ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №2015/2-520/11

Провадження №2/622/2/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря - Попової В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 (другий позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тому вказана особа як позивач виключена з числа учасників справи) до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Золочівська селищна рада Харківської області, про захист порушеного права та усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій після уточнення позовних вимог 06.09.2011 року (т.1, а.с.85-87) просив суд:

- поновити порушене право позивача на користування земельною ділянкою;

- зобов'язати відповідача за власний рахунок демонтувати гараж літ. «Е», душ літ. «З» та сарай літ. «Б», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову було зазначено, що по-перше, вказані прибудови знаходяться на земельній ділянці, яка повинна знаходитися у користуванні позивача (щодо душа літ. «З» та сарая літ. «Б»), хоча фактично зайнята відповідачем, а, по-друге, будівництво вказаних будівель, зокрема гаража літ. «Е», порушує встановлені протипожежні та санітарні норми та йде у розріз з принципом добросусідства між користувачами спільних земельних ділянок.

Ухвалою судді від 20.10.2009 року провадження по справі було відкрито (т.1, а.с.14). Справа під час розгляду неодноразово зупинялася як через оскарження судових рішень, розгляду інших спорів між сторонами, що прямо впливало на предмет позову та через смерть другого позивач по справі. Останньою ухвалою суду від 11.07.2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви про зупинення провадження по справі до розгляду кримінального провадження щодо підробки на ім`я відповідача державного акту на землю (т.2, а.с.129-130). Крім цього ухвалою суду від 26.07.2017 року витребувано із Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП у Харківській області інформацію щодо кримінального провадження №12016220310000291, внесеного до ЄРДР 25.04.2016 року (т.2, а.с.143-144), яка була отримана Золочівським ВП Дергачівського ВП ГУНП у Харківській області 28.07.2017 (т.2, а.с.145), однак на даний час не виконана. Від третьої особи по справі надійшла заява від 01.08.2017 року, в якій вказана третя особа просить слухати справу без їх участі (т.2, а.с.150).

Ухвалою судді від 12.02.2018 року справа була прийнята суддею до свого провадження, її розгляд визначено у порядку загального позовного провадження та визначено дату судового засідання, витребувано із Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП у Харківській області інформацію щодо кримінального провадження за ЄРДР №12016220310000291 (т.2, а.с.159-160). Ухвала в частині витребування інформації щодо кримінального провадження була виконана позивачем, який перед судовим засіданням 12.03.2018 року надав суду ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.12.2017 року (т.2, а.с.171-172). Ухвалою суду від 14.03.2018 року про витребування доказів та про відкладення розгляду справи розгляд справи було відкладено через неявку відповідача без поважних причин та витребувано в КП «Архітектурно-кадастрове бюро Золочівського району» технічні паспорту на суміжні домоволодіння, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (т.2, а.с.173-174). Вказана ухвала в частині витребування документів була виконана 19.04.2018 року (т.2, а.с.179-185).

Перед судовим засідання 14.03.2018 року (т.2, а.с.170) та повторно (ідентичне першому) перед судовим засіданням 24.04.2018 року (т.2, а.с.188) від позивача по справі надійшло клопотання, в якому він просив зупинити провадження по справі до розгляду по суті кримінального провадження №12016220310000291 від 25 квітня 2016 року, внесенні до ЄРДР за ч.1 ст.368 КК України, обґрунтовуючи подання вказаного клопотання тим фактом, що розгляд по суті вказаного кримінального провадження надасть по даній справі додаткові докази, які прямо вплинуть на предмет спору.

Від відповідача по справі надійшла заява, подана безпосередньо перед судовим засіданням 24.04.2018 року, в якій він повідомив, що хворіє та бажає, аби справа слухалася за його участю його представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, який у судове засідання прибути не зміг (т.2,а.с.187).

Під час перерви у судовому засіданні 24.04.2018 року позивач по справі надав суду заяви, в яких просив залишити без розгляду свої заяви про зупинення провадження по справі від 14.03.2018 року та від 24.04.2018 року (т.2, а.с.194-195).

У судовому засіданні позивач заявлене ним клопотання про залишення без розгляду його клопотань про зупинення провадження у справі підтримав, щодо позовних вимог пояснив, що наявні в матеріалах справи докази, вказують на те, що відповідач порушив право позивача на належну йому у користуванні земельну ділянку, самовільно захопивши її частину, де побудував відповідні прибудови, а будівництво гаража відповідачем взагалі не відповідало вимогам нормативних документів, у зв`язку з чим були порушені як дозвільні норми щодо можливості взагалі його будівництва, так і обов`язкові норми щодо протипожежного та санітарного стану такої будівлі. Вважав, що права позивача порушуються саме як користувача земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою відповідача.

Відповідач у судове засідання не прибув. Щодо причин його неявки, суд зазначає наступне. Судом встановлюється факт повторного не прибуття у судове засідання відповідача та його представника без поважних причин, при цьому відповідач ОСОБА_3 був повідомлений належним чином про судове засідання 14.03.2018 року та 24.04.2018 року (а.с.217, 234). Надаючи оцінку відсутності відповідача у судовому засіданні 24.04.2018 року суд виходить з того, що суду не були надані відповідні докази про хворобу відповідача, при цьому єдиний належний та допустимий доказ на підтвердження вказаного факту (лікарняний листок) видається хворому безпосередньо у день фіксації хвороби медичним закладом (відкривається), однак відповідач копію даного доказу суду не надав, при цьому у суд (до канцелярії суду) прибув, знаходячись у хворобливому стані та клопотання написав та подав, що вказує на відсутність доказів поважності відсутності відповідача у судовому засіданні. Неявка належним повідомленого відповідача без поважних причин у судове засідання є також неявкою у судове засідання без поважних причин і його представника, що встановлюється судом. Таким чином причини неявки відповідача суд вважає не поважними, а тому справа може слухатися без участі вказаної особи на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України.

Третя особа по справі - Золочівська селищна рада Харківської області - в особі свого уповноваженого представника у судове засідання не прибула, надавши заяву від 20.02.2018 року за №02-18/316, в якій просила слухати справу за її відсутністю та постановити рішення на розсуд суду без участі у судових засіданнях представника вказаної третьої особи (т.2, а.с.166). У зв`язку із вказаною позицію третьої особи, справа розглядається без участі її представника.

Враховуючи наявність відзиву відповідача (т.2, а.с.6-7) та відсутність згоди позивача на заочний розгляд справи, справа розглядається у загальному порядку

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до думки, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

При цьому відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Щодо спору по земельній ділянці, то з цього приводу суд зазначає, що вказаний спір вже фактично був вирішений судом на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 22.07.2015 року по справі №622/103/14-ц (т.2, а.с.20-26), яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.12.2015 року (т.2, а.с.27-29). При цьому касаційна скарга позивача по вказаній справі було відхилена ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.03.2016 року (т.2, а.с.39).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ані зазначене позивачем кримінальне провадження, яке до цього часу знаходиться на стадії досудового розслідування, ані будь-які інші документи, зібрані позивачем раніше до часу винесення вищевказаного судового рішення не можуть вплинути на той факт, що приватизована відповідачем земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, розміром 0,1122 га (т.2, а.с.9) належить відповідачу правомірно, атому доводи позивача в цій частині суд відхиляє, оскільки підставою для демонтування і душа літ. «З» та сарай літ. «Б» позивач вказав саме порушення його прав як землекористувача, тобто будівництво вказаних споруд, на земельній ділянці, яку він вважав такою, що повинна знаходитися саме у його користуванні.

Судом встановлено, що наявних порушень прав позивача як користувача (належна позивачу земельна ділянка не приватизована та знаходиться у власності територіальної громади Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, оскільки доказів іншого суду надано не було) стосовно прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, немає, оскільки вказаний факт встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили і до скасування якого, зокрема за нововиявленими обставинами, підстав вважати інакше немає.

Щодо прибудови гаража літ. «Е» на земельній ділянці відповідача, який межує із земельною ділянкою позивача своєю стіною, то тут суд приходить до думки, що відповідач в даному випадку, окрім порушення прав добросусідства, які є обов'язковими для власників та користувачів суміжних земельних ділянок, допустив порушення вимог додатку 3.1 державних будівельних норм 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року за №44 (в редакції від 21.06.2011 року), відповідно до якого мінімальна відстань між господарською будівлею та вікнами сусіднього будинку не може бути меншою за 6 метрів і яких фактично немає відповідно до отриманих судом технічних паспортів на вказані домоволодіння за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (т.2, а.с.180,183). При цьому надана відповідачем декларація про готовність об'єкта, а саме спірного гаража до експлуатації серії ХК №19212097044 інспекції ДАБК у Харківській області від 12.06.2012 року вказаний факт не спростовує, оскільки побудований на принципах визначеності надійності об'єкта самовільного будівництва без перевірки його стану протипожежним та санітарним нормам. Крім цього відсутня мінімальна відстань від будівлі гаража до межі між вказаними домоволодіннями позивача та відповідача у розмірі не менше 1 метра. Відповідач при бувідництві гаража повинен був це знати, однак на власний ризик проігнорував вказані норми, у зв'язку з чим також вказаний гараж не відповідає встановленим для відповідних будівель нормам.

Все вищевказане підтверджує доводи позивача, що порушення його прав як суміжного землекористувача при будівництві відповідачем гаража літ. «Е», і що встановлюється судом, а оскілки відповідач самостійно усувати вказані порушення не бажає, то демонтуванні підлягає увесь гараж. При цьому суд відмовляє у способі демонтування, який просив визначити позивач (знесення на протязі 7 днів за рахунок відповідача), а зазначає, що в разі набуття рішенням суду законної сили та не виконання вимог даного рішення відповідачем, реалізація вимог судового рішення повинна бути відбутися на підставі норм Закону України «Про виконавче провадження» з отриманням позивачем виконавчого листа для примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.

На підставі до ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Згідно з ч.2 цієї статті власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно зі ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 272, ч.3 ст.274, п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 у користуванні належним йому майном (житловим будинком АДРЕСА_2) шляхом демонтажу гаража літ. «Е», 2009 року побудови, який введений в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.06.2012 року, виданої інспекцією ДАБК у Харківській області серії ХК №19212097044, який належить ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які не приймали участь у судовому засіданні та яким повний текст судового рішення не був вручений у день його проголошення мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на протязі тридцяти днів з дня вручення їм повного тексту рішення суду.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.