308/2771/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відкриття провадження у цивільній справі

30.04.2018 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до першого відповідача - Ужгородської міської ради, другого відповідача - ОСОБА_1, третього відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішень Ужгородської міської ради, та державної реєстрації про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - керівник Ужгородської місцевої прокуратури Кириленко Д. (88000, АДРЕСА_1) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до першого відповідача - Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3), другого відповідача - ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_2), третього відповідача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), про скасування рішень Ужгородської міської ради, та державної реєстрації про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода.

Позовна заява відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження по справі передбачені ст. 185,186 ЦПК України.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, інших клопотань, заяв у письмовій формі одночасно з поданням позову до суду позивачем подано не було (в позовній заяві не міститься).

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та положення ст.274 ЦПК України, беручи до уваги значення справи для сторін та обраний позивачем спосіб захисту, суд приходить до висновку, що розгляд справи слід проводити в загальному порядку.

Згідно ч.1 ст.196 ЦПК України в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Таким чином, суд вважає, що по справі слід призначити підготовче засідання та надати відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Керуючись ст. ст. 187, 196, 274 - 279, 260, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити провадження у справі № 308/2771/18 за позовом заяви Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до першого відповідача - Ужгородської міської ради, другого відповідача - ОСОБА_1, третього відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішень Ужгородської міської ради, та державної реєстрації про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода та призначити підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 04 липня 2018 року.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У цей строк, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня отримання відзиву на позов. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України. До відповіді на відзив, між іншим, додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач також має право до початку першого судового засідання подати до суду письмові заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України. До письмових заперечень на відповідь на відзив, між іншим, додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

При цьому з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання. Зміна предмета або підстав позову позивачем допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд першої інстанції також має право за клопотанням позивача до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України).

Заява про виклик свідка має бути подана до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 91 ЦПК України).

Відповідно до ст. 93 ЦПК України судом може бути проведено письмове опитування учасників справи як свідків, для чого учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1 ст. 193 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання позивачем заяв: про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету або підстави позову, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу (ч. 7 ст. 49 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, визначені у ч. 2 ст. 44 ЦПК України. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ч. 9 ст. 141 ЦПК України, а саме: суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Інформацію щодо справи можна також отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена лише з підстав недотримання правил підсудності безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова