ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року №4744/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Ніколіна В.В., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення щорічної грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення щорічної грошової допомоги.
Позивачка посилалась на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як учаснику війни щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч цим вимогам грошова допомога в 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.
Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 1378 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті постанови допустив порушення норм процесуального та матеріального права, не взявши до уваги її докази та нормативно-правові акти, закони, якими повинен був керуватись.
Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка отримувала щорічну грошову допомогу в 2008 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» в межах бюджетних асигнувань, і тому підстав для визнання дій відповідача неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2008 році немає.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни, з врахуванням чого до 5 травня їй виплачувалась разова щорічна грошова допомога у 2008 році – в розмірі 65 грн. відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено на 2008 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, І4 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року має перспективну дію.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
При цьому, відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання, щодо стягнення допомоги за 2008 рік, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати ОСОБА_1 органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, підстав для визнання дій відповідачів неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2008 році немає, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що ОСОБА_1 отримувала зазначені виплати в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», органи державної влади правомірно керувалися нормами даного Закону у спірних правовідносинах.
Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року у справі № 2а-5999/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : В.В. Ніколін
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 11.12.2009 року