ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2009 року Справа № 2а-5863/09/2370
11 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Кульчицького С.О.,
при секретарі – Руденко Ю.В.,
за участю:
прокурора – Максимової В.В. (за посвідченням),
представника позивача – Аполонова О.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Христинівського району в інтересах державної податкової інспекції в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Христинівського району Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Христинівському районі Черкаської області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1025 грн. 13 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999р. №746/99 (далі-Указ Президента України) не сплачував єдиного податку в установленому законодавством порядку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1025 грн. 13 коп.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю.
Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу разом з інформацією про його процесуальні права і обов’язки.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 02.10.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 13.12.2007 року № 171 відповідач взятий на облік платників податків в державній податковій інспекції в Христинівському районі 04.10.2007 року за № 2090.
На підставі заяви ОСОБА_2 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2007 року, відповідачу було видано свідоцтво серія НОМЕР_2, згідно якого він є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (№727/98) від 03.07.1998 р. (надалі за текстом – «Указ»), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку
Пунктом другим Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з даними вищезгаданої заяви, відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
Рішенням Христинівської міської ради № 13-2-V від 26.06.2007 року затверджено ставки єдиного податку для фізичних осіб.
Згідно цього рішення фізичні особи-підприємці за технічне обслуговування та ремонт автомобілів сплачують єдиний податок в розмірі 170 грн. щомісяця.
Всього за 12 місяців 2008 року відповідач повинен був сплатити до бюджету 2040 грн. єдиного податку (170 грн. х 12 місяців), проте фактично перерахував 865 грн.
Крім того, за порушення встановлених строків сплати єдиного податку позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 20 грн. 13 коп., з яких фактично сплачено 5 грн. 17 коп.
Таким чином, недоїмка відповідача по сплаті єдиного податку складає 1025 грн. 13 коп. (2040 грн. – 865 грн. + 14 грн. 96 коп. (пені).
На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/344 від 22.04.2008 року та другу податкову вимогу № 2/345 від 30.05.2008 року, які були вручені відповідачу 24.04.2008 року та 05.05.2008 року, відповідно, що підтверджується копіями корінців вказаних вимог.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України, передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до пункту п’ятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Виходячи із зазначених норм, суд приходить до висновку, що сплата єдиного податку не пов’язана з отриманням доходу, отже єдиний податок відповідачем повинен сплачуватись.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов’язання відповідача в сумі 1025 грн. 13 коп. не було сплачене у встановлені строки, таке зобов’язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив єдиний податок, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (20000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, ідентифікаційний код 34275454) податковий борг з єдиного податку в сумі 1025 (одна тисяча двадцять п’ять) грн. 13 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький