РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Стефанів Н.С.
суддів Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І.
секретаря Юрків І.П.
участю апелянта ОСОБА_1, позивачів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_6, на рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року, -
встановила:
В листопаді 2007 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про встановлення між ними, як співвласниками квартир в будинку АДРЕСА_1, порядку користування земельною ділянкою площею 887 кв.м, закріпленою за цим будинком, виділивши їм в користування частину земельної ділянки, відповідачам - іншу частину, відповідно до їх часток у будинку, залишивши в спільному користуванні певну частину земельної ділянки.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року позов задоволено.
Справа №22-ц-1178/08р. Головуючий у І інстанції Кавацюк М. Ф.
Категорія 45 Суддя-доповідач Стефанів Н.С.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку відповідно до їх часток у будинку, згідно єдиного варіанту поділу за висновком судової земельно-технічної експертизи.
Виділено власникам квартири №2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в постійне користування земельну ділянку загальною площею 182 кв.м; власнику квартири №3 ОСОБА_2 - в постійне користування земельну ділянку площею 182 кв. м; власникам квартири №1 ОСОБА_1 та ОСОБА_6- земельну ділянку площею 115 кв. м. У спільному користуванні залишено 249 кв. м земельної ділянки, під будинком - земельну ділянку площею забудови 159 кв.м. Ухвалено знести господарську будівлю - сарай, зазначену на схемі буквою «В».
У поданій апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказуючи, що судом не було повно досліджено обставини справи, не з'ясовано , що на спірній земельній ділянці, яка є власністю територіальної громади, позивачі ОСОБА_3. та ОСОБА_5 самовільно встановили два окремих фундаменти під забудову, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який не має відношення до цієї земельної ділянки, самовільно встановили два гаражі, що унеможливлює проведення правильного розподілу земельної ділянки відповідно до часток власників квартир.
В справі відсутнє клопотання про об'єднання в одне провадження даної справи зі справою за їх позовом до первинних позивачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесення самочинного будівництва.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, який просить скасувати рішення суду як незаконне, пояснення позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3, які заперечили доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вимогам закону з
таких підстав.
Задовольняючи позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками зазначених квартир, суд виходив з того, що сторони є співвласниками квартир АДРЕСА_1, ідеальні частки яких складають відповідно 38\100, 38\100 і 24\100, а рішенням Коломийської міської ради від № 64 від 24 лютого 1982 року за будинком закріплена земельна ділянка площею 877 кв.м, тому відповідно до ст. 120 ЗК України з переходом до них права власності на будинок перейшла в їх користування як співвласників будинку, для обслуговування якого ця ділянка виділена.
Однак з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. . ст. 18-21 ЗК України земельний фонд України відповідно до цільового призначення поділяється на декілька категорій, кожна з яких має свій правовий режим. До однієї з таких категорій відносяться землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. Порядок використання вказаних земельних ділянок регулюється Законами України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій».
Вирішуючи спір, суд неправильно з'ясував правовий статус спірної земельної ділянки, не дослідив генеральний план населеного пункту, іншу містобудівну документацію, яке рішення приймалось органом управління земельним фондом щодо цієї земельної ділянки, хоча зазначені обставини мають суттєве значення для вирішення справи, і прийшов до неправильного висновку про надання в користування власникам квартир частин земельної ділянки, яка фактично є прибудинковою територією і може надаватись в користування чи у власність лише в разі створення об'єднання співвласників, а не окремим власникам приватизованих квартир.
Із матеріалів справи, зокрема плану земельної ділянки, видно, що спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки житлової забудови площею 887 га, на якій розташований трьохквартирний жилий будинок (не садибної забудови) АДРЕСА_1, що належав до державного житлового фонду, і не перебував в користуванні чи власності окремих громадян. Згідно довідки Коломийського МБТІ №2028 від 26.09.2007 року згідно архівних матеріалів реєстрації земельних ділянок станом за даним будинком закріплена земельна ділянка площею 887 кв. м на підставі рішення Коломийського МВК №544 від 12.12.1952 року. Площа земельної ділянки під житловим
будинком -0 159 кв.м, під господарськими будівлями - 15 кв. м, під двором -122 кв. м, під фруктовим садом - 601 кв.м (а.с. 15).
Всі три квартири даного будинку були приватизовані їх мешканцями на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». В такому випадку земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню власників. Сторонами по справі об'єднання співвласників не створене.
Рішенням виконкому Коломийської міської ради від 22.06.2005 року №167 будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу міста. Згідно п.2 цього рішення власників приватизованих квартир було зобов'язано на протязі двох місяців виготовити необхідну документацію що посвідчує право на користування і утримання житлового будинку та прибудинкової території, однак власника приватизованих квартир цього не було зроблено. Позивачами до даного часу це рішення не виконане, " до виконкому чи міської ради вони з цього приводу не звертались, об'єднання співвласників будинку не створили.
Порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений ст. 39 і ч.1 ст. 42 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або користування об'єднанню власників. Порядок використання цих земельних ділянок визначається співвласниками (ч..2, 3 ст. .42 ЗК України).
Тому рішення суду першої інстанції про виділення у постійне користування окремим співвласникам приватизованих квартир у багатоквартирному будинку частин земельної ділянки, яка є прибудинковою територією, не ґрунтується на вимогах земельного законодавства.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачі, як окремі власники приватизованих квартир у багатоквартирному будинку, не вправі на підставі ст. 120 ЗК України вимагати встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка є прибудинковою територією, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що привело до ухвалення судом незаконного рішення, яке слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року скасувати, та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.