ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

 

Іменем України

П О С Т А Н О В А

 

                     "29" травня 2007 р.                                        Справа № 16/114

          „09” год. „20” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого -  судді Фесюри М.В.,

                                                                      при секретарі  - Козацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача - ОСОБА_1;

                                                                      від відповідача -ОСОБА_2

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова

                                      (м. Чернігів вул. Щорса,19)

 

До ВІДПОВІДАЧА:           Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

                              випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові

                                              (м. Чернігів вул. Шевченка,5)

 

Про зобов'язання вчинити дії.

 

Заявлено адміністративний позов про зобов'язання Відповідача прийняти до заліку та включити в акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 603,61 грн. за пенсійною справою  НОМЕР_1   ОСОБА_3, НОМЕР_2  ОСОБА_4 за листопад 2006р. та лютий 2007р.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказує, що відмова включити в акт звірки суми витрат на виплату допомоги на поховання суперечить вимогам ст. ст. 21, 24, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, постанові Кабінету Міністрів України від 22.12.2005р. № 83,якою затверджено Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 (надалі -Порядок).

.

Позивач вказує, що допомога на поховання виплачується за рахунок коштів, з яких виплачувалася пенсія, а тому Відповідач зобов'язаний включити відповідні суми в акт щомісячної звірки для подальшого їх відшкодування на централізованому рівні незалежно від наявності причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав відсутності причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та посилається при цьому на ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та п.3 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 06.03.2006р. № 13 „Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Під час роботи в Облспоживспілці (м. Чернігів) з гр. ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 стався нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, про що складений акт від 20.02.1987р.   З 01.01.1999р. ОСОБА_4 було визнано інвалідом 3-ої групи внаслідок трудового каліцтва за діагнозом „старий кістковий анкілоз правого стегнового суглобу з укороченням кінцівки на 6 см, консолідований оскольчатий підвертільний перелом правої стегнової кістки з наявністю металоконструкцій”.

З 04.12.1987р. ОСОБА_4 призначена і виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2007 рік зроблений відповідний запис 27.01.2007р. за НОМЕР_3. Як вбачається із довідки про смерть, причина смерті -гостра судинна хвороба кишечника.

Позивач будь -яких доказів про наявність причинного зв”язку між смертюОСОБА_4 та трудовим каліцтвом не надав.

Пенсійним фондом сім'ї померлого була виплачена допомога на поховання в розмірі 298,88 грн.

Позивачем було складено акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2007 року до якого було включено суму витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 298,88 грн. за пенсійною справоюОСОБА_4

Відповідачем не було прийнято до заліку суму витрат на виплату допомоги на поховання, що підтверджується копією акту щомісячної звірки. 

 

Під час роботи в Чернігівській експедиції глибокого буріння з гр. ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3 стався нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, про що складений акт від 25.04.1974р.   З 07.07.1998р. ОСОБА_3 було визнано інвалідом 1-ої групи внаслідок трудового каліцтва за діагнозом „наслідки Ч,М,Т, погіршеної аденомою гіпофізу” .

З 18.02.1987р. ОСОБА_3 призначена і виплачувалась пенсія по 3-й інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2006 рік зроблений відповідний запис 31.10.2006р. за НОМЕР_4. Як вбачається із довідки про смерть, причина смерті -аденома гіпофізу.

Позивач будь -яких доказів про наявність причинного зв”язку між смертю ОСОБА_3 та трудовим каліцтвом не надав. Відповідач, в свою чергу, надав довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.05.2007р. про те, що причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням не встановлений.

Пенсійним фондом сім'ї померлого була виплачена допомога на поховання в розмірі 300 грн.

Позивачем було складено акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2006 року, до якого було включено суму витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 300 грн. за пенсійною справою ОСОБА_3

Відповідачем не було прийнято до заліку суму витрат на виплату допомоги на поховання, що підтверджується копією акту щомісячної звірки. 

 

Приймаючи постанову, суд виходить з наступного:

У відповідності з ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі -Основи законодавства про страхування), загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Статтею 4 Основ законодавства про страхування встановлено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до ст. 25 Основ законодавства про страхування, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

1) пенсійне страхування:

пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

допомога на поховання пенсіонерів.

4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За змістом статей 8, 10 та 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Згідно ст. ст. 23, 26 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, одним із видів пенсій, що призначається і виплачується Пенсійним фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, у разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії. 

З набранням чинності з 01.04.2001р. Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-ХІV (надалі -Закон № 1105), згідно ст. ст. 21 та 28 цього Закону, обов'язок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі -Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Частиною 8 ст. 34 Закону № 1105 встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. № 826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. 2 якого, витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 06.03.2006р. № 13 „Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Якщо сім'я потерпілого отримує допомогу на поховання відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", то сума витрат на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягає відшкодуванню Фондом, зменшується на суму цієї допомоги на підставі довідки органу Пенсійного фонду України.

У відповідності з абз. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Положення абз. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105 кореспондується з положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ, якими встановлено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відповідно до Законів України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про пенсійне забезпечення”, спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі -Порядок).

Пунктом 3 даної спільної постанови було передбачено розроблення Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України механізму узгодження витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазнаних з 1 квітня 2001 року до введення в дію зазначеного Порядку, та проведення відповідних розрахунків з відшкодування зазначених витрат.

Сам Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам, у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця,  до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності … та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).

 

Разом з тим, здійснивши аналіз правових норм Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законів України „Про пенсійне забезпечення", „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших вищевказаних нормативно -правових актів, суд приходить до висновку про те, що орган Пенсійного фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

За змістом ст. 26 Основ законодавства, до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать, зокрема: інвалідність, хвороба, досягнення пенсійного віку, смерть годувальника, нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання.

Характеристика страхових випадків, умови надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страховики у своїй діяльності співпрацюють у проведенні заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, і вправі спільно у кожному конкретному випадку приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно ст. ст. 13, 14 Закону № 1105, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок -це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Тобто, обов'язково повинні існувати причинний зв'язок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як під час складання акту щомісячної звірки і направлення його Відповідачеві, так і під час судового розгляду справи не надав докази, які підтверджували б існування причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Посилання Позивача про відсутність необхідності встановлення причинного зв'язку з посиланням на п. 4 Порядку відхиляються судом, оскільки п. 3 цього ж порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Висновок суду про те, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати понесені Позивачем витрати по виплаті допомоги на поховання лише у випадку наявності причинного зв'язку між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого ґрунтується також на положеннях п. 4 ст. 25 Основ законодавства про страхування, відповідно до якого одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, що надається за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За таких обставин, суд вважає, що орган Пенсійного фонду, до якого звернулися родичі померлого пенсіонера за виплатою допомоги на поховання, в даному випадку являється належним страховиком.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  

Постанова складена у повному обсязі 31 травня 2007 року.

 

             Суддя                                                                                                                                М.В. Фесюра