грн. 36 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 07.12.2009 року