Справа № 22ц/1053
Головуючий у 1-й інстанції Білоусенко І.В.
Категорія 57
Доповідач Широкова Л.В.
УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
09 квітня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.
суддів Франовської К.С.
Худякова А.М.
при секретарі судового
засідання Чичирко В.А.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно, розподіл його в натурі, витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, -
встановила:
У липні 2004 р. ОСОБА_4. звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1. , просила витребувати у відповідачів належне їй на праві власності майно: коня вартістю 3000 грн., воза - 600 грн., упряж - 300 грн., станок столярний - 800 грн., сані кінні - 500 грн., З борони - 150 грн., стельвагу - 15 грн., килим розміром 2, 5 х 3, 5 м коричневого кольору - 300 грн., золоті сережки з янтарем - 150 грн., а всього на суму 5815 грн., та стягнути з відповідачів на її користь 2000 грн. На обгрунтування позовних вимог позивач зазначала, що після смерті її чоловіка - ОСОБА_5., відповідачі, користуючись її відсутністю, винесли з її будинковолодіння вказане майно.
В процесі розгляду справи позивач доповнила позовні вимоги, просила, крім зазначеного майна в первісному позові, витребувати від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1. меблі для житлової кімнати „Житомирські" вартістю 1500 грн., газову плиту „Електа" з газовим балоном - 500 грн., диван-ліжко - 400 грн., 2 крісла -200 грн., стіл полірований - 150 грн., стіл дерев'яний саморобний - 50 грн., а всього на
суму 2800 грн. (а.с. 47).
18.01.2005 р. ОСОБА_4. подала уточнюючу позовну заяву, просила витребувати від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1. та ОСОБА_3 коня вартістю 3000 грн., воза вартістю 600 грн., упряж вартістю 300 грн., станок столярний вартістю 800 грн., сані кінні вартістю 500 грн., З борони вартістю 150 грн., стельвагу вартістю 15 грн., килим розміром 2, 5 х 3, 5 м коричневого кольору вартістю 300 грн., золоті сережки з янтарем вартістю 150 грн., меблі для житлової кімнати „Житомирські" вартістю 1500 грн., газову плиту „Електа" з газовим балоном вартістю 500 грн., диван-ліжко 400 грн., 2 крісла вартістю 200 грн., стіл полірований вартістю 150 грн., стіл дерев'яний саморобний вартістю 50 грн., полове покриття розміром 4м х 4м вартістю 300 грн., журнальний стіл з плюшевою скатертиною вартістю 120 грн., ліжко залізне з матрацом вартістю 50 грн., сервіз чайний на 12 персон вартістю 40 грн., вазу кришталеву вартістю 70 грн., годинник настінний кварцовий вартістю 50 грн., 2 чугунки на 10 л і на 12 л вартістю 100 грн., 4 залізних дека розміром 60 см х 40 см вартістю 80 грн., шапку норкову чоловічу коричневого кольору вартістю 200 грн., 6 стільців м'яких червоного кольору вартістю 90 грн., а всього на суму 9715 грн. (а.с. 72-73).
В процесі розгляду справи ОСОБА_7 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_4, просила визнати за нею право власності на газову плиту з балоном вартістю 50 грн. На обґрунтування позову зазначала, що у 1985 р. придбала двох камфорну газову плиту з газовим балоном, які залишила сину ОСОБА_5 для користування. Після смерті сина вказану плиту з балоном вона забрала, оскільки вважає їх своєю власністю (а.с. 74).
18.05.2005 р. ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_4. про визнання права власності на меблі „Житомирські" для житлової кімнати, які складаються з двох дзеркальних шаф для посуду з антресолями, двох книжкових шаф з антресолями, бару, дивану-ліжка, двох крісел, стола, шести м'яких стільців, журнального столику, загальною вартістю 400 грн. Позивач посилалась на те, що в грудні 1983 р. купила вказані меблі і залишила їх для користування батькам, брату та сестрі. Після смерті брата ОСОБА_5 вона забрала меблі, оскільки договору на їх відчуження з братом вона не укладала (а.с. 76).
Відповідач ОСОБА_2 також пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_4, просила визнати за нею право власності на килим розміром 2 х 3 м коричневого кольору вартістю 80 грн., який придбала у 1982 р. та залишила у користування брату (а.с. 78).
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 06 червня 2005 року ОСОБА_3 притягнуто в якості співвідповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1. про витребування майна із чужого незаконного володіння. Первісний позов із зустрічними позовними заявами об'єднано в одне провадження.
В процесі розгляду справи ОСОБА_4. уточнила та доповнила позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 3/4 частини майна, яке належало їй та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності та 1/2 частину майна, яке належало на праві власності ОСОБА_5, розділити спадкове майно, виділивши їй коня вартістю 3000 грн., воза вартістю 600 грн., меблі для житлової кімнати „Житомирські", які складаються з 2 сервантів для посуду з антресолями, 2 книжкових шаф з антресолями, бару, дивана-ліжка, 2 крісел, стола, 6 м'яких стільців, журнального столику, вартістю 1500 грн.; витребувати від ОСОБА_1. коня вартістю 3000 грн. та воза вартістю 600 грн.; від ОСОБА_3 витребувати меблі для житлової кімнати „Житомирські"; стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1. та ОСОБА_3 2000 моральної шкоди (а.с. 92-93).
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. відповідач ОСОБА_7 померла, її* правонаступниками є ОСОБА_6. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., які притягнуті до часті в розгляді справи в якості співвідповідачів. Законним представником малолітньої ОСОБА_8 є її мати -ОСОБА_6.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 15 січня 2009 року позов ОСОБА_4. до ОСОБА_2 , ОСОБА_1. , ОСОБА_3 , ОСОБА_6.,
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 15 січня 2009 року позов ОСОБА_4. до ОСОБА_2 , ОСОБА_1. , ОСОБА_3 , ОСОБА_6., ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно, розподіл його в натурі, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4. право власності на коня вартістю 3000 грн., воза вартістю 600 грн. та меблі для житлової кімнати „Житомирські" вартістю 1500 грн. Витребувано у ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. коня вартістю 3000 грн. та воза вартістю 600 грн. Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4. меблі для житлової кімнати „Житомирські" вартістю 1500 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1. , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4. моральну шкоду в сумі 500 грн. Позов ОСОБА_6. до ОСОБА_4. про визнання права власності на газову плиту з балоном задоволено та визнано за нею право власності на газову плиту з балоном. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4. про визнання права власності на килим розміром 2x3 коричневого кольору задоволено та визнано право власності на килим розміром 2x3 коричневого кольору. В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4. про визнання права власності на меблі для житлової кімнати „Житомирські" відмовлено.
Додатковим рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10 березня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1. , ОСОБА_3 та ОСОБА_6. по 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду від 15 січня 2009 року, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4. права власності на коня, витребування його та відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині. На обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд не звернув уваги і не дав оцінки розписці ОСОБА_9 у якого він купив коня; відхилив клопотання про притягнення ОСОБА_9 в якості відповідача та не допитав його в якості свідка. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що він забрав коня або воза у позивачки та заподіяв їй моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4. права власності на меблі для житлової кімнати „Житомирські", витребування їх та відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині. ОСОБА_3 зазначає, що суд розглянув позовну вимогу ОСОБА_4. про визнання права власності на спадкове майно, проте вона не може бути стороною при вирішенні даного спору. Також вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що меблі для житлової кімнати „Житомирські" придбав ОСОБА_5., докази про їх дійсну вартість спірних речей та докази заподіяння позивачці моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати в частині стягнення з неї на користь позивачки моральної шкоди та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на те, що ОСОБА_4. не надала суду жодного доказу про факт заподіяння їй моральної шкоди.
В решті рішення не оскаржено.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_1. та ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - до задоволення, виходячи з наступного.
Суд встановив, що 01 травня 2004 р. помер ОСОБА_5., після смерті якого відкрилась спадщина на частину жилого будинку та домашнє майно.
Спадщину після смерті спадкодавця прийняли: дружина ОСОБА_4. та мати ОСОБА_7
Внаслідок неприязних стосунків родини ОСОБА_5. з його дружиною ОСОБА_4. , між ними виник конфлікт з приводу поділу спадкового майна. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (брат та сестри померлого) самовільно забрали в господарстві спадкодавця газову плиту з балоном, меблі, килим та коня з возом, вважаючи, що вони належать їм і не входять до спадкової маси.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що дійсно, газова плита з балоном належала матері померлого ОСОБА_7 , а килим -ОСОБА_2.
Що стосується вимог ОСОБА_1. про те, що кінь був придбаний у борг, який до дня смерті не погашений, то доказів на обґрунтування цих вимог позивач не подав.
Оскільки судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд правильно вирішив про належність коня з возом подружжю Бушмар, з господарства яких вони були забрані, а відтак, ухвалив обґрунтоване рішення про витребування цього майна з незаконного володіння ОСОБА_1.
Висновки суду підтверджуються довідкою Шоломківської сільської ради Овруцького р-ну Житомирської області від 15.06.2004 р. за № 872 та показами свідків ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13. , ОСОБА_14. , ОСОБА_15., ОСОБА_16.
Правильно суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на меблі „Житомирські", оскільки позивач не подала на обґрунтування позову належних доказів, а тому дійшов обґрунтованого висновку про підставність вимог ОСОБА_4. про їх витребування з незаконного володіння ОСОБА_3
Таким чином, судом ухвалив законне рішення щодо неправомірності дій відповідачів, які заволоділи майном, яке їм не належить і поновив порушені права позивача.
Разом з тим, задовольняючи вимоги ОСОБА_4. немайнового характеру, суд виходив лише з самого факту неправомірних дій відповідачів і не з'ясував, якими доказами позивач обґрунтовує заподіяння моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній форму позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
На ці положення суд уваги не звернув, не врахував, що дії відповідачів зумовлені їх помилковим сприйняттям права власності і наявністю спору про право на спадщину.
Помилку суду першої інстанції апеляційний суд виправляє шляхом скасування рішення в цій частині та ухвалює нове про відмову ОСОБА_4. у позові про відшкодування моральної шкоди за його необґрунтованістю. В іншій частині рішення суду залишає без змін, воно ухвалене з дотриманням вимог закону, не суперечить обставинам справи, і підстав для його зміни немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15 січня 2009 року в частині вирішення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні
позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю, в решті рішення та додаткове рішення цього ж суду від 10 березня 2009 року залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.