ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001, м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

      

"23" травня 2007 р.                                                                          Справа  № 5/274

Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий суддя Грязнова В.В., секретар судового засідання Павлюк І.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Гощанського району в інтересах держави, в особі Державного підприємст-

                                 ва дослідного господарства «Тучинське»Рівненської державної сільськогос-

                         подарської дослідної станції УААН с.Тучин Гощанського району

до відповідача     ТзОВ «Агролюкс»м.Рівне

третя особа:             ТзОВ «Байер»м.Київ

про  стягнення       2 333 366 грн. 80 коп. збитків, завданих продажем неякісного товару,

Представники сторін:

від позивача-        Сидоренко М.П., адвокат (довір.б/н від 03.08.2006р.);

                               Кірічевський І.В., представник (довір.№2 від 04.01.2006р.);

від відповідача-     Мудрак Б.П., директор;

                                Скрипнюк В.Р., представник (довір.№154 від 11.10.2006р.);

                                Кондратюк Р.О., адвокат;

від третьої особи-   Скрипнюк В.Р., представник (довір.б/н від 23.10.2006р.);

                                 Кондратюк Р.О., адвокат (довір.б/н від 23.10.2006р.);

від прокурора-      Гринява О.Л.

Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Прокурор в інтересах Позивача-Державного підприємства дослідного господарства «Тучин-ське»Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-ТзОВ «Агролюкс»2 333 366 грн. 80 коп. збитків, зав-даних продажем неякісного препарату-гербіциду в травні-червні 2006р. згідно укладеного договору. Третьою особою на стороні Відповідача без самостійних вимог на предмет спору є ТзОВ «Байєр».

Відповідач-ТзОВ «Агролюкс»проти позову заперечив з підстав зазначених у поясненнях від 01.11. 2006р. та 28.11.2006р., зокрема вказуючи на безпідставність і необгрунтованість висновків організацій, що про-водили дослідження препарату. В обгрунтування заперечень відповідач надав завірені копії доказів: листування, висновки, довідки тощо, які долучено до матеріалів справи. Просив в позові відмовити як безпідставному.

Третя особа-ТзОВ «Байєр»просила в позові відмовити як безпідставному, вважаючи, що висновки про невідповідність препарату зроблено особами, які не мають відповідної акредитації, що робить такі висновки нікчемними.

Приймаючи до уваги пояснення представників сторін, вивчивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов Прокурора підлягає залишенню без розгляду. При цьому суд виходить з нас-тупного.

Відповідно до ч.l ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами проку-рорів та їх заступників, які звернулися до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звернувся до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган - уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.(ч.5 ст.2 ГПК України).

Згідно п.l резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №13-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури щодо офі-ційного тлумачення статті 2 АПК, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

          У пункті 2 вищевказаного рішення Конституційного суду України зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган міс-цевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інте-ресах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Державне підприємство дослідне господарство «Тучинське»є самостійним господарюючим суб'єктом та не є органом дер-жавної влади чи місцевого самоврядування.(арк.справи 52-53).

Згідно ч.l. ст.1 ГПК України, - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установле-ному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистoм своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання праовпорушенням.

Правову позицію, яка ґрунтується на названому рішенні Конституційного суду України, щодо можли-вості прокурора бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган дер-жавної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади наведено в поста-нові Верховного суду України від 22.02.2005р. у справі №33/120-04.

Проте, як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення збитків, які випливають з виконання зобов’язання, що виникло з Договору купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту від 07.04.2006р., укладеного суб’єктами господарювання –тому твердження Прокурора про неможливість апробації результатів наукових досліджень Української академії аграрних наук та впровадження наукових розробок державним підпри-ємством, яким є Позивач –вбачаються суду надуманими, при цьому, наведені ним міркування щодо порушення інтересів держави вбачаються безпідставними, оскільки не стверджені належними доказами.

З огляду на викладене –Прокурор не мав права звертатись з позовом в інтересах Державного підприєм-ства дослідне господарство «Тучинське», спір є цивільно-правовим, не пов’язаним із здійсненням Позивачем повноважень органу влади.

Враховуючи роз’яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/570 від 22.05.2002р. в ч.3 якого зазначено –якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави –такий позов підлягає зали-шенню без розгляду підповідно до п.1 частини першої ст.81 ГПК України.

Керуючись стст. 75, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

          Залишити позов Прокурора без розгляду.

                                                                  

підписано 28.05.07