УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року справа № 2а-8758/08/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі судового засідання: Колеснику Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про зобов'язання вчинити певні дії , -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця починаючи з 28.08.2006 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу та надбавки за спеціальне звання; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28 серпня 2006 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю: визнано неправомірними дії УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця починаючи з 28.08.2006 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу та надбавки за спеціальне звання; зобов'язано УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28 серпня 2006 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу та надбавки за спеціальне звання.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач вийшла на пенсію державного службовця 28 серпня 2006 року. Для призначення пенсії відповідачем були затребувані довідки про додаткову заробітну плату за останні 24 місяці роботи (від 28.08.2006 року № 877/050) та окрема довідка від 28.08.2006 року № 876/050 про посадовий оклад, надбавку за спеціальне звання та винагороду за вислугу років отримувану позивачем на момент виходу на пенсію.
Відповідач в листах на адресу позивача від 20.05.2008 року за № 1404/05-18 та від 13.06.2008 року за № П-111/7 зазначив, що винагорода повинна враховуватися в розмірі не 40 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, а 20, так як для призначення і перерахунку пенсії посадовим особам органів державної податкової служби повна сума винагороди за вислугу років, яка їм встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 не враховується при обчисленні пенсії державним службовцям.
Листом від 05.05.2008 року ДПІ у м. Дніпродзержинську зазначила, що на вимогу позивача станом на 28.08.2006 року для перерахунку пенсії видана довідка з урахуванням фактично нарахованої винагороди за вислугу років, яка є обов'язковою складовою частиною формування фонду оплати праці та виплати заробітної плати посадовим особам ОДПС, з якої систематично справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 "Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання".
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80-90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Частиною 2 ст. 33 вказаного Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 7 ст. 33 передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Позивач працюючи саме на державній службі, отримував надбавку за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання, з якої нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, встановлену Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську наказом від 23 лютого 2001 року № 28-0 "Про винагороду за вислугу років" (а.с. 10).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання" затверджені розміри винагороди за вислугу років. До стажу роботи цієї категорії державних службовців, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи в органах державної податкової служби, на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", а також на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.
Затвердженою шкалою передбачена виплата винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання у таких розмірах: від 1 до 2 років - 5, від 2 до 5 років - 10, від 5 до 10 років - 20, від 10 до 15 років - 25, від 15 до 20 років - 30, від 20 до 25 років - 35, від 25 і більше років - 40.
Суд зазначає, що на момент виходу на пенсію позивач мала спеціальне звання - Радник податкової служби 3 рангу.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що зміна розміру винагороди за вислугу років, або встановлення іншого, ніж встановлений податковим органом, не є повноваженням Відповідача (пункт 4 Порядку, затвердженого постановою № 1013).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо самостійного визначення розміру щомісячної винагороди за вислугу років, встановленого спеціальною комісією та затвердженого керівником державного податкового органу відповідно до постанови № 1013, до розміру щомісячної надбавки за вислугу років за шкалою, визначеною постановою № 1049 виключно для працівників органів виконавчої влади в залежності тільки від стажу державної служби, вчинені в порушення вимог частини 7 статті 33 Закону України "Про державну службу".
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська – залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року – без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 21 грудня 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова