Справа № 2 а-2468/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Бондарук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, -
в с т а н о в и в:
05 серпня 2009 року позивач звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має статус «дитина війни” в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, позивач зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що бездіяльність відповідача грубо порушила її законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився. На адресу суду надійшли письмові заперечення з проханням провести судовий розгляд справи за відсутності представника, заявлені вимоги залишити без задоволення, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.
З огляду на викладене, врахувавши думку позивача, суд ухвалив справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, за відсутності представника останнього, на підставі даних матеріалів справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (стаття в редакції, що діяла до набрання чинності змін 01.01.2008 р., внесених Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2008 р.).
Ст. 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .
Відповідно до ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, що визнані інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/20-7 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. N 107-VI у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" текст ст. 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” установлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008 р.
Рішень щодо аналогічних норм Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” Конституційним Судом України не приймалося. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України та нормативно-правовими актами КМ України.
Отже, враховуючи особливість юридичних наслідків визнання неконституційним нормативно-правового акту, суд вважає, що дії суб’єктів владних повноважень, які були вчинені у відповідності до вимог законів, інших правових актів або їх окремих положень, до моменту визнання останніх неконституційними, є законними і такими, що відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії, як дитині війни.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя