ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"16" травня 2007 р. Справа № 11/134
Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий суддя Грязнов В.В., секретар судового засідання Павлюк І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Білокриницької сільської Ради с.Біла Криниця Рівненського району
до відповідача: Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності м.Рівне
про скасування рішення №2281 від 24 лютого 2007р.
за участю представників сторін:
від позивача- Похилюк М.Ю., головний бухгалтер (довір.№112 від 27.04.2007р.);
Троцька Л.Д., адвокат (б/н від 17.04.2007р.);
від відповідача- Гридіна Н.В., представник (дов.№01/1327 від 12.09.2005р.);
Красовський В.Б., представник (дов.№01/529 від 04.04.2005р.)
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28 квітня 2007р. по 16 травня 2007р.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз’яснені.
Суть спору: Позивач-Білокриницька сільська рада звернувся з позовом до виконавчої дирекції Рівненсь-кого обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання про-типравним та скасування Рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування №2281 від 24 лютого 2007р.(арк.справи 4-6).
Ухвалою від 16 березня 2007р. позовну заяву було залишено без руху відповідно до вимог ст.108 КАС України і встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.(арк.справи 2). Після усунення Позивачем недоліків позовної заяви господарський суд Рівненської області ухвалою від 26 березня 2007р. відкрив провад-ження по адміністратівній справі.
Ухвалою від 18 квітня 2007р. суд замінив Виконавчу дирекцію, яка не є юридичною особою належним відповідачем –Рівненським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працез-датності (надалі в тексті –Рівненське обласне відділення).(арк.справи 34-35).
Обгрунтовуючи позовні вимоги Позивач зокрема зазначив, що рішенням №2281 від 24.02.2007р., яке стало результатом документальної перевірки стосовно питань правильності нарахування та своєчасної сплати страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до-нараховано до бюджету Фонду: -24,77 грн., сума донарахованих страхових внесків; -6,36 грн., сума безпідставно завищених витрат зп осіб, що отримують допомогу до 3-ох років; -378,67 грн., сума допомоги по тимчасовій неп-рацездатності, виплачена з порушенням чинного законодавства; -917,72 грн., штрафна санкція. Крім того, запе-речення Білокриницької сільської ради від 21.02.07р. №21 визнано такими, що не підлягають задоволенню.(арк. справи 11-12).
Як на підставу своїх вимог Позивач посилається на положення п.7 Постанови Кабінету Міністрів від 26 вересня 2001р. №1266 із внесеними змінами згідно Постанови КМУ №193 від 22.02.2006р. та №745 від 25.05. 2006р. “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим дер-жавним соціальним страхуванням” яким установлено, що до сум фактичних витрат на оплату праці (для робото-давців) чи сум оплати праці (для найманих працівників), що обчислюються відповідно до п.7 не включають суми виплат, що здійснюються згідно із Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбаче-них ст.57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” згідно з Постановою КМУ №745 від 25 травня 2006р.
Позивач вважає, що згідно з пунктом 3-2 Постанови КМУ від 19 вересня 2005р. №934 „Про реалізацію Закону України “Про реструктуризацію заборгованості і виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів “із змі-ами, внесеними Постановою КМУ №508 від 12 квітня 2006р. та №745 від 25.05.2006р. визначено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та про-фесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються.
Позивач звернув увагу, що кошти для даних виплат носять цільовий напрямок, виділяється як субвенція з державного бюджету в розрахунку оплаті праці та нарахування до Пенсійного фонду.
Відповідач-Рівненське обласне відділення проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві від 28.04.2007р., просив у задоволенні позову відмовити, рішення №2281 від 24.02.2007р. просив залишити без змін, посилаючись на документальне встановлення фактів порушення законодавства Позивачем, на необгрунтованість його доводів, мотивуючи, що суму страхових внесків останньому нараховано обгрунтовано і на підставі чинного на момент проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення законодавства.(арк.справи 40-42).
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Білокриницька сільська Рада є страхувальником, який зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установ-лені строки та в повному обсязі страхові внески, надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення та вести облік коштів Фонду згідно вимог пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов’-язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле-ними народженням та похованням" (надалі в тексті - Закон №2240).
Виконавчою дирекцією Рівненського обласного відділення Фонду 13 лютого 2007р. було проведено реві-зію правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання коштів Фонду. В ході ревізії було виявлено неповну сплату страхових внесків в сумі 24 грн. 77 коп. та неправомірні витрати в сумі 378 грн. 03 коп., на які була нарахована штрафна санкція 917 грн 72 коп.
Відповідно до Акту №1549 від 13.02.2007р. перевірки правильності нарахування та своєчасної сплати страхових внесків, витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Біло-криницькій сільській раді Виконавчою дирекцією Рівненського обласного відділення винесено Рішення №2281 від 24.02.2007р., яким донараховано до бюджету Фонду: -24,77 грн., сума донарахованих страхових внесків; -378, 03, сума неправомірних витрат; -917,72 грн., сума нарахованої штрафної санкції (728 грн. 70 коп. –за неповну спла-ту страхових внесків, 189 грн. 02 коп. –за порушення порядку витрачання страхових коштів).(арк.справи 8-10).
Виконавча дирекція визнала такими, що не підлягають задоволенню заперечення Білокриницької сіль-ської ради від 21.02.07р. №21. Крім того, листом від 12.03.2007р. остання заперечила рішення №2281 від 24.02. 2007р., вважаючи його необгрунтованим і просила Виконавчу дирекцію переглянути його.(арк.справи 11-13).
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і давши їм оцінку, госпо-дарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відносини в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням регулюються Основами зако-нодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом №2240, Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (надалі в тексті - Закон №2213) та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами. Так, згідно п.1, 2 части-ни 1 статті 21 Закону №2240 та абз.2, 5 пункту 1 статті 1 Закону №2213 страхові внески нараховуються у відсот-ках від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основ-ної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Крім того, окремим об’єктом справляння страхових внесків є утримання страхових внесків із сум оплати праці найманих працівників, що включає в себе основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральні формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
В свою чергу статтею 2 Закону України "Про оплату праці"від 24.03.1995р/ №108/95-ВР (надалі Закон № 108/95) визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Нормами зазначеної статті встановлено, що додаткова заробітна пла-та - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Так, статтею 57 Закону України "Про освіту" від 23.12.1991р. №1060 встановлені державні гарантії педа-гогічним, науково-педагогічним працівникам іншим категоріям працівників навчальних закладів щодо виплати цим працівникам надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Відповідно до структури заробітної плати, визначеної статтею 2 Закону України "Про оплату праці" та пунктами 2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, зазначені виплати відносяться до фонду оплати праці. Згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889 з таких виплат утримується податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, у періоді, що перевірявся (01.01.2006р.–31.12.2006р.), на суми погашення заборгованості з виплати надбавки за вислугу років працівникам установ освіти повинні були нараховуватися та утримуватися із цих сум страхові внески до Фонду. Статтею 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001р. було встановлено, що надання зазначених виплат реалізується в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2001 рік. Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" передбачався аналогічний порядок реалізації ст.57 Закону України "Про освіту".
Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про реструктуризацію заборгованості із вип-лат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим катего-ріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004р. №1994, який забезпечує виконання положень Закону України "Про освіту" та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" та визначив ці виплати кредиторською заборгованістю Держбюджету. У Прикінцевих положеннях цього Закону Кабінет Міністрів України було зобов’язано розробити графік та порядок погашення зазначеної заборгованості.
З метою виконання положень Закону №1994 постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934 затверджено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету працівникам навчаль-них закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.
Cлід також прийняти до уваги, що законодавче визначення поняття "відрахування" встановлено Поло-женням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318. Даний документ визначає витрати, які знаходять своє відображення в бухгалтерському обліку. Так, пунктом 21 серед витрат операційної діяльності значаться "відрахування на соціальні заходи". В пун-кті 24 цього ж документу визначено, що до складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок без-робіття та інш.
Однак, 30.11.2005р. спільним листом Міністерства освіти та науки України та Міністерства фінансів України №1/9-681 та №31-17000-02-5/25800 роз’яснено, що нарахування страхових внесків до соціальних фондів Законом України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" не передбачено.
На запит Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.12.2005р. за №01-06-2293 щодо правомірності наведеного вище роз'яснення Виконавчої дирекції Фонду –Мі-ністерство юстиції України (листом від 25.01.2006р. №21-46-734) підтвердило правомірність позицій Фонду щодо необхідності нарахування страхових внесків на вказані виплати та визнало спільний лист Міністерства освіти і науки та Міністерства фінансів від 30.11.2005р. №№3117000-02-5/2800, 1/9-681 нечинним та таким, що підлягає відкликанню з місць застосування органами, які його видали.(арк.справит 43-46).
Кабінетом Міністрів України 25 травня 2006р. було прийнято постанову №745 "Деякі питання, пов’язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка набрала чинності 02.06.2006р., якою чітко передбачено ненарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на виплату надбавки за вислугу років педагогіч-ним працівникам. Дана постанова КМУ прийнята до виконання органами Фонду в частині припинення нараху-вання страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплати пе-редбачені Законом України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закла-дів", які виплачуються після 02 червня 2006 року.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до Указу Президента України №493/92 від 03.10. 1992р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 01.01.1993р. нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, орга-нами господарського управління та контролю і які зачіпають, права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.08.2005р. №371-р "Про заходи щодо неухильного ви-конання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів" міністерства та інші централь-ні органи виконавчої влади було зобов'язано припинити незаконну практику надіслання до виконання норматив-но-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та листів, що встановлюють правові норми.
Згідно пункту 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", нормативно-правові акти Кабінету Мі-ністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набира-ють чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Таким чином, на суми, нараховані і виплачені у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005р. №934, страхові внески на загальнообов'язкове державне соці-альне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням не нараховуються починаючи тільки з 02 червня 2006 року.(арк.справи 47).
Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі №1-7/99 встановлено, що положення частини першої ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), тобто не може бути застосоване до юридичної особи.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. №745 “Деякі питання, пов’язані із сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, яка набрала чинності 02.06. 2006р. зворотної дії у часі не має і її положення, що внески не нараховуються на виплати передбачені Законом про реструктуризацію –не можуть бути застосовані до правовідносин, які існували у оспорюваний Позивачем період - з 01.01. 2006р. по 02.06.2006р.
Разом з тим, суд звертає увагу і на те, що Позивач просив визнати протиправним та скасувати Рішення №2281 від 24 лютого 2007р. вцілому, однак в адміністративному позові навів доводи і міркування, які стосу-ються лише неповної сплати страхових внесків, при цьому факту існування інших порушень виявлених ревізією –не спростував, а в судових засіданнях –не заперечив. Відтак, оспорення правімірності Рішення №2281 від 24 люто-го 2007р. вцілому є неправомірним.
Господарський суд вважає, що висновки Відповідача, викладені в Акті №1549 від 13 лютого 2007р. та покладені в основу оспорюваного Рішення №2281 від 24 лютого 2007р. –стверджуються матеріалами перевірки, а саме Рішення –обгрунтоване і підлягає виконанню на підставі стст.21, 27, 28, 51, 53 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витрата-ми, зумовленими народженням та похованням", ст.1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загально-обов’язкового державного соціального страхування” та постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005р. №934.
Керуючись стст. 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголо-шення, а в разі складення постанови у повному обсязі –відповідно до статті 160 цього Кодексу –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Грязнов В. В.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "25" травня 2007 р.
- Номер:
- Опис: стягнення 25 531,87 грн.
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 11/134
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Грязнов В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.04.2019
- Дата етапу: 24.04.2019
- Номер:
- Опис: стягнення 25 531,87 грн.
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 11/134
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Грязнов В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.08.2019
- Дата етапу: 05.09.2019